03 липня 2025 року м. Рівне №640/10587/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у м. Києві
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у невинесенні рішення за наслідком розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 01.04.2020 №69144-3313-2615 в порядку та на умовах, визначених п. 1 Розділу VIII Порядку оформлення та подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами; зобов'язати відповідача винести вмотивоване рішення за наслідком розгляду цієї скарги.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що оскільки процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення кінцевим документом передбачає винесення відповідачем рішення про відмову в задоволенні скарги, то надсилання на адресу позивача відповіді у формі листа свідчить про протиправну діяльність відповідача. Крім того, позивач вважає, що податковим органом не дотримано вимог вмотивованості рішення в частині не наведення результатів дослідження матеріалів скарги позивача, а також переліку аргументів, що викладені в скарзі позивача. На думку позивача відповідач зобов'язаний був довести правомірність визначеного грошового зобов'язання та винести власне вмотивоване рішення. Для цього спочатку необхідно розглянути всі аргументи платника податків, викладені у скарзі, перевірити правомірність нарахувань та навести власні обґрунтування правомірності нарахувань. Натомість, надісланий лист, на переконання позивача, не містить всебічного та повного аналізу наведених позивачем аргументів та представлених обставин.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
На виконання вимог ухвали суду представник відповідача надав відзив на позов, в якому проти вимог поданого позову заперечував. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідно до матеріалів справи, позивач 16 жовтня 2020 року звернувся із скаргою до ГУ ДПС м. Києві щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 01.04.2020 № 69144-3313-2615, яким було визначено суму грошового зобов'язання щодо сплати земельного податку з фізичних осіб у розмірі 12 863,96 гривень. ГУ ДПС у м. Києві у межах компетенції надано відповідь листом від 30.10.2020 № 26085/Д/26-15-33-11-19, де, з посиланням на норми діючого законодавства обґрунтовано підстави для винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення та надано витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки. Таким чином, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії ГУ ДПС у м. Києві є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, зазначив, що з огляду на те, що відповідач у межах компетенції не наділений повноваженнями розглядати скарги щодо скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки, відповідно до вимог чинного податкового законодавства розгляд скарг та скасування рішень належить до компетенції контролюючого органу вищого рівня, яким є Державна податкова служба України, внаслідок чого, в діях відповідача не вбачається протиправність та бездіяльність, як стверджує про це позивач.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/10587/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що згідного з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України ГУ ДПС у м. Києві проведено розрахунок земельного податку за 2020 рік та винесено щодо ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення від 01.04.2020 № 69144-3313-2615 про визначення суми грошового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб у сумі 12863,96 грн.
Як встановлено судом з матеріалів справи, не погоджуючись із зазначеним розрахунком позивач 16 жовтня 2020 року звернулася до ГУ ДПС у м. Києві із скаргою, згідно з якої просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.04.2020 №69144-3313-2615.
Листом від 30.10.2020 №26085/Д/26-15-33-11-19 ГУ ДПС у м. Києві повідомлено позивача про те, що розрахунок податкового зобов'язання визначеного в податковому повідомленні-рішенні від 01.04.2020 № 69144-3313-2615 здійснений відповідно до вимог норм чинного законодавства.
Не погоджуючись з даною відповіддю, позивач звернулася до суду де просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві винести вмотивоване рішення за наслідком розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 01.04.2020 № 69144-3313-2615.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суду слід зазначити наступне.
Так, згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до п.п. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПК України), грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1.ст 16. ПК України одним із обов'язків платника податків є зокрема, обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Разом з тим, відповідно до п. 56.1. ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п.56.2 ст. 56 ПК України).
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.56.3 ст. 56 ПК України).
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п.56.5 ст. 56 ПК України).
У разі прийняття контролюючим органом вищого рівня рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку або порушення платником податків вимог пункту 56.3 цієї статті (крім випадків, коли платником податків було подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку), подані платником податків скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (п.56.7 ст. 56 ПК України).
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п. 56.8 ст. 56 ПК України).
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті (п.56.9 ст. 56 ПК України).
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту (п.56.9 ст. 56 ПК України)
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (п.56.10 ст. 56 ПК України).
Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг виконавчої влади, що забезпечує встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.56.20 ст. 56 ПК України).
Приписами ст. 41 ПК України визначено контролюючі органи та органи стягнення.
Так, згідно з пп.41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених пп. 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 № 227 затверджено положення про Державну податкову службу України та зазначено, що Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Підпунктом 56 пункту 4 даного Положення визначено, що ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює перегляд рішень територіальних органів ДПС у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим, відповідно до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916 (далі за текстом - Порядок) визначено підвідомчість розгляду скарг та зазначено, що скарги на рішення контролюючих органів у місті Києві, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи.
Згідно з порядку розгляду скарг визначено, що за результатами проведення процедури адміністративного оскарження контролюючим органом приймається рішення. Рішення оформляються на бланку контролюючого органу, який розглянув скаргу.
Контролюючий орган, який прийняв оскаржуване рішення, зобов'язаний надіслати до контролюючого органу вищого рівня, який розглядає скаргу, в електронній та/або письмовій формі всі документи, передбачені статтями 83 та 86 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, які підтверджують правомірність прийнятого рішення, протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення від платника податків про оскарження такого рішення та/або від контролюючого органу, який розглядає скаргу.
Відповідно до ст. 55 ПК України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Контролюючими органами вищого рівня для цілей цього Кодексу є:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх структурних підрозділів (у тому числі для державних податкових інспекцій);
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Як передбачено нормами ПК України, рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку, при цьому скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Так, відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що позивач 16 жовтня 2020 року звернувся із скаргою до ГУ ДПС м. Києві щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 01.04.2020 № 69144-3313-2615, яким було визначено суму податкового зобов'язання щодо сплати земельного податку з фізичних осіб у розмірі 12863,96 гривень.
ГУ ДПС у м. Києві у межах компетенції надано відповідь листом від 30.10.2020 № 26085/Д/26-15-33-11-19, де, з посиланням на норми діючого законодавства обґрунтовано підстави для винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення та надано витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії ГУ ДПС у м. Києві є безпідставними, необґрунтованими та до задоволення не підлягають.
Разом з тим, як встановлено судом, відповідач у межах компетенції не наділений повноваженнями розглядати скарги щодо скасування свого податкового повідомлення-рішення, оскільки, відповідно до вимог чинного податкового законодавства розгляд скарг та скасування рішень належить до компетенції контролюючого органу вищого рівня, яким є Державна податкова служба України. Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях відповідача не встановлено протиправності та бездіяльності, як стверджує про це позивач.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проаналізувавши зазначені вище норми діючого законодавства і дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд дійшов висновку про те, що дії відповідача є законними та обґрунтованими, відповідь на скаргу позивача була надана відповідачем у встановленому діючим законодавством порядку.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Суд вважає, що позивач не надав суду доказів неправомірності дій ГУ ДПС у місті Києві та невідповідності вимогам діючого законодавства листа про результати розгляду повторної скарги, у зв'язку з чим у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання прийняти вмотивоване рішення, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 03 липня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116, ЄДРПОУ/РНОКПП 44116011)
Суддя Д.П. Зозуля