Справа № 826/5637/18
іменем України
03 липня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення № 326/26-52-13-02-38 від 21.02.2017 року.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати рішення № 326/26-52-13-02-38 від 21.02.2017.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про виключення з реєстру платників податків єдиного податку позивача, оскільки невірно оцінено господарську діяльність позивача та невраховано її специфіки, а також внаслідок неправильно застосовано норми законодавства України.
У додаткових поясненнях позивач звернув увагу суду на наявність позитивної практики судів по аналогічних справах.
Відповідачем подано відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що при прийнятті спірного рішення діяв у межах та у спосіб, передбачених чинним законодавством. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу та замінено відповідача на належного. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Позивач був фізичною особою-підприємцем та перебував на податковому обліку в органах державної податкової служби з 10.07.2002.
Рішенням Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві №326/26-52-13-02-38 від 21.02.2017 року про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 виключено з реєстру платників єдиного податку.
Підставою для виключення слугувала реєстрація видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування або невідповідність вимогам організаційно- правових форм господарювання (абз.5 пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України), що встановлено актом про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №10669/26-52-13-06/2505305553 від 21.11.2016 року, прийнятим Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Згідно висновку акту перевірки, позивач порушив умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: п.291.4, п.291.5 ст.291, п.293.4 ст.293, п.п.298.2.3 п.298.2 си.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, п.7 ст.42 Закону України «Про телекомунікації» №1280-IV від 18.11.2003 року, п.10 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» за №1775-ІІІ від 01.06.2000 року із змінами і доповненнями, п.8 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222- VIII із змінами і доповненнями, внаслідок чого 01.01.2016 року повинен був перейти на загальну систему оподаткування.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІV. ОЦІНКА СУДУ
Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби є Податковий кодекс України.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються нормами глави І розділу ХІV Податкового кодексу України "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності".
Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало порушення позивачем абз. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298, яким передбачено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Відповідно до абз. 10 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з організації, проведення гастрольних заходів
У той же час, пунктом 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
- припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
- у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Згідно Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №113 від 07.02.2013 року «Про відновлення чинності національного класифікатора України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності» , відповідно до Закону України "Про стандартизацію" та з метою забезпечення запровадження національного класифікатора України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" зобов'язано відновити чинність національного класифікатора України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" на період до 31.12.2013 р.
Положеннями розділу І Національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 рок № 457, передбачено, що класифікація видів економічної діяльності (КВЕД 2010) є статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо).
В акті відповідач стверджує, що у зв'язку з порушенням позивачем вищезазначених норм законодавства, а саме норм, що регулюють здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, останнім неправомірно застосовувалась спрощена система оподаткування.
Досліджуючи наявні матеріали справи, судом встановлено, що позивач за період здійснення своєї господарської діяльності, відповідно до КВЕД 77.39, надавав в оренду електронне обладнання. Для здійснення цієї господарської діяльності позивач орендував цифрову мережу.
Згідно статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" надання в оренду електронного обладнання, у тому числі і телекомунікаційного, не входить до переліку видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Відповідно до частини восьмої пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню).
Судом встановлено, що позивач не здійснював діяльність з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж. Орендована позивачем цифрова мережа обслуговувалась іншим суб'єктом підприємницької діяльності, а саме - ТОВ "Контент Делівері Нетворк", який має відповідні ліцензії для здійснення такої діяльності.
Водночас суд наголошує, що зазначення в Єдиному державному реєстрі певних видів діяльності юридичної особи не означає, що така особа фактично їх здійснює, а сам по собі факт включення до ЄДР КВЕД, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, не є підставою для виключення суб'єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку, адже абзац п'ятий підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України чітко передбачає, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання.
Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що встановлення порушення, визначеного в абзаці п'ятому підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, не є достатньою і законною підставою для анулювання статусу платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, за рішенням контролюючого органу.
При цьому, безпідставними є посилання відповідача на те, що позивачем здійснювалась ліцензійна діяльність, що не відповідає вимогам п.п.291.5.1 п.291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, оскільки відповідачем не проводились перевірки позивача щодо його діяльності, жодних доказів на підтвердження діяльності, що підлягає ліцензуванню, на які посилається відповідач в оскаржуваному рішенні, останнім не надано.
З огляду на встановлені у справі обставини, відповідачем безпідставно виключено позивача з реєстру платників єдиного податку, а відтак рішення відповідача від 21.02.2017 року №326/26-52-13-02-38 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не спростовано, а позивачем підтверджено протиправність рішення відповідача, а тому, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати слід стягнути на користь позивача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 21.02.2017 року №326/26-52-13-02-38 про виключення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників податків єдиного податку.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116 44116011)
Головуюча суддя Д.Д. Гнап