Справа № 367/10666/23
Провадження №2/367/1074/2025
Іменем України
12 травня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі
судді Карабаза Н.Ф.,
за участю секретаря Андрійченко В.В.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, в якій зазначено, що ПКПП «Теплокомунсервіс» надав послуги з централізованого опалення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі і квартирі АДРЕСА_2 , частина якої належить ОСОБА_1 . Комунальні послуги надаються позивачем відповідачу на підставі укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 25.10.2005 року. Починаючи з жовтня місяця 2017 року позивачем, відповідно до тарифів на послуги з централізованого опалення для населення, які затверджені рішеннями Виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 239 від 31.10.2017р., № 221/10 від 13.11.2018р., рішеннями Виконавчого комітету Бучанської міської ради № 73 від 16.02.2021р., нараховувалась плата відповідачу за надані послуги з централізованого опалення, яку відповідач повинен були сплачувати, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.05р. «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та укладеного договору з відповідачем не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Нарахування здійснювалися за фактично спожиту теплову енергію, кількість якої визначено загальнобудинковим тепловим лічильником. За наявності заборгованості у споживача за цим договором виробник зараховує кошти, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за надані послуги в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу. Споживачем за надані послуги було самостійно сплачено на рахунок виробника 4900,00 грн., вказані кошти було зараховано за період з якого виникла заборгованість тобто з 01.10.2017 року по 01.01.2018 року. Таким чином, заборгованість рахується з 01.01.2018 року. Позивачем зобов'язання щодо надання послуги з централізованого опалення виконані належним чином та у повному обсязі. Відповідач свої зобов'язання не виконав і станом на 01.09.2022 року заборгував, відповідно до розрахунку суми боргу 33639,28 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості по внескам за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 33639,28 грн. та 2684,00 грн. судовий збір.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву в якій позов підтримує, просив його задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення та розглядати справу в його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Заяву про слухання справи за його відсутності не надав, причини неявки суду не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із до ч.1 та ч. 2 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно із ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
За п. 5 ч. 3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що ПКПП «Теплокомунсервіс» надав послуги з централізованого опалення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі і квартирі АДРЕСА_2 , частина якої належить ОСОБА_1 , що вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек,Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 358070774 від 12.12.2023.
Статтею 162 Житлового кодексу України передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплої енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.
Відповідно до тарифів на послуги з централізованого опалення для населення, які затверджені рішеннями Виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 239 від 31.10.2017р., № 221/10 від 13.11.2018р., рішеннями Виконавчого комітету Бучанської міської ради № 73 від 16.02.2021р., нараховувалась плата відповідачу за надані послуги з централізованого опалення.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.05 р. «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та укладеного договору, з 04 листопада 2021 року відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 21.08.2019 № 830 « Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» відповідач повинен був сплачувати плату за надані послуги з централізованого опалення, не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим періодом. Нарахування здійснювалися за фактично спожиту теплову енергію, кількість якої визначено загально будинковим тепловим лічильником. Позивачем зобов'язання щодо надання послуги з централізованого опалення виконані належним чином та у повному обсязі.
Відповідач свої зобов'язання не виконав, за надані послуги не розраховувався і станом 01.09.2022 року заборгував, відповідно до розрахунку суми боргу 33639,28 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлює, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги. Враховуючи той факт, що відповідачі отримують комунальні послуги, не відмовлилися від їх одержання та перебувають в договірних відносинах з ПКПП «Теплокомунсервіс», суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за отримані комунальні послуги в повному розмірі.
З урахуванням наведеного та вимог закону, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2684,00 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526 ЦК України, ст. 4, 10, 76, 133, 141, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 281-282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» ( 08292, Київська область, м. Буча вул. Пушкінська, 59-Б, офіс 127, НОМЕР_2 АБ «Укргазбанк», код ЄДРПОУ 19408548, індивідуальний податковий № 194085410284) заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01.01.2018 року по 01.09.2022 року у розмірі 33639,28 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» ( 08292, Київська область, м. Буча вул. Пушкінська, 59-Б, офіс 127, НОМЕР_2 АБ «Укргазбанк», код ЄДРПОУ 19408548, індивідуальний податковий № 194085410284) судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Ірпінським міським судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Н.Ф. Карабаза