03 липня 2025 року м. Рівне №460/3579/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (далі - відповідач 1 ), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (відповідач - 2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №108/03-16 від 14 лютого 2025 року №172850026316 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку з 07 лютого 2025 року (дня звернення) пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату від 23.04.2012 №263, 23.04.2012 №285, 23.04.2012 №4, 23.04.2012 №112, 23.04.2012 №113, 23.04.2012 №114, 16.07.2014 №149, 16.07.2014 №139, 16.07.2014 №74 за період з січня 2007 року по квітень 2014 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) здійснити з 07 лютого 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату від 23.04.2012 №263, 23.04.2012 №285, 23.04.2012 №4, 23.04.2012 №112, 23.04.2012 №113, 23.04.2012 №114, 16.07.2014 №149, 16.07.2014 №139, 16.07.2014 №74 за період з січня 2007 року по квітень 2014 року, виданих ОАО «Московський завод електрощит (російська федерація), та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/7403/24 позивачу призначено з 18.09.2024 року пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-VI. 07.02.2025 позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням довідок, виданих ОАО «Московський завод електрощит (російська федерація), про заробітну плату від: 23.04.2012 №263 за 2007 рік; 23.04.2012 №285 за 2008 рік; 23.04.2012 №4 за 2009 рік; 23.04.2012 №112 за 2010 рік; 23.04.2012 №113 за 2011 рік; 23.04.2012 №114 за 2012 рік; 16.07.2014 №149 за 2012 рік;16.07.2014 №139 за 2013 рік; 16.07.2014 №74 за 2014 рік. Рішенням відповідача 2 №108/03-16 від 14 лютого 2025 року №172850026316 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії з підстав, що довідки про заробітну плату не підтверджені первинними документами, відсутня інформація щодо сплати внесків до Пенсійного фонду, також бланк не відповідає додатку 5 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (пункт 2.1. розділу II). Крім цього, відповідач 2 в своєму рішенні про відмову зазначив про те, що з 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді від 13.03.1992 «Про гарантії прав держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення». З урахуванням викладеного, просить суд визнати протиправним рішення відповідача щодо неврахування довідок про заробітну плату при обчисленні розміру пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії.
Ухвалою суду від 28.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідач 1 відзив на позовну заяву не подав.
Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що позивач звернувся до територіальних органах Пенсійного фонду України із заявою через веб-портал № 191 від 07.02.2025 щодо перерахунку пенсії «Зміна надбавки» щодо зарахування періоду заробітної плати відповідно до довідок про заробітну плату виданих ОАО «Московский завод електрощит» (російська федерація) за період 2001-2014 рр. відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058). Розглянувши документи, які були надані позивачем для перерахунку, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області винесено рішення про відмову у перерахунку пенсії № 172850026316 від 14.02.2025. З 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. Задля узгодження порядку дій, який буде застосовуватись при призначені/поновлені раніше призначених пенсій громадянам, які працювали/проживали на території російської федерації листом Міністерства соціальної політики України від 12.01.2023 року № 411/0/2-23/54 встановлено, що при призначені пенсії заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії враховувати за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року. Таким чином, обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього СРСР, а в подальшому в незалежних державах, в тому числі в російській федерації, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/договорів. Вимога позивача про нарахування пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 23.04.2012 №263, 23.04.2012 №285, 23.04.2012 №4, 23.04.2012 №112, 23.04.2012 №113, 23.04.2012 №114, 16.07.2014 №149, 16.07.2014 №139, 16.07.2014 №74 за період з січня 2007 року по квітень 2014 року, виданих ОАО «Московський завод електрощит (російська федерація) не може бути задоволена, оскільки органом пенсійного фонду неможливо здійснити перевірку первинних документів на підставі яких була видана зазначена довідка. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року по справі №460/7403/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.05.2024 №172850026316 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.05.2024 про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.02.2005 по 14.05.2009, з 28.07.2009 по 23.07.2010, з 25.08.2010 по 17.03.2011, з 18.03.2011 по 12.07.2011, з 13.07.2011 по 28.03.2012, з 01.08.2012 по 21.06.2013, з 01.08.2013 по 29.04.2014.
17.12.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання рішення суду від 18.09.2024 по справі №460/7403/24 повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 09.05.2024 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-VI; зараховано до страхового стажу періоди роботи: з 01.02.2005 по 14.05.2009, з 28.07.2009 по 23.07.2010, з 25.08.2010 по 17.03.2011, з 18.03.2011 по 12.07.2011, з 13.07.2011 по 28.03.2012, з 01.08.2012 по 21.06.2013, з 01.08.2013 по 29.04.2014 та призначено дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-VI з 09.05.2024.
07.02.2025 позивач через вебпортал Пенсійного фонду звернувся до Територіального органу Пенсійного фонду України - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням довідок, виданих ОАО «Московський завод електрощит (російська федерація), про заробітну плату від: 23.04.2012 №263 за 2007 рік; 23.04.2012 №285 за 2008 рік; 23.04.2012 №4 за 2009 рік; 23.04.2012 №112 за 2010 рік; 23.04.2012 №113 за 2011 рік; 23.04.2012 №114 за 2012 рік; 16.07.2014 №149 за 2012 рік; 16.07.2014 №139 за 2013 рік; 16.07.2014 №74 за 2014 рік.
Рішенням відповідача №108/03-16 від 14 лютого 2025 року №172850026316 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії з підстав, що довідки про заробітну плату не підтверджені первинними документами, відсутня інформація щодо сплати внесків до Пенсійного фонду, також бланк не відповідає додатку 5 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (пункт 2.1. розділу II). Крім цього, відповідач в своєму Рішенні про відмову зазначив про те, що з 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді від 13.03.1992 «Про гарантії прав держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення».
Позивач вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 14.02.2025 протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV). Цим Законом держава визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульовано статтею 40 Закону №1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Закону, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846, згідно вимог якого, до заяви про призначення пенсії додається, зокрема, довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу, а починаючи з 01.07.2000 індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком 2.
У пункті 2.10 цього Порядку встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не можуть служити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не можуть служити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
При цьому вказаним Порядком не встановлено обов'язку особи, яка звертається за перерахунком пенсії, подавати разом із відповідною заявою первинні документи, на підставі яких була видана довідка про заробітну плату.
Відповідно до пункту 4.2 розділу 4 Порядку 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.
Тобто, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при перерахунку позивачу пенсії.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, від 03 червня 2021 року у справі № 127/8001/17.
Частиною першою статті 58 Закону №1058-IV передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з приписами статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Тобто, саме на Пенсійний фонд покладено обов'язок щодо здійснення виплат пенсій з урахуванням вимог пенсійного законодавства, а також щодо контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, що виключає можливість виплати пенсій, виплата яких не передбачена чинним законодавством, навіть за умови послідуючого відшкодування відповідних втрат Пенсійного фонду сторонніми особами.
Таким чином, підставою для перерахунку пенсії є виключно довідки про заробітну плату, видані підприємствами, установами, організаціями або трудовими архівами на підставі первинних документів.
Згідно статті 49 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Судом встановлено, що позивач з метою врахування відомостей про заробітну плату за період роботи з січня 2007 року по березень 2014 надавав довідки про доходи, а саме: 23.04.2012 №263 за 2007 рік; 23.04.2012 №285 за 2008 рік; 23.04.2012 №4 за 2009 рік; 23.04.2012 №112 за 2010 рік; 23.04.2012 №113 за 2011 рік; 23.04.2012 №114 за 2012 рік; 16.07.2014 №149 за 2012 рік; 16.07.2014 №139 за 2013 рік; 16.07.2014 №74 за 2014 рік.
Суд зазначає, що вказані довідки завірені печаткою роботодавця, містять відомості про фактичну суму заробітної плати позивача.
Щодо підстав неврахування такої інформації, суд зауважує наступне.
При визначені права на пенсійне забезпечення суд відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону №1058-IV, вправі застосовувати міжнародні договори з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як передбачено частиною другою статті 4 Закону №1058-IV, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД.
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).
Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Відповідно до статті 11 вказаної Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Частиною другою статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; трудовий стаж, пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою, а необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Судом встановлено, що у наданих до позовної заяви довідках про доходи фізичної особи ОСОБА_1 зазначені суми заробітної плати, які позивач отримував за період січня 2007 р. по березень 2014 р. Довідки містять інформацію про те, що у періоді 2007-2014 рр. відрахування в Пенсійний фонд проводились.
Постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. москві.
Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022 року.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
А відтак, за наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у врахуванні заробітної плати спірного періоду роботи до обрахунку пенсії.
Суд зауважує, що доводи відповідачів щодо неможливості урахування довідок про заробітну плату позивача за період роботи в російській федерації з огляду на прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» та набранням чинності Законом України від 01.12.2022 № 2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», суд вважає необґрунтованими, оскільки вказана постанова набрала чинності лише 02.12.2022, натомість у період роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав. При цьому суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у врахуванні заробітної плати спірного періоду роботи до обрахунку пенсії.
Із наведених вище підстав суд також вважає необґрунтованою як підставу для відмови у зарахуванні позивачу заробітної плати ту обставину, що у червні 2022 року російська федерація денонсувала Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, відтак, з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Також суд враховує, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №460/7403/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.05.2024 про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.02.2005 по 14.05.2009, з 28.07.2009 по 23.07.2010, з 25.08.2010 по 17.03.2011, з 18.03.2011 по 12.07.2011, з 13.07.2011 по 28.03.2012, з 01.08.2012 по 21.06.2013, з 01.08.2013 по 29.04.2014 (тобто, періоди стажу, здобуті в російській федерації). Вказане рішення набрало законної сили та виконано органами Пенсійного фонду України.
А відтак, оскільки позивачу зараховано стаж для призначення пенсії, то і заробіта плата за такі періоди роботи також має бути врахована при обчислення розміру пенсії.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №108/03-16 від 14 лютого 2025 року №172850026316 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку з 07 лютого 2025 року пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату від 23.04.2012 №263, 23.04.2012 №285, 23.04.2012 №4, 23.04.2012 №112, 23.04.2012 №113, 23.04.2012 №114, 16.07.2014 №149, 16.07.2014 №139, 16.07.2014 №74 за період з січня 2007 року по квітень 2014 року.
Як наслідок, слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату від 23.04.2012 №263, 23.04.2012 №285, 23.04.2012 №4, 23.04.2012 №112, 23.04.2012 №113, 23.04.2012 №114, 16.07.2014 №149, 16.07.2014 №139, 16.07.2014 №74 за період з січня 2007 року по квітень 2014 року, виданих ОАО «Московський завод електрощит (російська федерація), та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.02.2024 по справі № 500/1216/23, згідно з якою дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. При цьому, в задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області варто відмовити.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачами доводи позовної заяви не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №108/03-16 від 14 лютого 2025 року №172850026316 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку з 07 лютого 2025 року (дня звернення) пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату від 23.04.2012 №263, 23.04.2012 №285, 23.04.2012 №4, 23.04.2012 №112, 23.04.2012 №113, 23.04.2012 №114, 16.07.2014 №149, 16.07.2014 №139, 16.07.2014 №74 за період з січня 2007 року по квітень 2014 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 07 лютого 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату від 23.04.2012 №263, 23.04.2012 №285, 23.04.2012 №4, 23.04.2012 №112, 23.04.2012 №113, 23.04.2012 №114, 16.07.2014 №149, 16.07.2014 №139, 16.07.2014 №74 за період з січня 2007 року по квітень 2014 року, виданих ОАО "Московський завод електрощит", та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 03 липня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд.158Б,м. Запоріжжя,Запорізька обл.,69005, ЄДРПОУ/РНОКПП 20490012)
Суддя С.М. Дуляницька