Справа № 931/27/25
Провадження № 2-р/931/1/25
02 липня 2025 року селище Локачі
Локачинський районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Безп'ятко О.І.
за участю: секретаря судового засідання - Левчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Локачинського районного суду Волинської області від 27 лютого 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби у Волинській області про встановлення факту постійного проживання на території України,
26 червня 2025 року заявник звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення суду.
В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 27 лютого 2025 року заявлені вимоги ОСОБА_1 задоволено та встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) і на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року).
Однак листом Володимирського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області від 25.05.2025 подані документи для встановлення його належності до громадянства України як особи, яка станом на 24.08.1991 року не досягла повноліття, повернуті для усунення недоліків, оскільки було виявлено, що рішення суду від 27.02.2025 року не може бути застосоване через нечіткість визначеної дати встановлення факту проживання на території України (має бути конкретно 24.08.1991 або 13.11.1991), так як ця дата є підставою для визначення частини ст. 3 Закону України «Про громадянство». Зазначає, що без встановлення належності до громадянства України не може отримати паспорт громадянина України та бути мобілізованим до лав ЗСУ.
Просить роз'яснити рішення Локачинського районного суду Волинської області від 27 лютого 2025 року у зв'язку із нечіткістю у резолютивній частині та неоднозначністю розуміння рішення суду при його застосуванні щодо дати встановлення факту проживання на території України.
Заявник ОСОБА_1 у заяві від 26.06.2025 року просив здійснювати розгляд заяви без його участі.
27 червня 2025 року від представника УДМС України у Волинській області - Кропиви Т.О. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника за наявними матеріалами у справі (а.с. 68-71)
Суд вважає за можливе розглянути заяву про роз'яснення судового рішення за відсутності учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 3 ст. 271 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду».
Отже, роз'яснення рішення полягає у викладенні судом його змісту у більш доступній, чіткій та конкретизованій формі, при цьому забезпечуючи дотримання принципів «незмінності» змісту рішення та виключно в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.
Судом встановлено, що у провадженні Локачинського районного суду Волинської області перебувала цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби у Волинській області про встановлення факту постійного проживання на території України.
Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 27 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) і на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року).
Вказане рішення не оскаржувалось сторонами в апеляційному порядку та набрало законної сили 03.04.2025.
Згідно листа Володимирського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області №0712-125/0712.1-25 від 22.05.2025 матеріали справи про встановлення належності до громадянства України відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_1 , повернуто заявнику на доопрацювання на підставі п. 90 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215. Повернення мотивовано тим, що під час перевірки матеріалів справи було виявлено, що рішення суду, яке долучено до матеріалів справи, не може бути застосоване до встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 як особи, яка станом на 24.08.1991 не досягла повноліття та проживала в Україні разом з батьками, оскільки: немає чітко визначеної дати встановлення факту проживання на території України (має бути конкретно 24.08.1991 або 13.11.1991), оскільки ця дата є підставою визначення частини статті 3 Закону України «Про громадянство України»; для встановлення належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом з батьками, одним з документів є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України станом на 24.08.1991 або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні станом на 13.11.1991.
З врахуванням вказаного листа, заявник зазначає, що рішення суду є неоднозначним в частині визначення дати встановлення факту проживання ним на території України в неповнолітньому віці, а тому просить його роз'яснити.
Пунктом 10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215 передбачено, що для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає, серед іншого, один з таких документів: - судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; - судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Як свідчить зміст рішення суду в даній справі, суд на підставі поданих доказів дійшов висновку, що станом на 24 серпня 1991 року ОСОБА_1 був неповнолітнім та дійсно постійно проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року, однак в резолютивній частині неоднозначно про це зазначив.
Враховуючи заяву ОСОБА_1 , з метою уникнення неоднозначного тлумачення та усунення суперечок щодо розуміння резолютивної частини рішення Локачинського районного суду Волинської області від 27.02.2025 під час його застосування до встановлення належності до громадянства України ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне заяву задовольнити та роз'яснити рішення суду, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 247, 258, 260, 271 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення задовольнити.
Роз'яснити рішення Локачинського районного суду Волинської області від 27 лютого 2025 року у справі № 931/27/25 та зазначити, що даним рішенням суду встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп'ятко