Справа № 362/5005/24
Провадження № 2/362/584/25
02 липня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Мартинцової І.О.,
за участі секретаря судового засідання - Жеребко Ю.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-
У липні 2024 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Мартинцову І.О.
Ухвалою від 04.09.2024 року справу прийнято до провадження судді Мартинцової І.О. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 31 жовтня 2021 року близько 12-00 годин в м. Васильків Київської області по вулиці Декабристів, 120, ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної швидкості руху та дистанції, чим порушив вимоги пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом BA3-21043 д.н.з НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Міський житловий центр», який за інерцією здійснив зіткнення з транспортним засобом позивача «Geely Emgrand» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого його автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.12.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент оформлення адміністративного матеріалу відповідачем інформація про страхування цивільно-правової відповідальності не надавалась. За висновком суб'єкта оціночної діяльності (експерта) від 15.02.2022 року № 9137 визначено вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача марки Geely Emgrand» д.н.з. НОМЕР_3 в сумі 28318 грн., які позивач просить стягнути в повному розмірі з відповідача разом з витратами на проведення автотоварознавчної експертизи в сумі 3000 грн. та витратами на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн., а всього: 32529, 80 грн.
09.10.2024 року від відповідача в порядку ст.178 ЦПК України до суду надійшов відзив на позов, в якому останній просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки на момент здійснення ДТП у нього був дійсний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (Поліс № АР/165721 від 15.03.2021 року, строк дії з 16.03.2021 року по 15.03.2022 року). В зв'язку з цим, відповідач вважає, що обов'язок з відшкодування завданих збитків внаслідок ДТП, яка відбулася 31.10.2021 року в нього відсутній.
15.10.2024 року позивачем було подано через канцелярію суду відповідь на відзив, в якому останній просить задовольнити вимоги позову в повному обсязі та звернути увагу суду на дії відповідача після настання ДТП, а саме чи звертався від до свого страховика з повідомленням про ДТП, чи надавав страховій компанії відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна; чи зареєстровано звернення відповідача у страховій компанії; чи надіслала страхова компанія відповідачу бланки з інформацією та переліком документів та чи має відповідач документи, що це підтверджують.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.10.2024 року задоволено клопотання позивача та залучено до участі в справу в якості співвідповідача ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП».
Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити стягнувши кошти з відповідача, оскільки він за власний кошт відремонтував свій автомобіль, а страхова компанія винуватця ДТП на даний не працює та не здійснює виплати.
Відповідач 1 в судовому засіданні вимоги позову не визнав, з підстав, зазначених у відзиві.
Відповідач-2 - ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» в судове засідання представника не направив, про день та час розгляду справи неодноразово повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, правом подачі відзиву не скористався.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Судом достовірно встановлено, що 31 жовтня 2021 року близько 12-00 годин в м.Васильків Київської області по вулиці Декабристів, 120, ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної швидкості руху та дистанції, чим порушив вимоги пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом BA3-21043 д.н.з НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Міський житловий центр», який за інерцією здійснив зіткнення з транспортним засобом позивача «Geely Emgrand» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого його автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, тобто ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля «Geely Emgrand 7» д.н.з. НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
Так, постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.12.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено штраф в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, факт винуватості відповідача ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за його участю, що мало місце 31.10.2021 року, є встановленим та не підлягає доказуванню.
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП». Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/1658721 від 15.03.2021 строк дії полісу з 16.03.2021 по 15.03.2022, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну - 130 000.00 (сто тридцять тисяч) гривень, франшиза - 2000 (дві тисячі) гривень.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 9137 від 15.02.2022 року, складеного СПД «Горобець Ю.М.» на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки Geely Emgrand» д.н.з. НОМЕР_3 становить 28318,60 грн.
Згідно рахунку фактури № 9137 від 14.02.2022 року вартість проведення експертної оцінки становить 3000 грн., що згідно квитанції 15.02.2022 року оплачено позивачем.
Зі слів відповідача, які нічим не підтвердженні, останній направляв до страхової ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» поштою (рекомендованим листом) заяву про настання страхового випадку, однак докази надсилання (поштове повідомлення) та копія заяви в нього не збереглися.
В свою чергу, позивач до страхової компанії винуватця ДТП (ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП») намагався звернутись, однак останній за місцем свого знаходження відсутній, на телефонні дзвінки ніхто не відповідає.
При цьому, за запитом суду з відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1464938 (а.с.89) вбачається, що Приватне акціонерне товарсивто «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» станом на 10.06.2025 року значиться зареєстрованим, в стані припинення або ліквідації не перебуває. Основним видом його діяльності є інші види страхування, крім страхування життя (квед 65.12).
Відповідно до статті 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною першої статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення речі.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.
За загальним правилом, відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Разом з тим винна особа - володілець транспортного засобу має право застрахувати свою відповідальність, передавши обов'язок відшкодування шкоди, спричиненої за участю його транспортного засобу, страховій компанії (страховику).
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина шістнадцята статті 9 Закону України «Про страхування»).
Страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України).
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01 липня 2004 року № 1961- IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ( далі Закон № 1961- IV).
При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV, в редакції чинній на момент ДТП).
Одночасно за положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі №201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) зазначено, що «…Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) та ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц (провадження № 14-25цс20))».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.
Отже, принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку підстави для покладення відповідальності на страхувальника відсутні».
Аналогічні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 641/10491/15-ц (провадження № 61-12709св21).
Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що норми яка б визначала особливості відповідальності осіб, які застрахували свою цивільну відповідальність, у главі 82 ЦК України немає. Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».
Таким чином, оскільки відповідно до звіту вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача Geely Emgrand» д.н.з. НОМЕР_3 складає 28318 грн., а ліміт страхового відшкодування згідно полісу в сумі 130000 грн. не використаний взагалі та повністю покриває суму шкоди; суд приходить до висновку про відсутність підстав для покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника (відповідача), який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, так як це суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Отже, в даному випадку обов'язок з відшкодування завданих збитків покладається на страхову компанію, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність відповідача.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача марки Geely Emgrand» д.н.з. НОМЕР_3 в розмірі 26318,60 грн. ( за мінусом франшизи в сумі 2000 грн.) саме з ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП».
В свою чергу статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до п. 36.6 ст. 36 цього Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Згідно п. 5 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/1658721 від 15.03.2021 р.(а.с.56) розмір франшизи визначено в сумі 2000 грн.
Позивач, пред'явивши позовні вимоги вказує, що не отримував від відповідача грошові кошти в якості сплати страхового відшкодування, а відтак за вимогами закону із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню франшиза в сумі 2000,00 грн.
Крім того, з ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь позивача підлягають стягненню витрати на проведення автотоварознавчної експертизи в сумі 3000 грн. та витратами на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн., а всього: 30529, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 2,4,11,12,13,76,77,81,89,133,141,263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля в сумі 26318,60 грн., витрати на проведення автотоварознавчної експертизи в сумі 3000 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн., а всього: 30529 ( тридцять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти (франшизу) в сумі 2000 ( дві тисячі) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )
Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач 2: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», код: 31113488, 01014, м. Київ, вул. Бастіонна,5/13.
Повний текст рішення складено 03.07.2025.
Суддя Мартинцова І.О.