02 липня 2025 року справа № 580/6089/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
9.05.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправним і скасування рішення від 24.03.2025;
зобов'язання відповідача призначити їй пенсію зі втрати годувальника з 12.08.2024.
Обґрунтовуючи зазначила, що відповідач безпідставно не врахував підтверджений рішенням суду факт проживання без реєстрації з чоловіком, який помер і був її годувальником.
Ухвалою суду від 03 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного письмового провадження відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Вказану ухвалу відповідач отримав 04.06.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
Відповідач правом подати відзив не скористався, про причини суд не повідомив.
Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з посвідченням від 12.04.2023 позивачка є дружиною військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби.
Рішенням від 13.10.2022 у справі №698/689/22, яке набрало законної сили 13.11.2022, Катеринопільський районний суд Черкаської області задовольнив заяву позивачки про встановлення факту проживання однією сім'єю. Так, суд встановив факт, що позивачка та ОСОБА_2 , який загинув під час відсічі збройної агресії Російської Федерації в Україні, ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Павлівка Волноваського району Донецької області, актовий запис про смерть від 06.09.2022 за №252, проживали однією сім'єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу, починаючи з 02.06.2014, і до дня смерті останнього - 31.08.2022.
12.08.2024 позивачка звернулася заявою до відповідача про призначення пенсії у разі втрати годувальника.
Відповідач прийняв рішення від 28.08.2024 №122, яким відмовив у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що позивачка та ОСОБА_2 у шлюбі не перебували.
Позивачка оскаржила його до Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/10777/24. Так, рішенням від 24.12.2024 вказаний суд визнав протиправним і скасував рішення відповідача від 28.08.2024 №122 про відмову позивачці у призначенні пенсії у разі втрати годувальника. Зобов'язав відповідача повторно розглянути заяву позивачки щодо пенсії у разі втрати годувальника з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На його виконання відповідач повторно розглянув її заяву та прийняв рішення від 24.03.2025 про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника, повторно зазначивши підставу відмови відсутність зареєстрованого між позивачкою та ОСОБА_2 шлюбу.
Тому позивачка звернулася в суд з позовом.
Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженим постановою Правління ПФУ України від 30.01.2007 №3-1 (далі- Порядок №3-1).
Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку №3-1 до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються такі документи:
подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (якщо пенсія померлому годувальнику органом, що призначає пенсію, не призначалась);
витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю/ з визнанням судом безвісно відсутнім (якщо годувальник помер (загинув) / пропав безвісти у період проходження служби) або його копія;
свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
документи, що засвідчують родинні відносини непрацездатних членів сім'ї з померлим годувальником, які передбачені пунктом 12 цього розділу;
документи про перебування непрацездатних членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу;
документи померлого годувальника, які передбачені підпунктом 4 пункту 2 цього розділу;
документи, що підтверджують право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, які передбачені підпунктами 5-7 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону);
документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби) (висновок військово-лікарської комісії, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю / визнанням судом безвісно відсутнім або його копія) (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону);
документи, що підтверджують право на встановлення надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу.
Згідно з п.12 розділу 2 Порядку №3-1 за документи про родинні відносини приймаються:
1) паспорт громадянина України;
2) свідоцтво про народження;
3) свідоцтво про шлюб;
4) рішення суду.
Суд урахував, що позивачка дотрималася вказаних вище вимог Порядку та при зверненні із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника надала всі необхідні документи, у т.ч. щодо підтвердження родинних відносин із загиблим ОСОБА_2 .
Відповідно до п.п.1, 2 розділу IV Порядку №3-1 заяви, які подаються відповідно до цього Порядку, реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсій згідно із Законом органу, що призначає пенсію.
Заяви (крім заяви про призначення пенсії) приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
При прийманні документів працівник органу, що призначає пенсію:
1) ідентифікує заявника (його представника);
2) повідомляє інформацію щодо умов та порядку призначення пенсії;
3) реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Фіксує й засвідчує виявлені розбіжності;
4) з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
5) повідомляє заявника або посадову особу уповноваженого органу (структурного підрозділу) про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
6) сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
7) надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем, баз даних згідно з пунктом 15 розділу II цього Порядку;
8) видає заявнику або посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу) розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 9 до цього Порядку) та/або надсилає уповноваженому органу (структурному підрозділу) повідомлення про перелік документів, які необхідно подати додатково, та строк їх подання. Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Згідно з п.5 розділу IV Порядку №3-1 створення та обробка документів здійснюються із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Відповідно до п.6 розділу IV Порядку №3-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви.
Рішення за результатами розгляду заяви засвідчується підписом керівника органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в пенсійній справі.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 5 днів з дня прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії видає або направляє особі повідомлення із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов'язаний прийняти рішення - акт владно-розпорядчого характеру.
Встановлені обставини доводять, що відповідач діяв з дотриманням порядку та способу, прийнявши рішення щодо розгляду подання про призначення пенсії та заяви позивачки. З приводу його підстав суд урахував.
У мотивувальній частині рішення суду у вказаній вище справі суд зауважив на необхідності відповідача повторно розглянути звернення з дотриманням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру», Порядку №22-1 та інших нормативно-правових актів з ухваленням індивідуального акта у формі мотивованого рішення у контексті сприяння особі моделювати подальшу поведінку з урахуванням правової оцінки, наданої судом у судовому рішенні щодо права знати та бути почутою. Підстави для призначення позивачці вказаного виду пенсії не мотивовані.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника визначає Закон України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі -Закон №2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 29 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Тобто, серед умов призначення вказаного виду пенсії закон встановлює факт загибелі військовослужбовця під час проходження служби, але не пізніше 3-го місяця після звільнення або пізніше, як смерть пов'язана з пораненням, контузією, каліцтвом або захворюванням, одержаним у період проходження служби.
ОСОБА_2 , з яким позивачка, як встановив суд, проживала однією сім'єю, як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу, загинув під час відсічі збройної агресії РФ в Україні. Отже, загиблий відноситься до осіб із числа військовослужбовців та члени його сім'ї мають право на пенсію у разі втрати годувальника за вказаним Законом.
Відповідно до ч.3 ст.1 Закону №2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Тобто, вказане право мають члени сімей військовослужбовців.
Згідно з ч. 4 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Статтею 3 СК України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Конституційний Суд України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначив таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Отже, ознаками сім'ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.
Згідно з ч. 1 ст.36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» defacto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону №2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Тобто, особа має право на вказаний вид пенсії за умови, що померлий її утримував. У ст.31 вказаного Закону вказано, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.30 Закону №2262-XII незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.
Згідно з п. «д» ч.3 ст.30 Закону №2262-XII непрацездатними членами сім'ї вважаються:
дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених у пункті "а" статті 20 цього Закону, має право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до пункту "д" частини четвертої цієї статті незалежно від того, працює (проходить військову службу) вона (він) чи ні.
Статтею 41 Закону №2262-XII пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім'ї, який має право на таку пенсію.
Вказаним вище судовим рішенням місцевого суду підтверджується встановлення факту проживання позивачки та загиблого ОСОБА_2 , а також згідно з посвідченням від 12.04.2023 позивачка є дружиною військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби та має право на пільги, встановлені законодавством України для членів сімей військовослужбовців, які загинули під проходження військової служби.
Отже, зазначена відповідачем у спірному рішенні підстава відмови у призначенні позивачці пенсії у разі втрати годувальника, а саме відсутність зареєстрованого шлюбу, зважаючи на вказані вище норми законодавства та обставини справи, є необґрунтованою. Відповідач мав обов'язок з'ясувати, чи була позивачка на утриманні вказаного військовослужбовця, як приписують вказані вище ст.ст.30, 31 Закону №2262-XII.
Оскільки рішення від 24.03.2025 про відмову у призначенні пенсії у разі втрати годувальника прийняте з порушенням вказаних вище норм, наявні обґрунтовані підстави визнати його протиправним і скасувати повністю. Тому в цій частині позовна вимога обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.50 Закону №2262-XII членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.
Отже, порушення заявленого права позивачки відбулося з дати звернення за призначенням пенсії, а саме з 12.08.2024.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Згідно з абз. 2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завданням адміністративного судочинства є гарантування дотримання прав особи та вимог законодавства, а не забезпечення ефективності державного управління, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Оскільки розглядаючи звернення пенсіонера про призначення пенсії відповідач зобов'язаний виконати таке повноваження за наявності законних підстав, воно не є дискреційним.
Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного судового захисту порушеного права позивачки, суд дійшов висновку зважаючи, що відповідач не з'ясував відповідності позивачки всім необхідним умовам для призначення (чи відмови) пенсії, зобов'язати його повторно розглянути її матеріали та прийняти обгрунтоване рішення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні. До часу повного розгляду та аналізу отриманих документів відсутніпідстави зобов'язувати її призначити.
Понесені позивачкою судові витрати, підтверджені квитанцією від 26.05.2025 в сумі 1211,20 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, згідно з ч.1 ст.139 КАС України ппропорційно задоволеній частині - половина.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) від 24.03.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у разі втрати годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути матеріали ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо призначення їй пенсії зі втрати годувальника та прийняти обгрунтоване рішення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні.
У задоволенні інших вимог відмовити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в розмірі 605,60грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, виготовлене в повному обсязі та підписане 02.07.2025.