25 червня 2025 року справа № 580/3167/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., за участю:
секретаря судового засідання - Міщенко Д.А.,
позивача - прокурора Бутар В.С.,
представника відповідача - Возного С.І. (у порядку самопредставництва),
третя особа прибуття свого представника не забезпечила,
розглянувши в залі суду правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Смілянської окружної прокуратури, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради Черкаського району Черкаської області до Смілянської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
24.03.2025 Смілянська окружна прокуратура (20700, Черкаська обл., м.Сміла, вулиця Ю.Кондратюка, будинок 25; код ЄДРПОУ 02911119) (далі - позивач) подала у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Смілянської міської ради (20701, Черкаська обл., Черкаський р-н, місто Сміла, вул.Перемоги, будинок 18; код ЄДРПОУ 38627941) (далі - відповідач) про:
визнання протиправним і скасування рішення відповідача VIII скликання від 24.04.2024 №79-10 «Про реорганізацію Дошкільного навчального закладу №26 «Сонечко» (ясла-садок загального типу) шляхом приєднання до Дошкільного навчального закладу №57 «Берізка» (комбінованого типу)»;
зобов'язання відповідача відновити освітню діяльність Дошкільного навчального закладу №26 «Сонечко» (ясла-садок загального типу) Смілянської ради Черкаської області (далі - ДНЗ №26 «Сонечко»).
Додатково просив:
залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради Черкаського району Черкаської області (Черкаська обл., Черкаський р-н., м.Сміла, вул.Перемоги, буд.18; код ЄДРПОУ 38627941);
про дату та час розгляду справи повідомити Черкаську обласну прокуратуру.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач не дотримався вимог законодавства у сфері освіти, зокрема щодо дотримання прав дітей при організації навчального та виховного процесу в дошкільних та загальноосвітніх закладах на відповідність вимогам чинного законодавства рішень органів місцевого самоврядування.
08.11.2021 від позивача суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій вказав про необхідність обчислення строку звернення до суду з 30.03.2021, оскільки оскаржуване рішення прийнято 29.03.2021. Про наявність вказаного рішення стало відомо 30.08.2021 під час опрацювання інформації міської ради від 28.08.2021 за №02-23/2674. У періоді з 29.03.2021 до 30.08.2021 вказане рішення позивачу не надходило. Тому просив поновити вказаний строк.
31.03.2025 суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття загального позовного провадження у справі. Залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради Черкаського району Черкаської області (Черкаська обл., Черкаський р-н., м.Сміла, вул.Перемоги, буд.18; код ЄДРПОУ 38627941) (далі - Третя особа).
08.04.2025 Третя особа подала суду письмове пояснення з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог і справу розглянути за відсутності її представника. Стверджує, що внаслідок аналізу спискової кількості дітей виявлено необхідність оптимізувати діяльність дошкільних закладів. У ДНЗ №26 «Сонечко» відсутнє укриття для організації освітнього процесу і на дату розгляду питання реорганізації заяв від батьків щодо зарахування дітей не було. Внаслідок спірного рішення порушення прав дітей не було, оскільки його приєднано до іншого ДНЗ.
15.04.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, стверджуючи, що не порушив вимог закону та попередньо проводив позачергові батьківські збори всіх груп, засідання профспілкового комітету, опублікування проекту спірного рішення з пояснювальною запискою. Просив урахувати, що на дату позову вказаний ДНЗ повністю припинив свою діяльність.
18.04.2025 прокурор подав відповідь на відзив з проханням позов задовольнити. Вважає, що спірним рішенням порушено принцип доступності дошкільної освіти та штучно зменшена кількість дітей, які відвідують ДНЗ. На засіданні Черкаської обласної державної адміністрації наголошено на актуальності питання забезпечення закладів освіти захисними спорудами до початку навчального року та в Державному бюджеті на 2023 рік сформовано субвенцію розміром 1,5 млрд грн для їх облаштування. Правонаступник ліквідованого ДНЗ не має спроможності влаштувати збільшену кількість дітей. Спірне рішення ухвалене без громадського обговорення та безальтернативно.
28.04.2025 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив. У ньому зауважив, що ДНЗ реорганізовано, а спірне рішення не порушує закону та прав будь-яких осіб. 28.05.2025 подав суду додаткове пояснення, в якому основні доводи відповідають заявленим у раніше поданих заявах.
Під час підготовчого провадження суд долучив всі подані сторонами докази.
Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до відомостей ЄДРПОУ відповідач був засновником ДНЗ №26 «Сонечко», який створений 07.06.1996 та станом на дату судового розгляду справи його діяльність припинена.
Рішенням від 29.03.2023 №59-37/VIII відповідач затвердив Програму розвитку дошкільної освіти на 2023-2027роки.
За 2022-2023 навчальний рік завідувач вказаного ДНЗ склала Звіт перед громадськістю про його діяльність, результат якого оцінено задовільно. У ньому серед іншого вказано про тенденцію зменшення кількості наповнюваності дітьми.
28.03.2024 міський голова м.Сміла видав розпорядження №60-р про скликання чергової сесії на 24.04.2024 та затвердження плану підготовки її роботи. У Плані зазначено про підготовку звітів, проекти рішень, обов'язок оприлюднити їх на офіційному сайті, провести засідання постійних комісій для їх розгляду, депутатські слухання, оприлюднити оголошення про скликання сесії та інші заходи.
Зазначене оголошення опубліковане на офіційному сайті 29.03.2024. Проект спірного рішення №79-10 - 12.04.2024. Згідно з Пояснювальною запискою до нього його мета це оптимізація та раціональне використання наявних ресурсів закладів дошкільної освіти, підвищення їх ефективності. У графі щодо громадського обговорення вказано про публікацію проекту, проведені зустрічі з педагогічним колективом і батьками про необхідність такої реорганізації, інформаційно-роз'яснювальну роботу щодо його важливості.
Протоколом за 02.04.2024 загальних зборів колективу ДНЗ №26 підтверджується обговорення вказаного проекту. Також підтверджується протоколами за 05.04.2024 збори батьківських колективів з цього ж питання.
На засіданні постійної комісії відповідача з питань освіти, молоді та спорту, культури, охорони здоров'я, соціального захисту, засобів масової інформації від 18.04.2024 згідно з протоколом №82 обговорено питання реорганізації вказаного вище ДНЗ №26 шляхом приєднання до ДНЗ №57 та одноголосно погоджено проект спірного рішення.
На засіданні сесії відповідача від 24.04.2024 згідно з протоколом №79 обговорено питання реорганізації вказаного вище ДНЗ №26 шляхом приєднання до ДНЗ №57. За проголосувала більшість кількістю 26 голосів.
24.04.2024 відповідач на сесії ухвалив рішення №79-10 «Про реорганізацію Дошкільного навчального закладу №26 «Сонечко» (ясла-садок загального типу) шляхом приєднання до Дошкільного навчального закладу №57 «Берізка» (комбінованого типу)» (далі - Спірне рішення), яким вирішив реорганізувати вказаний ДНЗ шляхом приєднання до ДНЗ №57 «Берізка» (комбінованого типу), припинити з 01.09.2024 юридичну особу - ДНЗ №26 «Сонечко». Додатком №1 затверджено склад комісії з припинення, а №2 - порядок такого припинення.
21.08.2024 на сесії відповідач затвердив рішенням №85-37/VIII передавальний акт вказаного ДНЗ та передачу його майна на баланс ДНЗ №57. Того ж дня отримав запит позивача від 20.08.2024, в якому просив надати документи з приводу підстав, які передували ухваленню Спірного рішення, інформацію про комплексний аналіз діяльності вказаних закладів освіти за 2021-2024 роки, чи обговорювалися рішення тощо. Відповідь оформлена листом від 23.08.2024 про відсутність для цього підстав.
02.09.2024 Виконавчий комітет відповідача ухвалив рішення №469 про затвердження мережі закладів освіти, класів, груп на 2024-2025 навчальний рік, в якому діяльність ДНЗ №26 не передбачена. Повідомлення про закриття вказаного садка опубліковане в статтях на сайті міста в грудні 2024року. Коментування відбувалося у мережі Фейсбук у лютому 2025 року різнотипно.
Позивач (прокуратура) звернувся до листом від 19.09.2024 до Голови Черкаської районної державної адміністрації, в якому просив надати документи з приводу підстав, які передували ухваленню Спірного рішення, інформацію про комплексний аналіз діяльності вказаних закладів освіти за 2021-2024 роки, чи обговорювалися рішення тощо.
Виконавчий комітет відповідача листом від 04.10.2024 повідомив Черкаську районну військову адміністрацію про відсутність підстав для задоволення вказаного запиту прокуратури.
У грудні 2024 року Смілянська окружна прокуратура звернулася до відповідача запитом про надання документів, на підставі яких ухвалене Спірне рішення.
Листом від 10.12.2024 Виконавчий комітет відповідача повідомив її про відсутність для цього підстав із-за відсутності порушення інтересів держави у вказаному питанні.
Тому позивач звернувся позовом в суд.
На прокуратуру, відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону України 14 жовтня 2014 року № 1697-VII “Про прокуратуру» (далі - ЗУ № 1697-VII) та п.3 ст.1311 Конституції України, покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.
Обов'язку моніторингу відкритих державних реєстрів у порядку нагляду за діяльністю іншими суб'єктами владних повноважень, які не є правоохоронними органами, у т.ч. процедури постійного її інформування органами державної влади про прийняті рішення з дати їх ухвалення, закон для органів прокуратури не встановлює.
Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді згідно з приписами ст.23 ЗУ № 1697-VII полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
У ст.6 Конституції України презюмовано, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, всі органи державної влади повинні виконувати власні функції та завдання в інтересах держави. То ж саме у разі з'ясування неналежного, на думку прокурора, виконання владних повноважень чи неналежним чином, тобто, всупереч інтересам держави Україна, у нього виникає право на звернення до суду для відстоювання цих інтересів. Підставою ж для такого звернення є саме отримання відомостей у встановленому законом порядку від відповідних органів державної влади про непогодження порушення ними вказаних інтересів та небажання їх відновити, а не про їх загальну діяльність.
Згідно зі ст.23 ЗУ № 1697-VII, що умовою здійснення представництва в суді прокурором законних інтересів держави є у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
З приводу мотиву позову щодо захисту прав дітей суд урахував, що в статті 3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 № 44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, йдеться про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Це означає, що у випадку будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень статті 3 Конвенції "Про права дитини", пріоритет повинен надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.
У контексті повноважень відповідача у вказаній сфері враховано, що засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування (відповідача у справі) урегульовані Законом України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - ЗУ №280/97-ВР).
Відповідно до підпунктів 1-2 п. «а» ст.32 вказаного закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження управління закладами освіти, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти.
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах згідно з ч.1 ст.60 ЗУ №280/97-ВР належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до п.14 ч.6 ст.55 ЗУ №280/97-ВР голова районної, обласної, районної у місті ради забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради.
Тобто, вказаний обов'язок має саме очільник відповідача.
Згідно з приписами ст.59 ЗУ №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Воно приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Адміністративні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування приймаються, набирають чинності, виконуються, припиняють дію та оскаржуються відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням передбачених законом особливостей адміністративного провадження для окремих категорій адміністративних справ (у разі визначення законом таких особливостей). Рішення ради, яке є адміністративним актом, приймається з урахуванням вимог частин п'ятої і восьмої статті 46 цього Закону.
Вказаної процедури для ухвалення Спірного рішення відповідач дотримався.
Водночас правові, організаційні та економічні засади функціонування системи дошкільної освіти з метою забезпечення цілісного та всебічного розвитку дитини шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок і компетентностей визначає Закон України від 6 червня 2024 року №3788-IX «Про дошкільну освіту» (далі - ЗУ №3788-IX).
Питання державної політики у сфері дошкільної освіти унормоване ст.5 ЗУ №3788-IX.
Державна політика у сфері дошкільної освіти визначається Конституцією України, іншими нормативно-правовими актами, формується та реалізується відповідно до статті 5 Закону України "Про освіту".
Державна політика та освітня діяльність у сфері дошкільної освіти ґрунтуються на засадах та принципах, визначених цим Законом і статтею 6 Закону України "Про освіту".
Засадами державної політики та принципами освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти також є:
дитиноцентризм та особистісно орієнтований підхід до розвитку дитини відповідно до її індивідуальних особливостей, потреб, інтересів, здібностей, обдарувань та свободи вибору;
рівний доступ до здобуття дошкільної освіти;
академічна доброчесність;
академічна свобода педагогічних працівників;
автономія суб'єктів освітньої діяльності (академічна, кадрова, організаційна, фінансова);
пріоритет сімейного виховання дитини, педагогічне партнерство сім'ї та закладу дошкільної освіти;
доступність (у тому числі територіальна), безоплатність і світський характер дошкільної освіти в державних та комунальних закладах дошкільної освіти;
створення умов, зокрема інклюзивного чи спеціального освітнього середовища, для здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами з урахуванням особливостей їхнього розвитку та у спосіб і формах, які є для них найбільш зручними та ефективними;
створення безпечного та здорового освітнього середовища;
обов'язковість здобуття дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку відповідно до державного стандарту;
цифровізація управлінських процесів у сфері дошкільної освіти;
поєднання колегіальних та єдиноначальних засад управління закладом дошкільної освіти.
Відносини між закладами дошкільної освіти та громадськими об'єднаннями, політичними партіями, релігійними організаціями регулюються законодавством про дошкільну освіту, зокрема статтею 31 Закону України "Про освіту".
Громадське самоврядування та державно-громадське управління у сфері дошкільної освіти здійснюються відповідно до цього Закону та статті 70 Закону України "Про освіту".
Відповідно до ч.2 ст.8 ЗУ №3788-IX кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні гарантується безоплатне здобуття дошкільної освіти у державних та комунальних закладах освіти.
Згідно з ч.4 вказаної статті кожна дитина має право на здобуття дошкільної освіти у найбільш доступному і наближеному до місця її проживання комунальному закладі освіти.
Право дитини на здобуття дошкільної освіти у комунальному закладі освіти, за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає дитина, не обмежує право батьків дитини обирати інший заклад дошкільної освіти відповідно до законодавства.
Отже, адреса проживання дитини не є визначальною для обрання дошкільного закладу.
Забезпечення територіальної доступності дошкільної освіти унормовано приписами ст.11 ЗУ №3788-IX.
Територіальну доступність дошкільної освіти забезпечують у межах повноважень органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування шляхом:
врахування демографічної ситуації, стану мережі та спроможності закладів освіти, результатів обліку дітей для цілей планування та забудови відповідних територій;
формування та утримання мережі комунальних закладів дошкільної освіти відповідно до потреб жителів відповідних територій;
максимальної наближеності місця здобуття дошкільної освіти до місця проживання дитини;
перевезення (за потреби) педагогічних працівників до місця здобуття дошкільної освіти дітьми та у зворотному напрямку (до місця проживання педагогічних працівників);
забезпечення рівних умов для розвитку закладів дошкільної освіти усіх форм власності та створення умов для розвитку інших суб'єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти;
планування та закріплення територій обслуговування за комунальними закладами дошкільної освіти;
сприяння запровадженню різних форм здобуття дошкільної освіти з урахуванням потреб дітей та вибору батьків;
створення та забезпечення функціонування мобільних дитячих садків для надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти за місцем проживання дітей на територіях, на яких не забезпечено безоплатне здобуття дошкільної освіти в інший спосіб;
запровадження інших форм (політик) забезпечення територіальної доступності, визначених цим Законом або рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.
Оскільки Спірним рішенням припинено діяльність ДНЗ саме шляхом реорганізації у формі приєднання до іншого ДНЗ, посилання позивача на порушення прав дітей не достатньо обгрунтоване.
Відповідно до ст.10 ЗУ №3788-IX доступність дошкільної освіти забезпечують органи державної влади, органи місцевого самоврядування, засновники закладів освіти, інших суб'єктів освітньої діяльності та суб'єкти освітньої діяльності.
Забезпечення доступності дошкільної освіти включає:
реалізацію норм статей 8 і 9 цього Закону;
визначення порядку зарахування, відрахування та переведення до закладів дошкільної освіти;
забезпечення територіальної доступності дошкільної освіти;
педагогічну підтримку батьків щодо розвитку, виховання та навчання дітей;
запровадження і розвиток різних форм здобуття дошкільної освіти;
облаштування території, будівель, споруд і приміщень закладу дошкільної освіти з урахуванням потреб і можливостей маломобільних груп населення;
дотримання принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування в освітньому процесі;
забезпечення навчально-методичними матеріалами, технічними, програмними, комунікаційними та іншими засобами і обладнанням, необхідними для організації освітнього процесу;
провадження освітнього процесу із застосуванням засобів і методів розвитку, виховання, навчання, форм взаємодії з вихованцями, що є найбільш прийнятними для дітей відповідного віку та враховують їхні освітні потреби, зокрема шляхом адаптації/модифікації змісту освітньої програми.
Кожному вихованцю гарантується безоплатне здобуття дошкільної освіти у державному, комунальному закладі дошкільної освіти з можливістю перебування в ньому за запитом батьків до 11 годин на день.
На підставі звернення одного з батьків у державному, комунальному закладі дошкільної освіти за рішенням засновника створюються умови для перебування вихованця понад гарантований обсяг часу, але не більше 12 годин на день (крім цілодобового перебування за наявності підстав і відповідно до порядку, визначених цим Законом).
Відповідно до ч.2 ст.30 ЗУ №3788-IX заклад дошкільної освіти діє на підставі установчих документів, що затверджуються засновником відповідно до законодавства. Права і обов'язки закладів дошкільної освіти реалізуються їх органами управління відповідно до законодавства та установчих документів.
Норми щодо утворення, реорганізація, перепрофілювання, ліквідація закладу дошкільної освіти вказані в ст.32 ЗУ №3788-IX. Зокрема, рішення про утворення, реорганізацію, перепрофілювання (зміну типу організації освітньої діяльності), ліквідацію закладу дошкільної освіти приймає його засновник. Заклади дошкільної освіти утворюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб населення.
У разі реорганізації чи ліквідації державного або комунального закладу дошкільної освіти та наявності потреб дітей, які проживають на відповідній території, у здобутті дошкільної освіти засновник зобов'язаний забезпечити можливість здобуття безоплатної дошкільної освіти такими дітьми в закладі дошкільної освіти з відповідним типом організації освітньої діяльності та з урахуванням їхніх особливих освітніх потреб.
Ліквідація комунального закладу дошкільної освіти чи припинення освітньої діяльності для певної вікової категорії вихованців у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.
Реорганізація і ліквідація комунальних спеціальних дитячих садків, що діють як окремі юридичні особи або як дошкільні підрозділи (спеціальні групи) у спеціальних закладах загальної середньої освіти, допускаються лише після погодження проекту відповідного рішення засновника центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Зважаючи, що спірним рішенням ухвалене рішення щодо реорганізації вказаного ДНЗ шляхом приєднання до іншого, права дітей не порушені, позаяк не позбавляють їх прав на освіту. Зміна організаційної структури ДНЗ без доказів про відчуження належних йому об'єктів нерухомості на цілі, не пов'язані з освітнім процесом, сама по собі є реалізацію відповідачем функцій засновника, що передбачені законом і в межах його владних повноважень, у т.ч. дискреційних.
В абзаці четвертому ч.4 ст.37 ЗУ №3788-IX вказаний обов'язок засновника закладу дошкільної освіти у разі реорганізації, перепрофілювання (зміни типу організації освітньої діяльності), ліквідації, припинення діяльності закладу дошкільної освіти обов'язково забезпечити вихованцям можливість продовжити здобуття дошкільної освіти.
Вказаного припису відповідач спірним рішенням дотримався, що підтверджується відомостями про передачу повноважень вказаного ДНЗ іншому до якого приєдналося, рішеннями про затвердження мереж закладів освіти на відповідні роки.
Відомостями протоколів засідань з батьками вказаного ДНЗ всіх груп, протоколами засідання педагогічних працівників і постійної комісії міської ради, попереднім оголошення проекту Спірного рішення та пояснювальною запискою підтверджено його обґрунтування та громадське обговорення.
Згідно з ч.1 ст.13 ЗУ №280/97-ВР жителі мають право проводити громадські слухання - зустрічатися для обговорення питань з депутатами сільської, селищної, міської ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких заслуховувати зазначених осіб, порушувати питання та вносити пропозиції щодо вирішення питань місцевого значення.
Водночас вказані слухання не є обов'язковими. Фактів відмови відповідача жителям міста у прийнятті їх дітей до ДНЗ, до якого приєднано ДНЗ №26, не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЗУ №280/97-ВР органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів згідно з ч.5 ст.61 ЗУ №280/97-ВР не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.
Отже, відповідач наділений повноваженням розпоряджатися своїм бюджетом та планувати діяльність мереж закладів освіти, що в його підпорядкуванні. Втручання прокуратури в цей процес обґрунтованими доводами не підтверджено.
Встановлені обставини спору свідчать, що прокуратури розпочала заходи щодо з'ясування підстав прийняття Спірного рішення після його реалізації, після передавального акту та припинення, як юридичної особи, вказаного ДНЗ і початку навчального процесу. Тому ініціювання позову щодо акту, який вичерпав свою дію, щодо суб'єкта, діяльність якого припинена, не є ефективним способом захисту інтересів держави та не свідчить про порушення прав дітей, зважаючи на відсутність доказів відмови в прийнятті для освітнього процесу в ДНЗ, до якого його приєднали. Посилання на статутну комплектованість не враховано, оскільки така складова не є сталою, може бути зміненою шляхом внесення змін у Статут ДНЗ та з огляду на передачу йому об'єктів нерухомого майна ДНЗ що припинило свою діяльність.
Тому суд дійшов висновку про правомірність Спірного рішення.
Відповідно до вимог ст.ст.132-139 КАС України судові витрати, понесені прокурором, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255, 265 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову Смілянської окружної прокуратури (20700, Черкаська обл., м.Сміла, вулиця Ю.Кондратюка, будинок 25; код ЄДРПОУ 02911119) до Смілянської міської ради (20701, Черкаська обл., Черкаський р-н, місто Сміла, вул.Перемоги, будинок 18; код ЄДРПОУ 38627941) про:
визнання протиправним і скасування рішення VIII скликання від 24.04.2024 №79-10 «Про реорганізацію Дошкільного навчального закладу №26 «Сонечко» (ясла-садок загального типу) шляхом приєднання до Дошкільного навчального закладу №57 «Берізка» (комбінованого типу)»;
зобов'язання відновити освітню діяльність Дошкільного навчального закладу №26 «Сонечко» (ясла-садок загального типу) Смілянської ради Черкаської області.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Повний текст рішення виготовлений 03.07.2025.