Справа №534/1453/25
Провадження №3/534/351/25
01 липня 2025 року м. Горішні Плавні
Полтавської області
Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Куц Тетяна Олександрівна, розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, солдата в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№340616 від 24.05.2025, ОСОБА_1 24.05.2025 о 19 год 31 хв в м. Горішні Плавні Полтавськї області по вул. Дніпровській, 11 здійснював рух на транспортному засобі Audi А6 д.н.з НОМЕР_2 при цьому 29.04.2025 року рішенням Козельщинського районного суду у справі №533/178/25, був позбавлений керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 притягнено до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП від 17.05.2025, чим порушив п. 2.1.а ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, направив до суду заяву, згідно якої свою вину не визнає та зазначає, що з 2022 року і в даний час він проходить службу в ЗСУ і не знав про те, що він був позбавлений прав керування, оскільки знаходився на фронті та викликів до суду не отримував. Крім того зазначає, що працівники поліції дійсно його зупиняли у м. Дніпрі, однак не 17.05.2025, яким числом складена постанова за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а 09.05.2025. Просив провадження у справі закрити, оскільки він не міг знати, що він був позбавлений прав керування транспортним засобом та умислу на скоєння правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП у нього не було.
Оцінивши досліджені в судовому засідання докази з точки зору їх належності та допустимості, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши всі обставини справи у їх сукупності, суддя вказує про наступне.
Згідно із ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо (стаття 280 КУпАП).
Так, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються органом (посадовою особою) на підставі доказів у справі про адміністративне правопорушення, тобто будь-яких фактичних даних, на основі яких встановлюються зазначені обставини. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Згідно із протоколом серії ЕПР1№340616 від 24.05.2025, органом Національної поліції ОСОБА_1 поставлене за провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
До об'єктивної сторони складу даного адміністративного правопорушення входить керування особами транспортними засобами.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, який надано суду в якості головного доказу винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, останній, керував транспортним засобом повторно протягом року не маючи права керування.
Однак на підтвердження вказаних обставин суду надано копію не повної постанови серії ЕНА№4748570 від 17.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, яка не містить всієї інформації в тому числі щодо отримання ОСОБА_1 вказаної постанови, а також не надано доказів того, що останній взагалі був позбавлений прав керування.
Також до протоколу про адміністративне правопорушення приєднано лише фототаблицю з зображенням автомобіля Audi А6 д.н.з НОМЕР_2 та копії військового квитка.
Інших доказів (відеофіксація) на підтвердження винуватості ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП суду надано не було.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Швауцер проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
У відповідності до ст.62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
За таких обставин, враховуючи обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення, беручи до уваги досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого саме ч.5 ст.126 КУпАП, «поза розумним сумнівом», що є підставою для закриття провадження у справі.
Виходячи із змісту ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247,283,294 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.5 ст. 126 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.О.Куц