Справа № 375/1042/25
Провадження № 3/375/796/25
03 липня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у квартирі АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП,
До Рокитнянського районного суду Київської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 302159 від 16 квітня 2025 року, що складений з посиланням на порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України (надалі по тексту - протокол).
Відповідно до зазначеного протоколу - 16 квітня 2025 року о 13 год 14 хв водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме мопедом Honda Tact, без номерного знаку, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідніть, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) і від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі категорично відмовився.
В якості доказу події та складу адміністративного правопорушення до протоколу серії ЕПР1 № 302159 від 16 квітня 2025 року приєднано:
- довідка щодо наявності посвідчення водія від 17 квітня 2025 року;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів відносно ОСОБА_1 від 16 квітня 2025 року;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 16 квітня 2025 року;
- копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4514828 від 16 квітня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн;
- зобов'язання від 16 квітня 2025 року, в якому ОСОБА_1 вказав, що він не сідатиме за кермо мопеда Honda Tact до отримання посвідчення водія відповідної категорії;
-заява на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, яка підписана ОСОБА_1 16 квітня 2025 року;
- рапорт поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області від 16 квітня 2025 року;
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщені на лазерний компакт-диск), де зафільмовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання.
У судове засідання ОСОБА_1 двічі не прибув, про причини своєї неявки суд не сповістив.
Виходячи з положень статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою, а тому розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
Під час розгляду справи в суді захисник Борисенка В.О. надала усні пояснення у судовому засіданні та зазначила, що ОСОБА_1 є її братом. Брат проходив військову службу спочатку в Збройних Силах України, а згодом перейшов до Національної гвардії України. 2 травня 2025 отримав вибухову травму. Травма пов'язання з проходженням військової служби. Додатково зазначала, що будь-яких наркотичних речовин чи лікарських препаратів брат не вживав та не вживає. Також вказувала на те, що працівники патрульної поліції, як на підставу проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, вказали на виражене тремтіння пальців рук. Проте, відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 7 травня 2024 року № 3071, у розділі невралгічний статус: ОСОБА_1 має тремор рук. Будь-які інші ознаки наркотично сп'яніння у ОСОБА_1 були відсутні, що відображено на відеозаписах долучених до матеріалів справи. Отже захисник просила про закриття провадження у справі на підставі частини 1 статті 247 КУпАП, зауважила про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Проаналізувавши фактичні обставини за наслідками дослідження матеріалів справи, аналізу виступу захисника, уважно вивчивши документі, які долучені до матеріалів справи, переглянувши в залі судового засідання на робочому комп'ютері відеозаписи з нагрудної камери співробітників поліції, керуючись завданнями КУпАП за статтею 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за статтею 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за частиною 1 статті 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за статтею 247 цього Кодексу, суд (суддя) вважає наявними підстави для закриття провадження у справі в порядку пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, зважаючи на наступне.
У справі, що розглядається, протокол про адміністративне правопорушення, як слідує з графи «суть правопорушення», складено за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому для встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно з'ясувати, чи дійсно особа відмовилася від проходження такого огляду відповідно до встановленого порядку.
За наслідками дослідження відеозаписів, що приєднані до протоколу про адміністративне правопорушення, суд (суддя) встановив, що 16 квітня 2025 року працівники патрульної поліції здійснювали вільне патрулювання. Водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме мопедом Honda Tact, без номерного знаку, та був зупинений працівниками патрульної поліції. В обґрунтування причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівник патрульної поліції послався на статтю 35 Закону України «Про національну поліцію». У подальшому під час розмови з водієм поліцейський повідомив про те, що він вбачає у водія ознаки наркотичного сп'яніння та пропонує пройти огляд у найближчому медичному закладі. ОСОБА_1 категорично заперечував будь-які ознаки наркотичного сп'яніння. Працівник поліції неодноразово вказував водію на його обов'язок пройти огляд, оскільки він вбачає ознаки наркотичного сп'яніння. На запитання водія «Які саме ознаки наркотичного сп'яніння вбачаються?» працівник поліції відповів: неприродна блідніть та поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 категорично заперечував вказані ознаки наркотичного сп'яніння та просив працівників поліції залучити будь-яких інших осіб для виявлення за поведінкою та зовнішнім виглядом у нього ознак наркотичного сп'яніння. Працівник поліції повідомив, що ведеться відео фіксація, а тому свідки в даному випадку не залучаються. Розмова між працівниками поліції і водієм ОСОБА_1 продовжувалась тривалий час. У подальшому ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки, проте працівники поліції роз'яснили водію, що огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться в найближчому медичному закладі. ОСОБА_1 згодився на такий огляд та просив забезпечити збереження мопеда Honda Tact, оскільки залишення мопеда на місці зупинки без нагляду може мати негативні наслідки. Працівники поліції відмовили у такому проханні водія. У подальшому відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП 0 посиланням на п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння).
Досліджені відеозаписи свідчать про те, що ОСОБА_1 взагалі не повідомили про те, що до нього розпочалася і застосовується процедура огляду водія на стан сп'яніння.
Крім того, з досліджених відеозаписів не вбачається наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, які можна виявити шляхом візуального спостереження за поведінкою та зовнішнім виглядом особи, адже дистанційно та постфактум виявити ознаки наркотичного сп'яніння особи неможливо. Поведінка, жести, рухи, риторика, висловлювання, побудова речень, вимова відображені на відеофайлах ОСОБА_1 є прийнятними, відповідають обстановці, водій поводить себе стриманою, без проявів хамства, невихованості, надмірної веселості чи збудження, його обличчя не мало неприродної блідноті.
Разом з цим, з досліджених відеозаписів вбачається, що водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд та не відмовлявся від огляду на стан сп'яніння.
З відеозаписів, представлених суду, вбачається, що ОСОБА_1 розуміючи можливі негативні наслідки залишення мопеда на місці зупинки без нагляду просив працівників поліції з метою збереження його майна, вирішити якось дане питання, на що отримав негативну відповідь.
Проаналізувавши досліджені відеозаписи, суд (суддя) посилається на наступні положення законодавства.
Так, п. 2.5. Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Крім того, за змістом статті 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
З системного аналізу п.2.5. Правил дорожнього руху та частини 1 статті 130 КУпАП вбачається, що особа, яка керує транспортним засобом, може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, за ухилення від проходження огляду відповідно до встановленого порядку.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок № 1103).
Пунктом 3 Порядку № 1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).
Пунктом 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 4 розділу І цієї Інструкції № 1452/735 ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як зазначалось з досліджених відеозаписів не вбачається наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, які можна виявити шляхом візуального спостереження за поведінкою та зовнішнім виглядом особи, оскільки дистанційно виявити ознаки наркотичного сп'яніння у особи просто неможливо.
Також працівники поліції не вживали інших дієвих заходів для виявлення у водія ознак сп'яніння, адже очі водія, зокрема, зіниці, на предмет реакції на світло не перевірялися, пальце-носова проба не проводилася.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами і доповненнями) зазначено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Пунктом 6, 7 Порядку № 1103 встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У пункті 8 Порядку № 1103 закріплено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно з пунктом 8 розділу ІІ Інструкції 1452/735 форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Пунктами 11, 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 унормовано, що оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з частиною 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 3 статті 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частина 4 статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
У пункті 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 закріплено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статті 255 цього Кодексу.
У статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
За приписами пункту 1 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) частина 1 статті 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до статті 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а, в силу принципу невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа “Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип “in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачяться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Враховуючи викладене, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не відповідатиме засадам забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за статтею 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за частиною 1 статті 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за статтею 247 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 9, 23, 130, 247, 266, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Марина СМИК