Рішення від 24.06.2025 по справі 600/880/25-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/880/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Петрович Я.Ф., представника позивача Устінова К.О., представника відповідача Агатія В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Оршівська» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Оршівська» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2024 року №0000023940/Ж10/24-13-07-08, №0000023941/Ж10/24-13-07-08,№00000/23947/ж10/24-13-07-08, №0000023960/Ж10/24-13-07-08, №0000023927/Ж10/24-13-24-07, №00000/23909/ж10/24-13-07-05.

Ухвалою суду від 04.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання по справі; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

У ході підготовки даної справи до розгляду по суті судом: з'ясовано зміст заявлених вимог; з'ясовано позицію відповідача; отримано від сторін заяви по суті справи, письмові пояснення та докази, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення; вчинено інші дії, передбачені частиною другою статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 08.04.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно поданих позивачем заяв по суті справи та наданих у судовому засіданні пояснень в обґрунтування незаконності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000023940/Ж10/24-13-07-08, яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 17628548,75 грн (з яких 14102839,00 грн сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями, а 3525709,75 грн за штрафними санкціями), позивач вказував про порушення відповідачем положень підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, в розумінні яких операції з реорганізації шляхом виділення юридичних осіб не є об'єктом оподаткування. При цьому вказано, що операції з реорганізації ТОВ «Агрофірма «Оршівська» шляхом виділу з неї нової юридичної особи ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020» в результаті чого до останнього відповідно до затвердженого розподільчого балансу перейшла частину майна, прав та зобов'язань, в тому числі дебіторська та кредиторська заборгованість - не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, що свідчить про помилковість висновків контролюючого органу в цій частині. Також зазначено, що позивач не повинен нести відповідальність за дії іншої юридичної особи (новоствореної юридичної особи ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020»), якщо та порушила вимоги податкового чи іншого законодавства. Позивачем вказано, що якщо така юридична особа і порушила, як вважає контролюючий орган, вимоги податкового чи іншого законодавства (не зареєструвалася як платник ПДВ; з дати реєстрації по теперішній час не подає жодної фінансової та податкової звітності; не повідомляє податкові органи про об'єкти оподаткування тощо), то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї юридичної особи. Відтак, позивач вважає безпідставними твердження відповідача щодо заниження ним податку на додану вартість на загальну суму 14102 839 грн, в тому числі за жовтень 2020 року в сумі 13864 885 грн, за листопад в сумі 237954 грн.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00000/23947/ж10/24-13-07-08, яким визначено позивачу суму штрафу у розмірі 3400,00 грн за платежем податок на додану вартість, позивач зазначав, що указане є, фактично, похідним від оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000023940/Ж10/24-13-07-08. Оскільки операції з реорганізації шляхом виділення юридичних осіб не є об'єктом оподаткування, то у позивача були відсутні підстави складати та реєструвати податкові накладні на операції з реорганізації ТОВ «Агрофірма «Оршівська» шляхом виділу нової юридичної особи ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020», до якої відповідно до затвердженого розподільчого балансу перейшла частина майна, прав та зобов'язань в тому числі дебіторська та кредиторська заборгованість. За таких обставин позивач вважає безпідставними твердження податкового органу щодо порушення ним пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000023941/Ж10/24-13-07-08, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 208863,00 грн, то, обґрунтовуючи його незаконність, позивач вказував, що на час проведення документальної планової виїзної перевірки вказані суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Гермес Юг Агро» є неузгодженими в розумінні пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, адже в судовому поряду оскаржується податкове повідомлення-рішення від 06.02.2023 року форм В1 №00000898/Ж10/24-13-07-08, в яке включено суми ПДВ по контрагенту ТОВ «Гермес Юг Агро» у розмірі 208863,00 грн. Оскільки судом ще не було прийнято рішення у справі щодо оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, то у відповідача і не було підстав повторно складати оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000023941/Ж10/24-13-07-08 по цьому ж контрагенту на таку ж саму суму. Тому позивач вважає, що ним правомірно включено вказані суми ПДВ до складу податкового кредиту по рядку 10.1 Декларації з ПДВ за березень 2023 року, які включені до загальної суми податкового кредиту по рядку 17 Декларації та зараховані до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по рядку 21 Декларації з ПДВ за березень 2023 року.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000023960/Ж10/24-13-07-08, яким визначено суму штрафу у розмірі 1258618,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції, то позивач вказував про помилковість висновків відповідача щодо порушення ним граничних термінів подання повідомлення про наявні об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням за формою №20-ОПП по орендованих земельних ділянках (паях), орендованих транспортних засобах в кількості 1234 одиниці і, відповідно, про безпідставність притягнення його до відповідальності згідно пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України. Так, на думку позивача, податковим органом неправильно застосовано названу норму, адже така передбачає відповідальність за порушення, пов'язані лише зі взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника і не встановлює відповідальність за неподання повідомлення щодо об'єкта оподаткування за формою 20-ОПП. До цього позивач зазначав, що повідомлення про об'єкт оподаткування за формою 20-ОПП не є тотожним заяві про взяття на облік і воно не має ніякого відношення до зміни облікових даних платника податків, про які йдеться у пункті 117.1 статті 117 Податкового кодексу України, застосованій відповідачем. Також звертав увагу на те, що норми Податкового кодексу України не встановлюють строки подання повідомлення за формою №20-ОПП, що виключає одну з необхідних складових для притягнення особи до відповідальності згідно з пунктом 117.1 статті 117 Податкового кодексу України. Поряд з цим позивач вказував, що ще до моменту закінчення планової перевірки, а саме 02.10.2024 року ним були подані два повідомлення за формою №20-ОПП щодо всіх неподаних ним об'єктів оподаткування. Відтак, позивач вважає, що ним було подано несвоєчасно лише два повідомлення за формою 20-ОПП, а не 1234 одиниць, як зазначає контролюючий орган.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000023927/Ж10/24-13-24-07, яким визначено суму штрафу у розмірі 1020,00 грн за платежем податок на доходи фіз. осіб, що сплачуються податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, то в обґрунтування його незаконності позивач вказував, що порушення, встановлені податковим органом під час проведення перевірки (за IV квартал 2020 року, I-IV квартали 2021 року, I-IV квартали 2022 року, I-IV квартали 2023 року, І-ІІ квартали 2024 року позивачем були подані не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (Додаток 4 ДФ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску)) не призвели до зменшення та/або до збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, що підтверджено контролюючим органом в акті перевірки. А тому відповідачем неправильно було застосовано до позивача приписи пункту 119.1 статті 119 Податкового кодексу України, якими передбачено притягнення платника податків до відповідальності лише у разі виявлення помилки, яка призвела до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку. Також указано, що передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00000/23909/ж10/24-13-07-05, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 4418122,14 грн за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства, позивач вказував, що у контролюючого органу не було підстав для нарахування ТОВ «Агрофірма «Оршівська» пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України по наступним зовнішньоекономічним контрактам та за такі періоди: по Контракту №VG-C-26102022 від 26.10.2022 року з Vinsle Group KFT за періоди, починаючи з 29.05.2023 року і по 30.06.2023р.; по Контракту №VG-C-03112022 від 03.11.2022 р з Vinsle Group KFT за періоди, починаючи з 08.06.2023 року і по 30.06.2023р.; по Контракту №CN190421ORSH від 19.04.2021 року з AGROENERGY SP.Z.O.O за періоди, починаючи з 08.02.2023 року і по 07.04.2023 року. При цьому зазначено, що виконання указаних контрактів було тимчасово зупинене у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), а саме: військової агресії Російської Федерації проти України. ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). На думку позивача, наявність підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин - військової агресії Російської Федерації проти України, що стадо підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, відповідно до підпункту 112.8.9. пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України та частини 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють ТОВ «Агрфірма «Оршівська» від відповідальності за порушення вимог частини 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та нарахування пені за ч. 5 статті 13 зазначеного Закону за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 4418122,14 грн. Позивач вважає, що податковий орган дійшов помилкового висновку про порушення позивачем частини 1, частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пункту 21 Положення про заходи та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5, в частині нарахування пені.

Враховуючи наведене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідно до поданих відповідачем заяв по суті справи та наданих у судовому засіданні пояснень в обґрунтування правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення №0000023940/Ж10/24-13-07-08 податковий орган вказував про те, що господарські операції між ТОВ «Агрофірма «Оршівська» з переведення заборгованостей на ТОВ ««Агрофірма «Оршівська - 2020» фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах. За даними господарськими операціями (а саме з реорганізації підприємства шляхом виділу) лише оформлювалися документи без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалася видимість (зовнішні ознаки) здійснення господарських операцій, наслідком чого є отримання ТОВ «Агрофірма «Оршівська» необґрунтованої вигоди за даними господарськими операціями. Податковий орган вважає, що ТОВ «Агрофірма «Оршівська» у жовтні 2020 р. не нараховано податкові зобов'язання з ПДВ по списанню з балансу дебіторської та кредиторської заборгованості, на суму 14102839 грн у зв'язку з відсутністю здійснення фактичної передачі даних заборгованостей до нового підприємства утвореного шляхом виділу з ТОВ «Агрофірма «Оршівська», що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14102839 грн, в тому числі за жовтень 2020 року в сумі 13864885 грн, за листопад в сумі 237954 грн.

Щодо законності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення №00000/23947/ж10/24-13-07-08, то відповідач зазначав про встановлення факту не реєстрації позивачем податкових накладних на операції з реорганізації ТОВ «Агрофірма «Оршівська» шляхом виділу нової юридичної особи ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020», а саме: не зареєстровані податкові накладні на нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України при списанні дебіторської та кредиторської заборгованості, у зв'язку з відсутністю здійснення фактичної передачі даних заборгованостей до нового підприємства утвореного шляхом виділу з ТОВ «Агрофірма «Оршівська».

Обґрунтовуючи законність податкового повідомлення-рішення №0000023941/Ж10/24-13-07-08, відповідач вказував про те, що позивач в порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України включив до складу податкового кредиту за березень 2023 року суми ПДВ (податкові накладні за вересень 2021 р. в сумі ПДВ 9981,73 грн, за листопад 2021 р. в сумі 148499,51 грн та за грудень 2021 р. в сумі 50381,44 грн., а загалом в розмірі ПДВ 208863 грн.) по взаємовідносинах з ТОВ «Гермес Юг Агро» (код ЄДРПОУ 41987000), які станом на 09.10.2024 року оскаржуються в судовому порядку. Оскільки рішення у вказаній справі не прийнято, то контролюючий орган вважає, що позивачем завищено суму податкового кредиту за березень 2023 року всього в сумі 208863,00 грн.

Стосовно правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000023960/Ж10/24-13-07-08, то відповідач зазначав про порушення позивачем пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, а саме: порушено граничні терміни подання повідомлення про наявні об'єкти оподаткування та об'єкти пов'язані з оподаткуванням за формою №20-ОПП по орендованих земельних ділянках (паях), орендованих транспортних засобах в кількості 1234 одиниці, за що передбачена відповідальність пунктом 117.1 статті 117 Податкового кодексу України.

Обґрунтовуючи законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000023927/Ж10/24-13-24-07, відповідач зазначав, що оскільки перевіркою встановлено подання позивачем не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (Додаток 4 ДФ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску), то платник податків підлягав притягненню до відповідальності на підставі пункту 119.1 статті 119 Податкового кодексу України.

В обґрунтування законності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00000/23909/ж10/24-13-07-05 податковий орган вказував про встановлення порушення позивачем термінів розрахунків з нерезидентами, визначених частиною 1 та частиною 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 Положення про заходи та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5, по зовнішньоекономічних контрактах. При цьому зазначено, що позивачем ні під час перевірки, ні до суду не було подано довідку (сертифікат) торгово-промислової палати, чи будь-яких інших доказів чи доводів на підтвердження форс-мажорних обставин та їх впливу на господарські операції.

З огляду на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Оршівська» зареєстроване як юридична особа за місцезнаходженням: вул. Дружби, буд. 29, с. Оршівці, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 03801730.

Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 77.1, 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82, пп. 69.35 п. 69 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка на 2024 рік проведення документальних планових перевірок та п. 2 ч. І ст. 13, п. 923 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на підставі наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 05.08.2024р. №1223-п, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Оршівська» (скорочене найменування - ТОВ «Агрофірма Оршівська»), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2020 по 30.06.2024, валютного законодавства за період з 01.10.2020 по 30.06.2024, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2020 по 30.06.2024.

Зазначеною перевіркою діяльності ТОВ «Агрофірма Оршівська» встановлено порушення:

- п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст. 4, ч. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.6, п.7 ПСБО 16 «Витрати» ТОВ «Агрофірма Оршівська» - встановлено заниження задекларованих сум податку на прибуток всього в сумі 404280 грн. в тому числі за 2021 рік в сумі 404280 грн;

- п.п 198.5, п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14102839 грн, в тому числі за жовтень 2020 року в сумі 13864885грн, за листопад 2020 року в сумі 237954 грн, та встановлено завищення від'ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду всього в сумі 208863 грн, в тому числі за червень 2024 року в сумі 208863 грн;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, зазначених в п. 3.1.2.4 акту перевірки;

- п.п. 270.1.2 п. 270.1, п. 286.2, п.286.4 ст. 286, п. 288.1, п.288.4 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, в результаті чого не нараховано орендну плату за землю всього в сумі 61115,35 грн, в тому числі за 2021 рік в сумі 57111,76 грн, та за період з березня по червень 2024 року в сумі 4003,59 грн;

- п.48.1 ст. 48, п. 49.1, п. 49.2, п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Агрофірма «Оршівська» протермінувало подання податкового розрахунку з орендної плати за землю за 2022 рік (податкова декларація від 17.05.2022 р. № 9052967798);

- п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України - ТОВ “Агрофірма Оршівська» не подано декларацію з екологічного податку за II квартал 2023 року;

- п.п. 266.2.2 п. 266.2, п.п.266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України - ТОВ «Агрофірма «Оршівська» не нарахувало та не сплатило податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за об'єкти нежитлової нерухомості, всього в сумі 37229,39 грн , в тому числі за жовтень-грудень 2020 року в сумі 1814,46 грн, за 2021 рік в сумі 9220,2 грн, за 2022 рік в сумі 10443,55 грн , за 2023 рік в сумі 10295,89 грн , за січень-червень 2024 року в сумі 5455,29грн;

- п. 63.3 ст.63 Податкового кодексу України - ТОВ «Агрофірма «Оршівська» встановлено порушення граничних термінів подання повідомлення про наявні об'єкти оподаткування та об'єкти пов'язані з оподаткуванням за формою №20-ОПП по орендованих земельних ділянках (паях), орендованих транспортних засобах в кількості 1234 одиниці;

-п.п. 176.2.6) п. 176.2 ст. 176 та п. 119.1 ст. 119 п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України, а саме: встановлено подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (Додаток 4 ДФ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску) за ІV квартал 2020 року, 1-ІV квартали 2021 року, І-ІV квартали 2022 року, І-ІV квартали 2023 року, І-II квартали 2024 року;

- п.п.168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп.176.2.а) п.176.2 ст.176, п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 9846,00 грн, в т.ч за липень 2021 р. - 9846,00 грн;

- п.161 підрозділу 10 Розділу XX, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 176.2.а) п. 176.2 ст.176, п. 177.8 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого не перераховано до бюджету військовий збір в сумі 820,50 грн: в т.ч за липень 2021 р. - 820,50 грн;

- частини 1, частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», п. 21 Положення про заходи та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, в частині порушення граничних термінів розрахунків, а саме:

-по Контракту № VG-C-26102022 від 26.10.2022 року з Vinsle Group KFT надходження валютної виручки в сумі 319033,35 євро з порушенням граничних строків розрахунків: на 71 день, з 29.05.2023 по 07.08.2023 року по МД № 22UA408020060520U2 від 30.11.2022 року, на суму 97819,60 євро; на 66 днів, з 03.06.2023 по 07.08.2023 року по МД № 22UA408020061737U9 від 05.12.2022 року, на суму 85460,75 євро; на 63 дні, з 06.06.2023 по 07.08.2023 року по МД № 22UA408020062755U3 від 08.12.2022 року, на суму 135753,00 євро;

-по Контракту № VG-C-03112022 від 03.11.2022 року з Vinsle Group KFT надходження валютної виручки в сумі 437113,75 євро з порушенням граничних строків розрахунків: на 43 дні, з 08.06.2023 по 20.07.2023 року МД № 22UA408020063496U2 від 10.12.2022 року, на суму 58603,50 євро; на 36 днів, з 15.06.2023 по 20.07.2023 року по МД № 22UA408020065463U2 від 17.12.2022 року, на суму 119029,00 євро; на 32 дні, з 19.06.2023 по 20.07.2023 року по МД № 22UA408020066430U2 від 21.12.2022 року, на суму 55676,25 євро; на 29 днів, з 22.06.2023 по 20.07.2023 року по МД № 22UA408020067295U2 від 24.12.2022 року, на суму 97753,50 євро; на 25 днів, з 26.06.2023 по 20.07.2023 року по МД № 22UA408020068258U2 від 28.12.2022 року, на суму 106051,50 євро;

-по Контракту № CN190421ORSH від 19.04.2021 року з AGROENERGY SP.Z.0.0 надходження валютної виручки в сумі 250513,98 євро з порушенням граничних строків розрахунків: на 44 дні, з 08.02.2023 по 23.03.2023 року в сумі 117070,46 дол. США за експортований товар по МД № UA500090/2022/008043 від 12.08.2022 року; на 1 день, з 24.03.2023 по 24.03.2023 року в сумі 97726,76 дол. США за експортований товар по МД № UA500090/2022/008043 від 12.08.2022 року; на 14 днів, з 25.03.2023 по 07.04.2023 року в сумі 35716,76 дол. США за експортований товар по МД № UA500090/2022/008043 від 12.08.2022 року.

Позивачем подавалися відповідачу заперечення від 10.12.2024 №10/12-02 (вх. ГУ ДГІС у Чернівецькій області від 10.12.2024 №48033/6).

Відповідно до Висновку від 14.11.2024 р. №202/Ж7/24-13-07-08 постійно діючої комісії з розгляду спірних питань згідно з поданим запереченням ТОВ «Агрофірма Оршівська» (код за ЄДРПОУ 03801730) від 01.11.2024р. №26023/6 на акт документальної планової виїзної перевірки від 09.10.2024 року № 13338/Ж5/24-13-07-08/03801730: враховано надані документи до заперечення від 01.11.2024р. №01/11-04 стосовно зовнішньоекономічних операцій по контракту № VG-C-03112022 від 03.11.2022 року з Vinsle Group КЕТ та здійснено перерахунок загальної суми неповерненої валютної виручки, кількості митних декларацій, по яких були встановлені порушення та кількості днів порушення граничних термінів повернення валютної виручки.

За результатами перерахунку, Комісією прийнято рішення, що по Контракту № VG-C-03112022 від 03.11.2022 року з Vinsle Group KFT надходження валютної виручки складає 318084,75 євро, які надійшли з порушенням граничних строків розрахунків, а саме: на 43 дні з 08.06.2023 по 20.07.2023 року по МД №22UA408020063496U2 від 10.12.2022 року, в сумі 58603,50 євро; на 36 днів, з 15.06.2023 по 20.07.2023 року по МД № 22UA408020065463U2 від 17.12.2022 року, в сумі 106051,50 євро; на 32 дні з 19.06.2023 по 20.07.2023 року по МД № 22UA408020066430U2 від 21.12.2022 року, в сумі 55676,25 євро; на 29 днів з 22.06.2023 по 20.07.2023 року по МД № 22UA408020067295U2 від 24.12.2022 року, в сумі 97753,50 євро.

Також встановлено, що платником зареєстровано податкову накладну №25 від 17.12.2022р. (дата реєстрації в ЄРПН 31.10.2024р.) на покупця-нерезидента Vinsle Group KFT, Угорщина з порушення гранично встановлених термінів для реєстрації податкових накладних, що буде враховано при прийнятті ГУ ДПС у Чернівецькій області податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агрофірма Оршівська».

В іншій частині висновки акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агрофірма Оршівська» від 09.10.2024 року №13338/Ж5/24-13-07-08/03801730 вирішено вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ТОВ «Агрофірма Оршівська» від 01.11.2024р. №26023/6 вирішено залишити без задоволення.

В подальшому, на підставі Акту перевірки №13338/Ж5/24-13-07-08/03801730 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

1) №0000023940/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 17628548,75 грн, з яких 14102839,00 грн сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями, а 3525709,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

2) №00023941/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким зменшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 208863,00 грн;

3) №00000/23947/ж/10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким визначено ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму штрафу у розмірі 3400,00 грн за платежем податок на додану вартість;

4) №00000/23960/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким визначено ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму штрафу у розмірі 1258680,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції;

5) №0000023927/Ж10/24-13-24-07 від 21.11.2024 р., яким визначено ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму штрафу у розмірі 1020,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

6) №0000023924/Ж10/24-13-24-07 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) у розмірі 12307,50 грн, з яких 9846,00 грн сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням, а 2461,50 грн за штрафними санкціями;

7) №0000023925/Ж10/24-13-24-07 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) у розмірі 1025,63 грн, з яких 820,50 грн сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням, а 205,13 грн за штрафними санкціями;

8) №00000/23909/ж10/24-13-07-05 від 21.11.2024 р., яким визначено ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму штрафу у розмірі 4418122,14 грн за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства;

9) №00000/23935/Ж10/24-13-07-05 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 404280,00 грн;

10) №00000/23944/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким визначено ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму штрафу у розмірі 1219,54 грн за платежем податок на додану вартість;

11) №00000/23948/Ж10/24-13-07-68 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 57111,76 грн;

12) №00000/24009/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 5004,49 грн, з яких 4003,59 грн сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями, а 1000,90 грн за штрафними санкціями;

13) №00000/23949/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким визначено ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму штрафу у розмірі 340,00 грн за платежем орендна плата з юридичних осіб;

14) №00000/23952/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким визначено ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму штрафу у розмірі 340,00 грн за платежем екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;

15) №00000/2395З/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 42585,02 грн, з яких 36774,39 грн сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями, а 5810,63 грн за штрафними санкціями;

16) №00000/23956/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., яким збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 540,29 грн, з яких 455,00 грн сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями, а 85,29 грн за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями №0000023940/Ж10/24-13-07-08, №0000023941/Ж10/24-13-07-08, №00000/23947/ж10/24-13-07-08, №00000/23960/Ж10/24-13-07-08,№0000023927/Ж10/24-13-24-07,№0000023924/Ж10/24-13-24-07, №0000023925/Ж10/24-13-24-07, №00000/23909/ж10/24-13-07-05, ТОВ «Агрофірма «Оршівська» подало скаргу до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 06.02.2025 року №3535/6/99-00-06-01-01-06 скаргу задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000023924/Ж10/24-13-24-07 від 21.11.2024 р. та №0000023925/Ж10/24-13-24-07 від 21.11.2024 р., інші податкові повідомлення-рішення №0000023940/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., №0000023941/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., №00000/23947/ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., №00000/23960/Ж10/24-13-07-08 від 21.11.2024 р., №0000023927/Ж10/24-13-24-07 від 21.11.2024 р. та №00000/23909/ж10/24-13-07-05 від 21.11.2024 р. - залишено без змін.

За таких обставин ТОВ «Агрофірма «Оршівська» звернулося до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 7 - 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та заявлених у ній вимог, позивач не погоджується та оскаржує прийняті відповідачем-суб'єктом владних повноважень за результатом проведення документальної планової виїзної перевірки податкові повідомлення-рішення від 21.11.2024 року: №0000023940/Ж10/24-13-07-08, №0000023941/Ж10/24-13-07-08, №00000/23947/Ж10/24-13-07-08,№0000023960/Ж10/24-13-07-08,№0000023927/Ж10/24-13-24-07,№00000/23909/Ж10/24-13-07-05.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000023941/Ж10/24-13-07-08, то ним зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 208863,00 грн.

Так, згідно матеріалів справи, на думку податкового органу, позивач в порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України включив до складу податкового кредиту за березень 2023 року суми ПДВ (податкові накладні за вересень 2021 р. в сумі ПДВ 9981,73 грн, за листопад 2021 р. в сумі 148499,51 грн та за грудень 2021 р. в сумі 50381,44 грн, а загалом в розмірі ПДВ 208863 грн) по взаємовідносинах з ТОВ «Гермес Юг Агро» (код ЄДРПОУ 41987000), які станом на 09.10.2024 року оскаржуються в судовому порядку. Оскільки рішення у вказаній справі не прийнято, контролюючий орган вважав, що позивачем завищено суму податкового кредиту за березень 2023 року всього в сумі 208863,00 грн.

У зв'язку з цим варто зазначити таке.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції на час виникнення спірних відносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); везення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими наклад ними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних /розрахунків коригувань до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригувань.

Водночас згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 р. №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за №159/28289, у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

Отже, у разі, коли за результатами перевірки контролюючим органом встановлено завищення суми бюджетного відшкодування задекларованої платником податку в декларації з ПДВ і прийнято податкове повідомлення-рішення за формою В1, і якщо платником податку здійснюється оскарження такого податкового повідомлення-рішення, то сума завищеного залишку від'ємного значення відображається в рядку 16.3 декларації лише після узгодження такого податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено та визнавалося сторонами цієї справи те, що на час проведення перевірки позивача (як і на час розгляду даної справи у суді) в судовому порядку ТОВ «Агрофірма «Оршівська» оскаржується податкове повідомлення-рішення від 06.02.2023 року форм В1 №00000898/Ж10/24-13-07-08, в яке включено суми ПДВ по контрагенту ТОВ «Гермес Юг Агро» у розмірі 208863,00 грн.

Таким чином, вказана сума завищення податкового кредиту за березень 2023 року є неузгодженою.

Зі змісту форми Декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (із змінами), вбачається, що у рядку 21 зазначається сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації), яка (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

У рядку 17 Декларації з ПДВ зазначається сума усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1 + 10.2 + 10.3 + 11.1 + 11.2 + 11.3 + 12 + 13.1 (/+) +13.2 (/+) +14 (/+) + 15 (/+) + 16 (/+) колонки Б)).

У рядку 19 Декларації з ПДВ зазначається від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 рядок 9 декларації) (позитивне значення).

У рядку 16.3 Декларації з ПДВ зазначається збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу.

Отже, у зв'язку з тим, що зменшення суми від'ємного значення ПДВ по операціях із постачальником ТОВ «Гермес Юг Агро» на загальну суму 208863,00 грн, що включені до оскаржуваного в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 06.02.2023 р. форми В1 №00000898/Ж10/24-13-07-08, є неузгодженим, то у ТОВ «Агрофірма «Оршівська» на час подання податкової декларації з ПДВ за березень 2023 р., за травень 2023 року і за інші періоди був відсутній обов'язок відображати у рядку 16.3 суму зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 208863,00 грн до дня набрання судовим рішенням законної сили, за результатами його оскарження.

За таких обставин суд погоджується із твердженнями позивача про правомірність включення цих сум ПДВ до складу податкового кредиту по рядку 10.1 Декларації з ПДВ за березень 2023 року, які відповідно були включені до загальної суми податкового кредиту по рядку 17 Декларації та зараховані до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по рядку 21 Декларації з ПДВ за березень 2023 року.

Відтак, у позивача відсутнє завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду декларації з ПДВ всього у сумі 208863 грн, в тому числі за червень 2024 року в сумі 208863 грн, оскільки вказана сума ПДВ була (і наразі є) неузгоджена.

Наведене дає суду підстави для висновку про незаконність податкового повідомлення-рішення №0000023941/Ж10/24-13-07-08, яким безпідставно зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 208863,00 грн.

Тому вказане рішення податкового органу підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

Також підлягають задоволенню і позовні вимоги, що стосуються оскарження податкового повідомлення-рішення №0000023927/Ж10/24-13-24-07, яким визначено суму штрафу у розмірі 1020,00 грн за платежем податок на доходи фіз. осіб, що сплачуються податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

Так, згідно обставин справи позивача було притягнуто до відповідальності на підставі пункту 119.1 статті 119 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що за результатом проведеної перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем п.51.1 ст.51, п.п. 176.2.6) п. 176.2 ст. 176, п.119.1 ст.119 Податкового кодексу України, а саме: подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (Додаток 4 ДФ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску) за ІV квартал 2020 року, 1-ІV квартали 2021 року, І-ІV квартали 2022 року, І-ІV квартали 2023 року, І-II квартали 2024 року.

Як свідчать подані позивачем заяви по суті справи та визнавалося його представником у судовому засіданні, ТОВ «Агрофірма «Оршівська» не заперечує щодо допущення ним указаних порушень, водночас стверджує, що такі не призвели до зменшення та/або до збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, про що вказано податковим органом і в акті перевірки.

У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до пункту 119.1 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Отже, цією нормою передбачено притягнення платника податків до відповідальності лише у разі якщо недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Оскільки, як вбачається з акту перевірки та було підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву, виявлені вищевказані порушення не вплинули на заниження податку на доходи фізичних осіб, тобто не призвели до зменшення та/або до збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, то суд погоджується із позицією позивача про незаконність притягнення його до відповідальності на підставі пункту 119.1 статті 119 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення №0000023927/Ж10/24-13-24-07 визнається судом протиправним, а тому воно підлягає скасуванню.

Поряд з цим, вирішуючи спір, суд приходить до висновку про законність оскаржуваних позивачем інших податкових повідомлень-рішень: №0000023960/Ж10/24-13-07-08, №0000023940/Ж10/24-13-07-08, №00000/23947/ж10/24-13-07-08, №00000/23909/ж10/24-13-07-05 та, відповідно, про необґрунтованість позовних вимог у вказаній частині, виходячи з такого.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000023960/Ж10/24-13-07-08, то ним визначено позивачу суму штрафу у розмірі 1258618,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції згідно пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України за порушення ТОВ «Агрофірма «Оршівська» пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, а саме: порушено граничні терміни подання повідомлення про наявні об'єкти оподаткування та об'єкти пов'язані з оподаткуванням за формою №20-ОПП по орендованих земельних ділянках (паях), орендованих транспортних засобах в кількості 1234 одиниці.

Так, згідно приписів пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також з місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Вказане вище питання врегульовано Порядком обліку платника податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за №1562/20300 (далі - Порядок №1588 в редакції на час виникнення спірних відносин).

Зокрема, Порядок обліку об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням визначено у розділі VIII Порядку №1588, згідно пункту 8.1 якого платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Відповідно до пункту 8.2 розділу VIII Порядку №1588 об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Згідно пункту 8.3 розділу VIII Порядку №1588 якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об'єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об'єкта у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку.

У пункті 8.4 розділу VIII Порядку №1588 вказано, що повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об'єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об'єкти оподаткування - офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об'єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об'єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об'єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Пунктом 8.5 розділу VIII Порядку №1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об'єкта оподаткування.

При цьому в разі зміни призначення об'єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об'єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об'єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому - оновлена інформація про об'єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об'єкта оподаткування змінюється.

Відповідно до додатку 10 до Порядку №1588 «Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» у графі 10 «Вид права на об'єкт» зазначається: 1 - право власності, 2- право володіння, 3 - право користування, 4 - право господарського відання, 5 - право оперативного управління, 6 - право постійного користування, 7 - право довгострокового користування або оренди, 8 - право короткострокового користування або оренди або найму, 9 - іпотека, 10 - довічне управління майном.

За обставинами цієї справи в результаті проведення перевірки податковим органом встановлено, що згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, договорів оренди об'єктів нерухомого майна для здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «Агрофірма «Оршівська» за період, що перевірявся, орендувало земельні ділянки (паї), сільськогосподарську техніку та автомобіль, зазначені в п.3.17.1 Акта перевірки від 09.10.2024 року № 13338/Ж5/24-13-07-08/03801730, та подало повідомлення про наявні об'єкти оподаткування та об'єкти пов'язані з оподаткуванням за формою №20-ОПП з порушенням гранично встановлених термінів.

Відповідно до пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Враховуючи наведені норми та встановлені обставини справи, зважаючи на те, що повідомлення за формою №20-ОПП є складовою облікових даних платника податків, оскільки стосується об'єктів оподаткування та/або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, щодо яких здійснюється податковий контроль, суд вважає правомірним притягнення позивача до фінансової відповідальності оскаржуваним рішенням №0000023960/Ж10/24-13-07-08 за порушення граничних термінів подання повідомлення про наявні об'єкти оподаткування та об'єкти пов'язані з оподаткуванням за формою №20-ОПП по орендованих земельних ділянках (паях), орендованих транспортних засобах в кількості 1234 одиниці.

Стосовно доводів позивача про безпідставність притягнення його до відповідальності саме згідно пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України, адже, на його думку, вказана норма передбачає відповідальність за порушення, пов'язані лише зі взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника і не передбачає відповідальність за неподання повідомлення щодо об'єкта оподаткування за формою 20-ОПП, то такі суд відхиляє тому, що вони ґрунтуються на неправильному розумінні позивачем норм права у спірних відносинах.

При цьому суд зауважує, що у постановах від 15 лютого 2022 року у справі №160/2155/20, від 03 червня 2021 року у справі №640/7244/19, від 20 травня 2021 року у справі №560/3008/19, від 21 липня 2020 року у справі №826/14197/17 Верховний Суд виходив з того, що встановлений факт не подання платником податків повідомлення за формою №20-ОПП є підставою для застосування штрафних санкцій саме на підставі пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України.

Практика Верховного Суду зі спірного питання є сформованою і усталеною, а підстави для відступлення від неї відсутні, про що вказано у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі №120/15979/21-а.

Посилання позивача на те, що ще до моменту закінчення планової перевірки 02.10.2024 року ним були подані два повідомлення за формою №20-ОПП щодо всіх неподаних ним об'єктів оподаткування, тобто подано несвоєчасно лише два повідомлення за формою №20-ОПП, а не 1234 одиниць, як зазначає контролюючий орган, а тому нарахування штрафу за кожну одиницю є неправомірним, суд оцінює критично та вважає безпідставними, оскільки вони не знаходять свого нормативного підтвердження. Встановлені у пункті 8.4 Порядку №1588 правила щодо можливості подання узагальнюючої інформації про однотипні об'єкти в одному повідомленні за формою 20-ОПП не означають, що штрафна санкція розраховується, виходячи з кількості не поданих узагальнюючих повідомлень. Право узагальнювати інформацію належить саме платнику податків, а не контролюючому органу під час вирішення питання розміру штрафних санкцій. Оскільки платник податків зобов'язаний подавати повідомлення за формою №20-ОПП про кожний об'єкт оподаткування та/або об'єкт, пов'язаний з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, то штрафна санкція розраховується за кожний об'єкт, щодо якого не було подано відповідне повідомлення.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2023 року у справі №120/15979/21-а з подібних правовідносин.

Щодо посилань позивача у заяві про доповнення підстав позову в обґрунтування своєї позиції на рішення судів апеляційної інстанції, то такі посилання суд також оцінює критично, адже рішення судів апеляційної інстанції не є джерелом права в Україні та не підлягають обов'язковому врахуванню судами при вирішенні подібних справ.

Поряд з цим в контексті таких доводів позивача суд звертає увагу на те, що і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12 вересня 2024 року по справі №560/3357/24 дійшов висновку про правомірність застосування податковим органом до платника податку штрафу на підставі пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України за порушення пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, пунктів 8.4, 8.5 розділу VIII Порядку №1588, що фактично мало місце і у цій справі.

Отже, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0000023960/Ж10/24-13-07-08 є законним, а тому скасуванню не підлягає.

Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00000/23909/ж10/24-13-07-05, то ним позивачу визначено суму штрафу у розмірі 4418122,14 грн за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства.

Згідно обставин справи податковий орган вказував про встановлення порушення позивачем термінів розрахунків з нерезидентами, визначених частиною 1 та частиною 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пунктом 21 Положення про заходи та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. №5, по зовнішньоекономічних контрактах за такі періоди:

-по Контракту №VG-C-26102022 від 26.10.2022 року з Vinsle Group KFT надходження валютної виручки в сумі 319033,35 євро з порушенням граничних строків розрахунків: на 71 день з 29.05.2023 по 07.08.2023 року по МД №22UA408020060520U2 від 30.11.2022 року на суму 97819,60 євро; на 66 днів з 03.06.2023 по 07.08.2023 року по МД №22UA408020061737U9 від 05.12.2022 року, на суму 85460,75 євро; на 63 дні з 06.06.2023 по 07.08.2023 року по МД № 22UA408020062755U3 від 08.12.2022 року на суму 135753,00 євро;

-по Контракту №VG-C-03112022 від 03.11.2022 року з Vinsle Group KFT надходження валютної виручки в сумі 437113,75 євро з порушенням граничних строків розрахунків: на 43 дні з 08.06.2023 р. по 20.07.2023 р. по МД №22UA408020063496U2 від 10.12.2022 року на суму 58603,50 євро; на 36 днів з 15.06.2023 р. по 20.07.2023 р. по МД №22UA408020065463U9 від 17.12.2022 року на суму 106051,50 євро; на 32 дні з 19.06.2023 р. по 20.07.2023 р. по МД №22UA408020066430U1 від 21.12.2022 року на суму 55676,25 євро; на 29 днів з 22.06.2023 р. по 20.07.2023 р. по МД №22UA408020067295U3 від 24.12.2022 року на суму 97753,50 євро;

-по Контракту №CN190421ORSH від 19.04.2021 року з AGROENERGY SP.Z.O.O надходження валютної виручки в сумі 250513,98 євро з порушенням граничних строків розрахунків: на 44 дні з 08.02.2023 р. по 23.03.2023 року в сумі 117070,46 дол. США за експортований товар по МД №500090/2022/008043 від 12.08.2022 року; на 1 день з 24.03.2023 р. по 24.03.2023 року в сумі 97726,76 дол. США за експортований товар по МД №500090/2022/008043 від 12.08.2022 року; на 14 днів з 25.03.2023 р. по 07.04.2023 року в сумі 35716,76 дол. США за експортований товар по МД №500090/2022/008043 від 12.08.2022 року.

Так, згідно частини першої та другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (тут і далі в редакції на час виникнення спірних відносин) Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно пункту 21 Положення про заходи та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи даний спір у частині оскарження податкового повідомлення-рішення №00000/23909/ж10/24-13-07-05, суд враховує висновки щодо застосування наведених вище норм права у подібних відносинах, викладені Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22.

Так, судом касаційної інстанції сформульовано такі правові висновки: пеня, що передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду. З огляду на те, що пеня, як міра відповідальності, яка нараховується за порушення граничних строків розрахунків, врегульована спеціальним Законом, відповідно на таку (пеню) не розповсюджуються і положення підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України, за аналогією з положеннями абз. 11 пункту 52-1 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Крім цього, судом касаційної інстанції вказано і про форс - мажорну обставину, а саме введення в Україні воєнного стану. Зокрема, зазначено, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Отже, введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для не перерахування контрагентом - нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.

Указані правові висновки застосовано і в подальшому Верховним Судом, зокрема у постановах від 27 лютого 2025 року у справі №520/2941/24, від 01 квітня 2025 року у справі №400/15321/23.

Крім того, у постанові від 27 лютого 2025 року по справі №520/2941/24 Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду вказано, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити. Судова палата дійшла висновку, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов'язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов'язання.

Згідно обставин цієї справи ТОВ «Агрофірма Оршівська» (як, до речі, і позивачем у справі №240/25642/22, яку розглядав Верховний Суд і у якій сформовано правову позицію у цій категорії справ, яка є актуальною та послідовною у застосуванні судом касаційної інстанції) не було надано доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування іншої сторони зовнішньоекономічних контрактів №VG-C-26102022 від 26.10.2022 року, №VG-C-03112022 від 03.11.2022 року та №CN190421ORSH від 19.04.2021 року або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов'язків за цими контрактами. Не було надано позивачем і сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, або ж інших належних доказів на підтвердження доводів існування форс-мажорних обставин та їх впливу на господарські операції по вказаних зовнішньоекономічних контрактах.

Враховуючи встановлені обставини даної справи, зважаючи на норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, та наведені вище висновки Верховного Суду, суд вважає обґрунтованим та законним оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00000/23909/ж10/24-13-07-05, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 4418122,14 грн за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства.

Зважаючи на наведені вище правові позиції Верховного Суду, суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані твердження позивача, надані в обґрунтування позову у цій частині, про не врахування відповідачем абз. 11 пункту 52-1 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а також про наявність форс-мажорних обставин - військової агресії Російської Федерації проти України, з посиланням на інформацію Торгово-промислової палати України у загальному офіційному листі №2024/02.0/7.1.

Суд також зауважує, що посилання позивача на низку рішень Верховного Суду у цій категорії справ (постанова від 15 лютого 2024 року у справі №420/1538/23, від 28 березня 2024 року у справі №380/17879/22, від 13 травня 2024 року у справі №420/11208/23, від 21 липня 2021 року у справі №912/3323) є неактуальними та, фактично, безпідставними, адже Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22 відступив від висновків Верховного Суду у постановах від 15 лютого 2024 року у справі №420/1538/23, від 28 березня 2024 у справі №380/17879/22, від 13 травня 2024 у справі №420/11208/23, наведених позивачем.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000023940/Ж10/24-13-07-08, то ним за порушення позивачем пунктів 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та на підставі пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України збільшено для ТОВ «Агрофірма «Оршівська» суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 17628548,75 грн (з яких 14102839,00 грн сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями, а 3525709,75 грн за штрафними санкціями).

Так, відповідачем встановлено, що ТОВ «Агрофірма «Оршівська» у жовтні 2020 р. не нараховано податкові зобов'язання з ПДВ по списанню з балансу дебіторської та кредиторської заборгованості на суму 14102839,00 грн у зв'язку з відсутністю здійснення фактичної передачі даних заборгованостей до нового підприємства утвореного шляхом виділу з ТОВ «Агрофірма «Оршівська», що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14102839 грн, в тому числі за жовтень 2020 року в сумі 13864885 грн, за листопад в сумі 237954 грн.

Відтак, суд зазначає, що згідно пунктів 123.1 та 123.2 статті 123 Податкового кодексу України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до приписів пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 197 Податкового кодексу України (про неврахування якого відповідачем вказував позивач) не є об'єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

З обставин справи вбачається та не заперечувалося її сторонами те, що відповідно до Рішення власника (учасника) №22/10-2020 ТОВ «Агрофірма «Оршівська» від 22.10.2020 р. прийнято рішення про створення шляхом виділу з ТОВ «Агрофірма «Оршівська» нового підприємства ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020». Даним рішенням також вирішено сформувати статутний капітал, визначено види діяльності, затверджено статут та обрано директора цього нового підприємства. Також вказаним Рішенням затверджено звіт про виконану роботу та затверджено розподільчий баланс, прийнято рішення про зменшення розміру статутного капіталу, затвердження нового розміру статутного капіталу, прийнято рішення про перерозподіл часток учасників та надано повноваження щодо проведення реєстраційних змін. Відповідно до затвердженого розподільчого балансу ТОВ «Агрофірма «Оршівська» від 22.10.2020 р. вирішено передати до новоствореного підприємства ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020» (код ЄДРПОУ 43890940) частину майна, прав та зобов'язань в тому числі дебіторську та кредиторську заборгованість. Загальна сума переданих активів та пасивів за розподільчим балансом склала 254820 тис. грн.

Отже, факт створення ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020» шляхом виділу з ТОВ «Агрофірма «Оршівська» та переведення заборгованостей від ТОВ «Агрофірма «Оршівська» до ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020» визнавався сторонами цієї справи.

Поряд з цим щодо наявності у ТОВ «Агрофірма «Оршівська» заборгованості податковим органом у ході проведення перевірки було встановлено, що станом на 01.10.2020 року за позивачем рахується дебіторська заборгованість (авансові платежі) по взаємовідносинах з платниками ПДВ: ТОВ «Городище Агро» (код ЄДРПОУ 36601654) в сумі 15060998,48 грн, ТОВ «Євразія сервіс» (код ЄДРПОУ 32046019) в сумі 12642877,74 грн, ТОВ «Сварог Буковина» (код ЄДРПОУ 35125900) в сумі 12836867,63 грн, ТОВ «Серединецьке» (код ЄДРПОУ 32678262) в сумі 1781925,95 грн, ТОВ «Торгагросолюшн» (код ЄДРПОУ 39022147) в сумі 8426330,67 грн, ТД «Шепетівський цукор» (код ЄДРПОУ 36681090) в сумі 21929473,03 грн. При цьому по платнику ТОВ «Городище Агро» станом на 01.10.2020 року дебіторська заборгованість по рахунку 631 рахується безнадійною в сумі 15058789,9 грн. А по ТОВ «Євразія сервіс» та ТОВ «Серединецьке» порушені справи про банкрутство, будь яка претензійна робота зі стягнення дебіторської заборгованості по взаємовідносинах з ТОВ «Євразія-Сервіс» та ТОВ «Серединецьке» чи заявлення вимог кредиторів зі сторони ТОВ «Агрофірма Оршівська» чи ТОВ «Агрофірма Оршівська - 2020» на повернення надмірно сплачених коштів відсутня.

Станом на 01.10.2020 року за позивачем рахується і кредиторська заборгованість з платниками ПДВ: ТОВ «Дністрові роси» (код ЄДРПОУ 35194398) в сумі 2745088,8 грн, ДП «Перший національний технічний кооператив» (код ЄДРПОУ 40399103) в сумі 166406,82 грн, ТОВ «Лотівка Еліт» (код ЄДРПОУ 32678215) в сумі 5337,86 грн, ТОВ «Лотівка Еліт 2019» (код ЄДРПОУ 43503868) в сумі 288000,00 грн, ТОВ «АТЗТ Мирне» (код ЄДРПОУ 35642878) в сумі 107952,29 грн, ТОВ «Сапоніт Інвест» (код ЄДРПОУ 34944534) в сумі 3796407,22 грн, ТОВ «ФГ Тракт-2019» (код ЄДРПОУ 43502859) в сумі 3909995,4 грн, ТОВ «Хіміятрейд» (код ЄДРПОУ 42947990) в сумі 919259,4 грн, ПП «Холдерагро» (код ЄДРПОУ 37938319) в сумі 113,04 грн. При цьому по платнику ТОВ «Сапоніт Інвест» кредиторська заборгованість по рахунку 631 рахується безнадійною в сумі 96631,87 грн (період виникнення 2016 рік) і по ТОВ «Сапоніт Інвест» порушено справу про банкрутство, будь яка претензійна робота зі стягнення дебіторської заборгованості по взаємовідносинах з цим підприємством чи заявлення вимог кредиторів зі сторони ТОВ «Агрофірма Оршівська» чи ТОВ «Агрофірма Оршівська - 2020» на повернення надмірно сплачених коштів відсутня. Також було виявлено, що ТОВ «ФГ Тракт-2019» та ТОВ «Лотівка Еліт 2019», по взаємовідносинах ТОВ «Агрофірма «Оршівська» з якими рахується кредиторська заборгованість в сумі 3909995,4 грн та в сумі 288000, 00 грн відповідно, за період з 2020 року по 2024 рік податки до бюджету не сплачували.

Крім цього, податковим органом у ході проведення перевірки встановлено і те, що ТОВ «Агрофірма Оршівська 2020» не реєструвалося як платник податку на додану вартість. З дати реєстрації підприємством ТОВ «Агрофірма Оршівська 2020» не подано жодної податкової та фінансової звітності до контролюючого органу (у тому числі відсутнє повідомлення про прийняття працівників на роботу). Інформація щодо наявності складських приміщень, основних фондів у ТОВ «Агрофірма Оршівська 2020» відсутня. ТОВ «Агрофірма Оршівська 2020» не повідомляло податкові органи про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, до контролюючого органу за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення за формою №20-ОПП. У ТОВ «Агрофірма Оршівська 2020» відсутні розрахункові рахунки. Відповідно до інформаційних баз ДПС Золотарьов Вадим Олександрович (керівник ТОВ «Агрофірма Оршівська 2020») є керівником або головним бухгалтером або засновником ще 29-х підприємств по регіонах України, більшість яких не звітують. ТОВ «Агрофірма Оршівська-2020» розрахункові рахунки не відкривались (необхідні для погашення заборгованості за надані товари/послуги (передані ТОВ «Агрофірма Оршівська»). У ТОВ «Агрофірма Оршівська-2020» відсутня фінансова та податкова звітність за період з 2020 рік по 2024 рік, відсутні повідомлення про об'єкти оподаткування та наймані працівники.

У ході судового розгляду справи позивачем на підставі належних та достовірних доказів не було спростовано указаних вище обставин, виявлених під час перевірки позивача податковим органом, та позиції відповідача про те, що господарські операції між ТОВ «Агрофірма «Оршівська» з переведення заборгованостей на ТОВ ««Агрофірма «Оршівська-2020» фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах. За господарськими операціями з реорганізації підприємства шляхом виділу лише оформлювалися документи без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалася видимість (зовнішні ознаки) здійснення господарських операцій, наслідком чого є отримання ТОВ «Агрофірма «Оршівська» необґрунтованої вигоди за такими господарськими операціями.

У зв'язку з цим, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №280/10715/23 з подібних правовідносин (у справі №280/10715/23, як і у цій справі, відбулася процедура реорганізації позивача-юридичної особи шляхом виділення (утворення) нової юридичної особи, якій було передано заборгованість позивача) вказав, що зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. У той же час, не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Тобто, господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку. З'ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об'єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

Зважаючи на позицію та підхід для правильного вирішення спору, викладені судом касаційної інстанції у справі №280/10715/23 з подібних правовідносин, суд констатує, що у ході судового розгляду даної справи позивачем як не було спростовано наведених вище обставин, встановлених відповідачем під час перевірки, щодо історії наявності у ТОВ «Агрофірма «Оршівська» кредиторської та дебіторської заборгованості, так і не було доведено економічну спрямованість передачі ТОВ «Агрофірма «Оршівська» належних йому майнових прав і кредиторської та дебіторської заборгованості іншій юридичній особі - ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020». Також позивачем не доведено економічну спрямованість створення ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020» шляхом виділення за результатами реорганізації ТОВ «Агрофірма «Оршівська», зважаючи при цьому на встановлені відповідачем під час проведення перевірки позивача і не спростовані останнім обставини щодо ТОВ ««Агрофірма «Оршівська-2020» (не реєстрація платником податку на додану вартість; не подання жодної податкової та фінансової звітності до контролюючого органу; відсутність повідомлення про прийняття працівників на роботу; відсутність інформації щодо наявності про складських приміщень, основних фондів; не повідомлення про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням; відсутність розрахункових рахунків).

Позивачем не наведено доводів, як і не надано доказів, які б підтверджували наявність безпосереднього економічного ефекту з результатами проведення відповідної реорганізації, як і обґрунтувань щодо причин її проведення.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується із висновком відповідача про те, що ТОВ «Агрофірма «Оршівська» у жовтні 2020 р. не нараховано податкові зобов'язання з ПДВ по списанню з балансу дебіторської та кредиторської заборгованості на суму 14102839,00 грн у зв'язку з відсутністю здійснення фактичної передачі даних заборгованостей до нового підприємства, утвореного шляхом виділу з ТОВ «Агрофірма «Оршівська», що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14102839 грн, в тому числі за жовтень 2020 року в сумі 13864885 грн, за листопад в сумі 237954 грн.

Тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000023940/Ж10/24-13-07-08 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Стосовно доводів позивача, наданих в обґрунтування незаконності вказаного рішення, про неврахування відповідачем приписів підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 197 Податкового кодексу України та позицій Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах від 10 жовтня 2023 року у справі №480/7472/21, від 25 травня 2021 року у справі №822/2434/16, від 15 серпня 2019 року у справі №802/2488/14-а, то такі суд оцінює критично та відхиляє з огляду на встановлені у цій справі обставини, а також зважаючи на недоведеність позивачем економічної спрямованості передачі належних йому майнових прав і наявної кредиторської та дебіторської заборгованості іншій юридичній особі - ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020», як і її створення шляхом виділення за результатами реорганізації позивача; недоведеність позивачем наявності безпосереднього економічного ефекту з результатами проведення відповідної реорганізації. При цьому, вирішуючи спір у вказаній частині, судом враховано висновки Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №280/10715/23, а за змістом постанови Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію суду касаційної інстанції. Відтак, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові, яка була прийнята пізніше від тих, на які посилається позивач.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00000/23947/ж10/24-13-07-08, то ним визначено позивачу суму штрафу у розмірі 3400,00 грн за платежем податок на додану вартість.

Оскільки указане рішення є похідним (це визнавалось сторонами справи та вбачається з її матеріалів) від податкового повідомлення-рішення №0000023940/Ж10/24-13-07-08, яке визнається судом законним, то і податкове повідомлення-рішення №00000/23947/ж10/24-13-07-08 скасуванню не підлягає.

Суд погоджується із висновками податкового органу про наявність підстав для застосування до позивача штрафу згідно пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України у зв'язку із встановленням факту не реєстрації податкових накладних, що є порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на операції з реорганізації ТОВ «Агрофірма «Оршівська» шляхом виділу нової юридичної особи ТОВ «Агрофірма «Оршівська-2020», а саме: не зареєстровані податкові накладні на нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України при списанні дебіторської та кредиторської заборгованості за жовтень 2020 року, у зв'язку з відсутністю здійснення фактичної передачі даних заборгованостей до нового підприємства утвореного шляхом виділу з ТОВ «Агрофірма «Оршівська».

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат варто зазначити таке.

Згідно частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно частин першої, третьої та сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до наявної у матеріалах справи платіжної інструкції №9454714 від 14.02.2025 року позивачем при зверненні до суду з цим позовом майнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 30280,00 грн.

Оскільки пред'явлені позовні вимоги на суму грошових зобов'язань 23518633,89 грн (100%) підлягають задоволенню частково на суму 209883,00 грн (208863,00 грн + 1020,00 грн), тобто на 0,89 % (209883,00 грн х 100% / 23518633,89 грн), то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 269,49 грн (30280,00 грн х 0,89% / 100%).

Інших документів щодо понесення позивачем судових витрат у цій справі, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, матеріали справи не містять. До закінчення судових дебатів позивачем таких не подано та у судовому засіданні представником позивача не було заявлено про їх подання протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 21 листопада 2024 року №0000023941/Ж10/24-13-07-08, яким зменшено для Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Оршівська» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 208863,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 21 листопада 2024 року №0000023927/Ж10/24-13-24-07, яким визначено для Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Оршівська» суму штрафу у розмірі 1020,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Оршівська» судові витрати у виді судового збору у розмірі 269 грн 49 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 03.07.2025 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Оршівська» (вул. Дружби, буд. 29, с. Оршівці, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 03801730), відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, буд. 200-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44057187).

Суддя О.П. Лелюк