єдиний унікальний номер справи 546/341/25
номер провадження 2/546/334/25
03 липня 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Романенко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 546/341/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту, -
23.04.2025 до Решетилівського районного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання кредиту № 496108-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 21.04.2024 у розмірі 32260,80 грн, та суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 21.04.2024 укладено договір про надання кредиту № 496108-КС-001. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 10000,00 грн, строком до 11.08.2024.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі та перерахувало ОСОБА_1 кошти в сумі 10000,00 грн. У свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 32260,80 грн, що складається:
- заборгованості за тілом кредиту - 10000,00 грн,
- заборгованість за процентами - 20760,80 грн,
- заборгованість за комісією - 1500,00 грн.
Враховуючи все вищезазначене, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» вимушене звернутися із даним позовом до суду.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями 23.04.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.
У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 28.04.2025 направлено запит до органу реєстрації з метою з'ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 04.05.2025.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 08.05.2025 заяву ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту - залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.
13.05.2025 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла заява від представника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 08.05.2025 та надано уточнену позовну заяву про стягнення заборгованості з додатками.
Ухвалою суду від 14.05.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
12.06.2025 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано у Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ: 21133352, місце знаходження: 04082, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 54/19), наступні письмові докази:
-письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської карти № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );
-письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який відкритий для обслуговування банківської карти № НОМЕР_3 за період 21.04.2024 (дата видачі кредиту) по 11.08.2024 (дата закінчення терміну кредитування).17.02.2025 від АТ «ПУМБ» на виконання ухвали суду від 24.01.2025 до суду засобами поштового зв'язку надійшли витребувані докази.
26.06.2025 через електронний кабінет Електронного суду до суду надійшов від Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» лист на виконання ухвали суду від 12.06.2025.
У судові засідання призначені на 12.06.2025 та 03.07.2025 представник ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не з'явився, до уточненої позовної заяви а також до заяви про усунення недоліків додано клопотання, у якому представник позивача просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с 65, 66 - 71).
Відповідач у судові засідання призначені на 12.06.2025 та 03.07.2025 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками за встановленим місцем реєстрації особи. ОСОБА_1 кореспонденцію отримав, про що свідчать підписи на рекомендованих поштових повідомленнях про вручення поштових відправлень 27.05.2025 та 24.06.2025 (а.с. 127, 139).
Про розгляд справи 03.07.2025, здійснено шляхом оголошення про виклик ОСОБА_1 на веб-сайті Судова влада України (а.с. 138).
Також про розгляд справи відповідачеві направлено SMS-повідомлення щодо документу «Судова повістка про виклик до суду» та доставлено ОСОБА_1 (а.с. 121, 131).
У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався, хоча копію позовної заяви з додатками отримав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від ОСОБА_1 до суду не надходило. Відповідач не надав суду своїх заперечень проти зазначених у позові обставин.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з'явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим, враховуючи письмову згоду представника позивача, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 03.07.2025 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.04.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 496108-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом обміну електронними повідомленнями, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 18 - 22, 78 - 82).
Умовами договору про надання кредиту № 496108-КС-001 від 21.04.2024 передбачено загальний розмір наданого кредиту 10000,00 грн (пункт 2.1.).
Строк, на який надається кредит: 16 тижнів (пункт 2.3.).
Відповідно до пункту 2.7., вищевказаного правочину, термін дії договору визначено до 11.08.2024.
Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту становить 21040,00 грн (пункт 2.8.).
Загальні витрати за кредитом: 11040,00 грн (пункт 2.9.).
Пункт 2.10. кредитного договору передбачає, що орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 12297,45 процентів.
Денна процентна ставка: 12297,45 процентів (пункт 2.11.).
Пункти 2.12. та 2.13. договору про надання кредиту містять дату видачі кредиту - 21.04.2024 та дату повернення кредиту - 11.08.2024.
Пункт 3.5. вищевказаного договору передбачає, що у разі недостатньої суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості:
1) у першу чергу - прострочена сума кредиту на прострочені проценти за користування кредитом;
2) у другу чергу - сума кредиту та проценти за користування кредитом;
3) у третю чергу - неустойка (штраф) та інші платежі відповідно до договору.
Пунктом 2.4. даного договору закріплена стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, яка є фіксованою та знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,16395000, яка також є фіксованою. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 11.08.2024 (пункт 7.1.).
Підписуючи цей договір, позичальник підтвердив, що до укладення договору про надання кредиту, він отримав від кредитодавця (в т.ч. кредитного посередника) інформацію та документи, надання яких передбачені законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також про умови договору і правила, що розміщені на сайті кредитодавця (пункт 7.3.1.).
Позичальник ознайомлений з договором та правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав договір з вільним волевиявленням (пункт 7.4.4. договору).
Пункт 7.7. договору про надання кредиту № 496108-КС-011 від 21.04.2024, передбачає, що всі додатки та додаткові угоди до нього, що чинні на момент застосування, становлять один правочин та, якщо інше прямо не вказано в них, мають тлумачитися і застосовуватись як один і той самий юридичний документ.
Даний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником ( пункт 7.10. ).
Договір про надання кредиту № 496108-КС-011 від 21.04.2024, містить реквізити сторін, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_7, 21.04.2024 16:00:53 ОСОБА_1 та підписаний кредитодавцем, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису Гайворонської Марії Миколаївни (директор) » (а.с. 18 - 22, 78 - 82).
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 21.04.2024 з метою укладення договору про надання кредиту надіслало ОСОБА_1 пропозицію (оферта) укласти договір про надання кредиту № 496108-КС-011 (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 25 - 29, 84 - 88).
21.04.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту № 496108-КС-011 (Споживчий кредит. Електронна форма). Даний правочин містить реквізити сторін та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_7, 21.04.2024 16:00:53 ОСОБА_1 (а.с. 30 - 34, 84 - 93).
Окрім того, невід'ємною частиною договору є паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого сума кредиту - 10000,00 грн, строк кредиту - 113 днів (16 тижнів), комісія за надання кредиту - 1500,00 грн, загальні витрати за кредитом - 11040,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 21040,00 грн (а.с. 15 - 17, зворотна сторона а.с. 75 - 77).
Відповідно до підтвердження наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід», згідно договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», ТОВ «ПрофіГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів в розмірі 10000,00 грн на номер платіжної картки отримувача НОМЕР_3 , емітент платіжної картки отримувача MONOBANK, дата/ час здійснення переказу коштів 21.04.2024 16:01:40, номер транзакції 41370-44983-57133, призначення переказу - перерахування коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 згідно до кредитного договору № 496108-КС-001 від 21.04.2024 (а.с. 38). Таким чином, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10000,00 грн.
Банківська карта НОМЕР_3 була емітована Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , на яку 24.04.2024 перераховано 10000,00 грн (а.с. 140 - 148).
Порядок повернення кредиту та розмір щомісячного платежу, визначений графіком платежів, який міститься в умовах договору про надання кредиту № 496108-КС-001 від 21.04.2024 та у паспорті споживчого кредиту (а.с. 18 - 22, 78 - 82 та а.с. 15 - 17, зворотна сторона а.с. 75 - 77).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом на підставі кредитного договору № 496108-КС-001 від 21.04.2024 (а.с. 11 - 12), ОСОБА_1 надано кредит в сумі 10000 грн, стандартна процентна ставка в день 2.0000, знижена процентна ставка в день 1,16395, валюта розрахунку - гривня, період кредитування з 21.04.2024 по 11.08.2024, всього нараховано відсотків - 20760,80 грн, всього нараховано комісії - 1500,00 грн. Залишок заборгованості згідно кредитного договору станом на 31.03.2025 складає: за кредитом - 10000 грн, по відсотках - 20760,80 грн, по комісії - 1500 грн.
У період кредитування, вбачається, що ОСОБА_1 не здійснював оплату заборгованості за договором про надання кредиту № 496108-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 21.04.2024.
Із довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 496108-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 21.04.2024, виданої ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», вбачається, що станом на 01.04.2025 загальна заборгованість за договором становить -32260,80 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 10000,00 грн, заборгованості по відсотках - 20760,80 грн, заборгованості по комісії - 1500 грн (а.с. 14).
Договір про надання кредиту № 496108-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 21.04.2024, був укладений відповідно до Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджених наказом ТОВ «БІЗПОЗИКА» від 02.04.2024 № 9-ОД (а.с. 39 - 48).
12.05.2025 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надіслало листом з описом вкладення на ім'я ОСОБА_1 , на адресу: АДРЕСА_1 , пошт. індекс 38412, позовну заяву про стягнення заборгованості з додатками (а.с. 113 - 114).
Відповідно до додатку №1 до договору про надання кредиту № 496108-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 21.04.2024, реальна річна процентна ставка, % - 12297,45, загальна вартість кредиту - 21040,00 грн (а.с. 23).
Реальна річна процентна ставка,% за умови використання стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 730,00000000%річних становить - 57002,62, загальна вартість кредиту - 26052,98 грн (а.с. 24).
Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частина 1 та 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з пунктом 2 ч. 1ст. 208 ЦК України передбачено, що в письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною особою та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).
Згідно абз. 2 ч. 2ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У пункті 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Положеннями ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 404/502/18 від 23.03.2020, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Окрім цього, до аналогічних висновків щодо правомірності використання електронного цифрового підпису при укладенні кредитного договору дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Можливість укладення договору вищезазначеним способом також підтверджується правовою позицією Верховного суду, яка записана у постанові від 23.03.2020 у справі № 404502/18. Верховний Суд практично застосував умови договору з застосуванням електронного цифрового підпису щодо кредитування, які розміщені на веб-сайті кредитодавця. Паперовий екземпляр не був підписаний, лише електронний договір.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Також Верховний Суд у цій постанові, акцентував увагу на те, що не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідачем була прийнята пропозиція (оферта) укласти електронний договір позики, розміщений на веб-сайті ТОВ «БІЗЕС ПОЗИКА» та направлений позичальнику через особистий кабінет, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
У статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» вказано, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
За змістом статтей 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов'язки, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 (справа №910/1162/19) та від 19.01.2022 (справа №202/2965/21).
Відповідно до вимог законодавства, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно ч. 5 ст. 100 ЦПК України, якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон №1734-VIII).
За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 599 ЦК України, передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи позицію Верховного суду, яка закріплена у постанові ВС від 08.07.2020 у справі № 754/17518/15-ц, у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому ґрунтується цивільне право - обов'язковість договору, тобто з укладення договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки, а не лише суб'єктивні права, які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у справі № 355/385/17 від 23.01.2019.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало ОСОБА_1 кошти за договором про надання кредиту № 496108-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 21.04.2024 на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачем.
З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, дані обставини не заперечуються відповідачем.
Таким чином, встановлено, що взятих на себе зобов'язань за договором про надання кредиту № 496108-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 21.04.2024, ОСОБА_1 не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 32260,80 грн: з них заборгованість: за тілом кредиту - 10000,00 грн, по процентах - 20760,80 грн, за комісією - 1500,00 грн.
Отже, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 496108-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 21.04.2024 слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 32260,80 грн: з них заборгованість: за тілом кредиту - 10000,00 грн, по процентах - 20760,80 грн, за комісією - 1500,00 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 5818 від 14.04.2025 (а.с. 1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 58).
Враховуючи вищезазначене, та у зв'язку із задоволенням позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача в сумі 2422,40 грн на користь позивача.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526,610,611,625,634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 83, 142, 259, 263, 268, 273, 279, 280-282, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», суд,-
Позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» суму заборгованості за договором про надання кредиту № 496108-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 21.04.2024, в розмірі 32260,80 грн (тридцять дві тисячі двісті шістдесят гривень 80 копійок), що складається з:
-заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 10000,00 грн;
-заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі - 20760,80 грн;
-прострочених платежів за комісією - 1500,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Повний текст заочного рішення суду складено 07 липня 2025 року.
Учасники справи:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження юридичної особи: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, пошт. індекс: 01133, тел.: +38(080)021-15-03, електронна пошта: office@bizpozyka.com, наявний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд»;
представник позивача - Басалига Діана Михайлівна, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, пошт. індекс: 01133, тел.: НОМЕР_5 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд»;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел.: НОМЕР_6 , відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС «Електронний суд».
Суддя О.О. Романенко