Справа № 539/2817/25
Провадження № 1-кс/539/422/2025
01 липня 2025 року
Слідча суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчої ОСОБА_4 , яка полягає у нездійснення процесуальних дій, які вона зобов'язана вчинити у визначений строк в кримінальному провадженні № 120241705700001101 від 27.11.2024,
установила:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчої ОСОБА_4 , яка полягає у нездійснення процесуальних дій, які вона зобов'язана вчинити у визначений строк в кримінальному провадженні № 120241705700001101 від 27.11.2024.
У скарзі зазначено, що 23.06.2025 року в межах досудового розслідування кримінального провадження № 120241705700001101 за ознаками порушення ч.2 ст.384 КК України, ним було подано заяву про визнання ТОВ «Укр-Агро-Груп» потерпілим від дій громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , що полягали у наданні слідчій ОСОБА_4 неправдивих показів у кримінальному провадженні № 120241705700001101. Станом на 01.07.2025 року слідчою ОСОБА_4 на думку скаржника пропущено встановлені законодавцем розумні строки, та в межах досудового розслідування кримінального провадження № 120241705700001101, не повідомлено заявника в особі керівника ТОВ «Укр-Агро-Груп» про результат розгляду заяви про визнання потерпілим товариства в межах провадження, як стороні котрій завдано майнової шкоди.
Тому скаржник просив слідчого суддю:
- витребувати із Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області матеріали кримінального провадження №120241705700001101;
- зобов'язати слідчу ОСОБА_4 , у розумні строки, розглянути заяву про визнання потерпілим від 23.06.2023 р., BX 61697-2025, та виконати свої повноваження шляхом винесення постанови про визнання ТОВ «Укр-Агро-Груп» потерпілим у провадженні №120241705700001101;
- зобов'язати слідчу ОСОБА_4 , надати пояснення про причини вчинення нею бездіяльності, та не винесенню ( не розгляду заяви) у розумні строки;
- зобов'язати слідчу ОСОБА_4 , надати докази існування поважних причин вчинення нею бездіяльності, та не винесенню (не розгляду заяви) у розумні строки;
- винести окрему ухвалу про притягнення слідчої СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області до відповідальності за ознаками вчинення нею протиправної бездіяльності, що перешкоджає досудовому розслідуванню провадження №120241705700001101;
- викликати в судовий розгляд даної скарги слідчу Лубенського СВ РВП ГУНП в Полтавській області слідчу ОСОБА_4 .
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 свою скаргу підтримав та просив її задовільнити в повному обсязі.
Слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги та просила відмовити в її задоволенні, оскільки дана заява перебуває у неї на розгляді, як для звернення громадян.
Вислухавши учасників розгляду скарги, дослідивши матеріали справи, слідча суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий уповноважений: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;
3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; 6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; 7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284цього Кодексу; 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Згідно пп. 1 п. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Положеннями ст. 55 КПК України, визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 56 КПК України, протягом кримінального провадження потерпілий має право: 1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом; 2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду; 4) заявляти відводи та клопотання; 5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла; 6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати; 7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом; 8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг; 9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження; 10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом; 11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження; 12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала); 13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом; 14) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.
2. Під час досудового розслідування потерпілий має право: 1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим; 2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 3) подавати докази на підтвердження своєї заяви; 4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; 5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.
У відповідності до п. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно п. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до п 1 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Згідно п. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином з огляду на наведені вище обставини та з урахуванням норм КПК України, та того, що судом встановлено факт бездіяльності слідчого, а саме відсутності тривалий час для таких заяв прийнятого вмотивованого процесуального рішення про визнання або невизнання ТОВ «Укр-Агро-Груп» потерпілим у кримінальному провадженні № 120241705700001101, що належить до дискреційних повноважень слідчого, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість вимог скарги, а саме про доцільність зобов'язати слідчого у вказаному кримінальному провадженні розглянути питання про визнання ТОВ «Укр-Агро-Груп» потерпілим з проведенням відповідних процесуальних дій або за наявності підстав відповідно до вимог ч. 5 ст. 55 КПК України винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим та вчинити інші необхідні слідчі дії.
Таким чином, скаргу керівника ТОВ «Укр-Агро-Груп» ОСОБА_3 слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 9, 40, 55, 56, 303 - 307, 371-372 КПК України, слідчий суддя,-
постановила:
Скаргу ОСОБА_3 - задовільнити частково.
Зобов'язати слідчу ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні розглянути питання про визнання ТОВ «Укр-Агро-Груп» потерпілим з проведенням відповідних процесуальних дій або за наявності підстав відповідно до вимог ч. 5 ст. 55 КПК України винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим та вчинити інші необхідні слідчі дії.
В задоволенні скарги в іншій частині відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 02.07.2025 року.
Слідча суддя ОСОБА_1