Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
(додаткове)
03 липня 2025 року № 520/1927/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов.2, м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов.2, м. Харків, 61022 ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат вирішення питання стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 26 000 грн (двадцять шість тисяч гривень).
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що в межах укладеного з адвокатським об'єднанням "ГРАНЬ" договору про надання правової допомоги від 11.01.2021 та додаткових угод до нього, витрати на правничу допомогу за загальним підсумком склали 26000 грн, оскільки позивачем заявлялось відповідне клопотання до розгляду справи по суті, та не було вирішене в межах судового рішення від 27.05.2025, то він вимушений звернутись до суду за ухваленням додаткового судового рішення.
У позовній заяві позивачем було зазначено, що позивач звертаючись до суду з позовом поніс витрати на отримання правничої допомоги від АО "ГРАНЬ" на суму 12000 грн, тому просить суд здійснити відповідний розподіл судових витрат.
17.02.2025 позивач подав клопотання про розподіл судових витрат та долучив попередній розрахунок витрат у суді першої інстанції на правничу допомогу в сумі попередньо 12 000,00 грн, а також докази на підтвердження понесених витрат пов'язаних з розглядом справи у суді першої інстанції.
Від представника відповідача до суду надійшли заперечення щодо клопотання про розподіл судових витрат, в яких ГУ ПФУ в Харківській області зазначало, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та підлягає зменшенню в силу його неспівмірності з предметом спору. Представник відповідача зазначає, що такі дії представника позивача як "зустріч з клієнтом" та "погодження позиції" мають організаційний характер та не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, а"ознайомлення з матеріалами справи" не було необхідною процесуальною дією, оскільки всі матеріали справи надсилалися сторонам, відтак такі послуги не відповідають критерію їх необхідності та не підлягають відшкодуванню.
Розглядаючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглядаючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто, розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем подано Договір про надання правової допомоги від 11.01.2021 укладений з АО "ГРАНЬ" (ЄДРПОУ 43685146); додаткову угоду №1 від 01.01.2023 та додаткову угоду №2 від 01.01.2025, за умовами якої оплата за цим договором складає 1000 грн за 1 годину роботи, яка визначається актом прийому передач наданих послуг, підписаним обома сторонами договору, а також передбачає у разі задоволення позову сплату АО "ГРАНЬ" 10000 грн; також долучено акт №1 від 15.02.2025 прийому передачі наданих послуг за договором правової допомоги №б/н від 11.01.2021, де зазначено перелік юридичних послуг наданих позивачу та загальний час їх надання - 12 годин, тому сума понесених витрат на правову допомогу склала 12000 грн; окрім того разом з заявою про ухвалення додаткового рішення позивачем долучено акт №2 прийому-передачі виконаних послуг з зазначенням додаткових видів юридичних послуг наданих під час розгляду справи, внаслідок чого сума витрат на правову допомогу збільшилась на 4000 грн, окрім того зазначено суму "гонорару успіху" у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.
Відповідно до положень частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд враховує, що цей спір виник у справі незначної складності (спір з приводу перерахунку пенсії) та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.
Як вбачається з матеріалів справи позивач власноручно зробив запит до ГУ ПФУ в Харківській області, зробив витяг з власної електронної пенсійної справи та самостійно подав до суду позов через особистий кабінет "Електронного суду".
Матеріали справи не містять відомостей про збирання представником позивача доказів задля звернення до суду, обсяг наданих письмових доказів є незначним; всі надані докази наявні у позивача.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України без виклику учасників, судові засідання не проводились. Адвокат не відвідував суд для з'ясування обставин справи, не ознайомлювався з матеріалами справи.
Зазначена справа належить до справ незначної складності, а тому написання позовної заяви, яка здебільшого містить цитовані норми законодавчих актів, не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребувало тривалого часу та надмірних зусиль адвоката.
Суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд враховує, що саме на відповідача покладено тягар заперечення зазначеного позивачем розміру витрат на оплату правничої допомоги, в силу якого він зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України».
Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 28 жовтня 2021 року у справі №160/15983/20, від 28 липня 2022 року у справі №640/18791/20, та узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Представник ГУ ПФУ в Харківській області зазначив, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та підлягає зменшенню в силу його неспівмірності з предметом спору.
Суд також враховує і те, що він не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, абсолютно всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами, розумності, справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Така правова позиція також була підтримана у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, від 20.05.2022 у справі №540/56/20, від 20.09.2021 у справі №815/390/18, від 19.09.2019 у справі №826/8890/18.
Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлена представником позивача позовна заява не потребувала значних затрат часу для її складення, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності й пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 2 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-247, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства, суд,
Заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов.2, м. Харків, 61022 ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мельников Р.В.