Справа № 159/4500/25
Провадження № 1-кс/159/1383/25
03 липня 2025 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025030550000886 від 01.07.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Детковичі Брестської області Республіки Білорусь, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 12.03.2020 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.10.2019. Звільнений 12.12.2023 Маневицькою ВК Волинської області (№42) умовно достроково на 5 місяців 23 дні;
- 07.04.2025 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 01 рік;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
03.07.2025 до слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Волинської спеціалізованої оборони у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану. В клопотанні слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі не зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Слідчий зазначає, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, неможливе.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання, зазначивши, що менш суворий запобіжний захід не може забезпечити виконання підозрюваним обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти клопотання, вважав підозру безпідставною, просив обрати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного заперечувала проти клопотання, просила обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Вислухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відомості про вказане об'єднане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч.ч. 1, 4, 5 ст. 214 КПК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2025 за № 12025030550000886 і розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
02.07.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
02.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 01.07.2025; протоколом огляду речей та документів від 02.07.2025; протоколами огляду відеозаписів від 02.07.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; проколом проведення слідчого експерименту з потерпілим від 02.07.2025; протоколами впізнання за фотознімками від 02.07.2025.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують її з нею, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.
Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних засобів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, з'ясовуючи наявність зазначених слідчим ризиків, виходить з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_5 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що останній не має сталих соціальних зв'язків, неодружений, на даний час не працевлаштований, розуміє наслідки своїх дій та покарання у вигляді позбавлення волі, яке йому загрожує, а тому може вживати всі можливі заходи спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, може свідомо переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі, шляхом зміни свого фактичного місця проживання.
Щодо оцінки ризику впливу ОСОБА_5 на потерпілого та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, то слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що підозрюваний, зважаючи на міру покарання, перебуваючи на волі, може впливати на потерпілого та на іншого підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні з метою створення штучних доказів, спрямованих на переконання того, що ніякого правопорушення не вчиняв.
Щодо оцінки ризику вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень, то слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що наявні всі підстави вважати, що підозрюваний продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки, останній вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності, за що судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, не встановлено.
Таким чином, в діях підозрюваного ОСОБА_5 встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ризик впливу на потерпілого, іншого підозрюваного в даному кримінальному провадженні та ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчий суддя, з урахуванням обставин, якими підтверджується зазначені в клопотанні ризики, враховуючи, що перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, впливати на потерпілого, іншого підозрюваного в даному кримінальному провадженні, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, оцінивши обставини, зазначені в ст.178 КПК України, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, вважає, що запобігання передбаченим ст.177 КПК України ризикам, можливо лише шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання покладених процесуальних обов'язків, та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст. ст. 131,132,176,178,183,193,194,196,197,205,309,372,395,615 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, строком на шістдесят днів з моменту його фактичного затримання, з подальшим його утриманням в ДУ “Луцький слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою обчислювати з 02.07.2025 з 02 год 24 хв, тобто з моменту затримання.
Встановити строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою до 31 серпня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1