Справа № 383/67/24
Провадження № 2/536/49/25
03 липня 2025 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.
за участю секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.
позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Бобринецької міської територіальної громади про позбавлення батьківських прав
В січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав посилаючись, що вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 , мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні і вихованні. Відповідач не приймає участі у вихованні дитини, не цікавиться її життям, не бачиться і не спілкується з донькою, не сплачує аліментів на її утримання, втратив зв'язок з дитиною.
Просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити, про підстави та обставини якого пояснила так, як це викладено в заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, судові повістки повернулися з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», з заявою про відкладення судового засідання не звертався, причини неявки не повідомив.
Третя особа: Служба у справах дітей Бобринецької міської територіальної громади в судове засідання свого представника не направили, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.
Відповідно до ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
В відповідності до ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, а також матеріально утримувати до досягнення нею повноліття.
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (ч.1 ст.164 СК України).
Пунктами 15 та 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Установлено, що сторони: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, актовий запис № 19.
Дитина ОСОБА_3 проживає з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки Дошкільного навчального закладу (Ясла-Садок) №14 «Калинка» від 14.08.2023 №189/01-12, ОСОБА_4 відвідувала дошкільний навчальний заклад (Ясла-Садок) №14 «Калинка» та її вихованням, навчанням, ооплатою за перебування дитини в закладі займалась мати ОСОБА_1 .Батько дитини ОСОБА_2 садочок не відвідував, у вихованні участі не приймав.
Згідно довідки Комунального закладу «Академічна гімназія Кропивницької міської ради» від 23.10.2023 №176, ОСОБА_3 , учениця 1-В класу комунального закладу «Академічна гімназія Кропивницької міської ради», за час навчання її батько не відвідував жодного шкільного заходу та батьківських зборів, не звертався до класного керівника чи адміністрації закладу з метою з'ясування щодо успіхів його дитини у навчанні, її поведінки та ін. Протягом всього періоду навчання дитини гімназію відвідувала мама учениці ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.08.2023, сукупний розмір заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 153 507 грн 30 коп, остання сума на погашення заборгованості внесена в жовтні 2021 року в розмірі 187 грн 34 коп.
Отже, відповідач ОСОБА_2 з дитиною не проживає, не спілкується, не відвідує, не цікавиться життям, здоров'ям, матеріально не утримує, має заборгованість по сплаті аліментів, виявляючи тим самим свою байдужість до її долі, участі у вихованні не приймає, що протирічить ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та вимогам ст. 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства».
В судовому засіданні малолітня ОСОБА_3 пояснила, що навчається в третьому класі та проживає з мамою ОСОБА_5 , татом ОСОБА_6 на дачі, тата ОСОБА_7 не пам'ятає, бачила його давно, він їй інколи телефонує.
Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Бобринецької міської ради затвердженого рішенням виконавчого комітету Бобринецької міської ради від 30 квітня 2024 року № 198, ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" вказується, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.
З огляду на викладене, повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини, суд приходить до висновку, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками та навмисно не виконує їх, що в відповідності до п. 15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007р. № 3 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», є підставами для позбавлення його батьківських прав. Обставин, які перешкоджали б йому виконувати свої батьківські обов'язки не встановлено.
Керуючись ст. 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Бобринецької міської територіальної громади про позбавлення батьківських прав.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
СуддяС. М. Клименко