03.07.2025 Провадження по справі № 2/940/387/25
Справа № 940/818/25
Іменем України
03 липня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді : Косович Т.П.
при секретарі : Козуб І.С.
з участю адвоката: Домачука В.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Монастирищенської міської ради, про позбавлення батьківських,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що відповідачка з 2010 року ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по догляду та вихованню дитини, не цікавиться її життям та здоров'ям, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, матеріальної допомоги на утримання сина не надає, станом на 14.04.2025 року заборгованість зі сплати аліментів складає 27084 гривні.
В підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Домачук В.А. позовні вимоги підтримали.
Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче засідання не прибула, до суду надала заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності, позовні вимоги визнає.
Представник третьої особи виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Бабій І.Г. позовні вимоги підтримала.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, пояснення представника третьої особи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Так, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.12.2008 року (а.с. 9).
Згідно пояснень позивача, з 2010 року неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом з ним в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується, зокрема, і витягами з Реєстру територіальної громади, виданими виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради від 05.09.20203 року та від 18.07.2024 року (а.с. 8, 11).
Мати дитини ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх материнських обов'язків по догляду та вихованню дитини, з 2010 року не цікавиться її життям та здоров'ям, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не приймає участі в її вихованні, не надає матеріальної допомоги на її утримання та не спілкується з дитиною.
Зокрема, із копії акту обстеження умов проживання, складеного начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Бабій І.Г. 26.12.2023 року, вбачається, що батько ОСОБА_1 самостійно виховує неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2008 року народження, повністю його утримує, мати дитини ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не приймає, спільно не проживає більше 13 років (а.с. 14-15).
Із копії довідки Копіюватського ліцею Монастирищенської міської ради № 02 від 03.12.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 навчається в ліцеї з 01.09.2015 року. Про дитину піклується батько, постійно цікавиться шкільним життям сина, бере участь у батьківських зборах, вносить плату за харчування дитини, забезпечує всім необхідним для навчання. Мати жодного разу в заклад освіти не з'являлась, не цікавилась життя дитини, участі у вихованні не буру (а.с. 16).
Із копії довідки КНП «Монастирищенський центр первинної медичної допомоги» Монастирищенської міської ради № 3 від 24.01.2025 року вбачається, що ОСОБА_3 , 2008 року народження, перебуває під наглядом лікаря-педіатра ОСОБА_4 з 25.08.2002 року, на прийом до лікаря приходив у супроводі батька (а.с. 17).
Із копії довідки виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 86/14/7-16 від 30.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 самостійно виховує сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повністю його утримує. Мати дитини ОСОБА_2 покинула сина в листопаді 2010 року (а.с. 18).
Відповідно роз'яснення Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської обаласті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) № 23800 від 14.04.2025 року та розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, ОСОБА_2 станом на 14.04.2025 року має заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 27084 гривні (а.с. 19-21).
Згідно висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 205 від 18.06.2025 року, виконавчий комітет Монастирищенської міської ради як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 91-93.
Наведені обставини свідчать про байдуже та безвідповідальне ставлення матері до своєї дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов?язків по вихованню дитини.
Згідно ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім?ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров?я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов?язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов?язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов?язками.
В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто права на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов?язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об?єктивного з?ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
В п.16 зазначеної постанови роз?яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов?язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності , можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків свідомого нехтування ними своїми обов?язками.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов?язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з?ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 с. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідачка ОСОБА_2 своєю заявою від 24.06.2025 року про визнання позову фактично підтвердила викладені позивачем обставини та визнала той факт, що вона з 2010 року не займається вихованням сина ОСОБА_3 (а.с. 107). При цьому суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності таких обставин або добровільності їх визнання.
Таким чином, вважаючи доведеним факт ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов?язків по догляду та вихованню дитини на підставі з?ясованих у справі обставин, а також враховуючи, що ставлення відповідачки до своєї дитини суперечить основним засадам прав та обов?язків батьків з виховання та розвитку дітей їх інтересам, суд вважає, що відповідачку слід позбавити батьківських прав щодо її неповнолітньої дитини.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог , інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено судом, позивач поніс судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 02.05.2025 року (а.с. 5), а тому дані витрати суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує з відповідачки.
Керуючись ст.ст. 141, 200, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 164 СК України суд,
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Монастирищенської міської ради, про позбавлення батьківських - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстровану в АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тетіїв Тетіївського району Київської області.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого в АДРЕСА_3 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата складення повного рішення: 04.07.2025 року.
Суддя: Т.П.Косович