Справа № 420/13057/24
03 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, дій, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/13057/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області за №04-05/13 від 31.01.2024 року, визнання протиправними дій Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2024 року, зобов'язання Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2024 року з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 року судом закрито провадження у даній справі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року по справі № 420/13057/24 скасовано в частині вимог позивача про визнання протиправними наказу за №04-05/13 від 31.01.2024 року та дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо невиплати своєчасно ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2024 року, а справу в цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до повторного протоколу автоматичного розподілу справ від 20.11.2024 року справу передано на розгляд судді Свиді Л.І.
Цю справу прийнято до свого провадження, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що ОСОБА_1 обіймає посаду секретаря судового засідання Білозерського районного суду Херсонської області та в 2023 році перебувала у відпустці для догляду за дитиною 2023 року народження до досягнення нею трирічного віку. За ініціативою позивача та за наказом в.о. керівника апарату Білозерського районного суду Херсонської області від 01.01.2024 року № 01-68/01 відпустку ОСОБА_1 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку перервано. Зазначеним наказом також оголошено простій не з вини працівника з 01.01.2024 року до закінчення дії правового режиму воєнного стану з оплатою у розмірі посадового окладу та обов'язкових нарахувань у межах фонду заробітної плати, але не менше мінімальної заробітної плати встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Відповідно до табелю обліку робочого часу за березень 2024 року облік робочого часу ОСОБА_1 , як і більшості інших працівників апарату Білозерського районного суду Херсонської області, здійснювався як таких, що перебувають у простої. При цьому, позивачу не була виплачена заробітна плата за березень 2024 року, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає про те, що в кінці січня 2024 року на адресу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області надійшов оригінал наказу №01-68/01 із Білозерського районного суду Херсонської області згідно якого перервано секретарю суду ОСОБА_1 відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначений наказ 29.01.2024 року за вих. №04-214/24 був повернутий до Білозерського районного суду Херсонської області, як такий, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки в преамбулі наказу зазначається про відсутність організаційних і технічних умов для діяльності Білозерського районного суду Херсонської області, а в наказовій частині зазначено, що працівника вважати таким, що приступив до виконання своїх посадових обов'язків, що є протиріччям. У зв'язку з тим, що протиріччя у визначеному наказі не були усунуті, а також, за відсутності відповідних роз'яснень, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області був виданий наказ №04-05/13 від 31.01.2024 року «Про тимчасове призупинення нарахування та виплати зарплати ОСОБА_1 ». В наказі про тимчасове призупинення, а саме п. 3 було визначено, що у разі усунення протиріч в наказах і наданні обґрунтованого роз'яснення відповідними органами, відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку звітності ТУ ДСАУ в Херсонській області провести розрахунок та виплатити заробітну плату ОСОБА_2 . Підставою для призупинення нарахування і виплати заробітної плати стали сумніви в тому, що в.о. керівника апарату суду шляхом видачі такого наказу з протиріччями, може здійснити необґрунтовані виплати працівникам апарату суду з державних коштів. Отже, діючи з метою доцільного використання бюджетних коштів та недопущення безпідставного їх використання Територіальним управлінням було ініційовано звернення з листом від 31.01.2024 року № 04-219/24 до Державної судової адміністрації України, в якому просили надати правову оцінку ситуації, що склалась, та надати роз'яснення стосовно дій ТУ ДСА України в Херсонській області відносно виплати з посиланням на нормативно-правові акти. Оскільки, належного роз'яснення питань, з якими Територіальне управління звернулося до відповідних установ, а саме: з наявними протиріччями в наказах Білозерського районного суду Херсонської області чи можливо нараховувати і виплачувати зарплату ОСОБА_1 не поступило, а лише надані загальні, формальні відповіді, Територіальне управління вважало за необхідне визнати про відсутність перешкод в нарахуванні і виплаті зарплати ОСОБА_1 за січень - квітень 2024 року. Зазначені обставини стали передумовою для видання Територіальним управлінням ДСА України в Херсонській області наказу № 04-05/52 від 29.04.2024 року «Про скасування наказу № 04-05/13 від 31.01.2024 року». Оплата зарплати ОСОБА_1 була проведена за січень-квітень 2024 року 09 травня 2024 року, оскільки виплата грошової маси працівникам апаратів судів Херсонської області за квітень 2024 року здійснена 27 квітня 2024 року і на рахунку управління грошових коштів не залишилось. Відповідач вважає, що його діях відсутні умисні, безпідставні та протиправні дії, оскільки виплата зарплати не здійснювалась через наявність протиріч в наказах суду та сумніви в тому, що керівник апарату суду, шляхом винесення наказу з протиріччями можливо проводив незаконну виплату коштів працівникам суду. Як було зазначено в листах, з якими Територіальне управління зверталося до відповідних органів, призупинення виплати було здійснено внаслідок наявності протиріч в наказах суду, та отримання роз'яснень щодо вказаної ситуації. Головною метою, було у відповідності до Положення, недопущення нецільового використання державних коштів. Крім того, сам факт звернення до відповідних органів за роз'ясненнями свідчить про те, що Територіальне управління намагалося не допустити порушення законодавства та мало на меті отримати роз'яснення стосовно правової колізії, коли суд фактично не працював, але потрібно було вважати працівників такими, що приступили до виконання своїх службових обов'язків. Тобто, Територіальне управління не мало на меті безпідставно не виплачувати заробітну плату працівникам суду. Відповідач також зазначає про те, що в ході розгляду справи ТУ ДСА України в Херсонській області видало наказ № 04-05/52 від 29.04.2024 року «Про скасування наказу №04-05/13 від 31.01.2024 року», відповідно до якого наказ № 04-05/13 від 31.01.2024 року «Про тимчасове призупинення нарахування та виплати зарплати ОСОБА_1 » скасовано та відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСАУ в Херсонській області наказано провести розрахунок та виплату в травні 2024 року заробітної плати ОСОБА_1 за січень 2024 року і наступні місяці відповідно до табелю обліку робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області спрямувало відомість за січень - квітень 2024 року, відповідно до якої позивачу за цей період виплачено 26893,44 грн., що позивачем не заперечується та підтверджено матеріалами справи. Тобто, такими діями суб'єкта владних повноважень, Територіального управління, оскаржувані порушення у цій справі були виправлені самостійно, як наслідок, станом на час розгляду цієї справи спірний наказ №04-05/13 від 31 січня 2024 року перестав існувати, виплати проведено, у зв'язку з чим відсутній предмет спору.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, заперечення відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 20.08.2021 року обіймає посаду секретаря судового засідання Білозерського районного суду Херсонської області та з 22.09.2023 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
За ініціативою позивача, наказом в.о. керівника апарату Білозерського районного суду Херсонської області від 01.01.2024 року № 01-68/01 «Про переривання відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_1 » перервано відпустку позивача для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та наказано приступити до виконання посадових обов'язків з 01.01.2024 року.
Зазначеним наказом оголошено простій ОСОБА_1 не з вини працівника, з 01.01.2024 року до закінчення дії правового режиму воєнного стану з оплатою у розмірі посадового окладу та обов'язкових нарахувань у межах фонду заробітної плати, але не менше мінімальної заробітної плати встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Під час простою працівник звільняється від обов'язку бути присутнім на віддаленому робочому місці і на робочому місці в приміщенні Білозерського районного суду Херсонської області.
Відповідно до табелів обліку робочого часу за січень та лютий 2024 року облік робочого часу ОСОБА_1 , як і більшості інших працівників апарату Білозерського районного суду Херсонської області, здійснювався як таких, що перебувають у простої.
З матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2024 року за вих. № 04-214/24 наказ в.о. керівника апарату Білозерського районного суду Херсонської області від 01.01.2024 року №01-68/01 повернуто до Білозерського районного суду Херсонської області як такий, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки в преамбулі наказу зазначається про відсутність організаційних і технічних умов для діяльності Білозерського районного суду Херсонської області, а в наказовій частині зазначено, що працівника вважати таким, що приступив до виконання своїх посадових обов'язків, що є протиріччям.
Відповідно до наказу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області від 31.01.2024 року №04-05/13 «Про тимчасове призупинення нарахування та виплати зарплати ОСОБА_1 » тимчасово призупинено нарахування та виплату заробітну плату ОСОБА_1 , оскільки встановлено, що вихід позивача на роботу відсутній, як і виконання посадових обов'язків по суті. Пунктом 3 вищезазначеного наказу визначено, що у разі усунення протиріч в наказах і надання обґрунтованого роз'яснення відповідними органами-відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСАУ в Херсонській області провести розрахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 .
Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області від 29.04.2024 року № 04-05/52 «Про скасування наказу № 04-05/13 від 31.01.2024 року» скасовано зазначений наказ, а також наказано відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСАУ в Херсонській області провести розрахунок та виплату в травні 2024 року заробітної плати ОСОБА_1 за січень 2024 року і наступні місяці відповідно до табелю обліку робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області.
Згідно платіжної відомості від 08.05.2024 року № 26 позивачу виплачено заробітну плату за період з січня по квітень 2024 року у розмірі 26893,44 грн.
Відповідно до платіжної відомості та платіжної інструкції №336 від 18.06.2024 року 20.06.2024 року відповідач здійснив виплату позивачу компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати за січень - квітень 2024 року у сумі 190,25 грн.
Враховуючи скасування оскаржуваного наказу та виплату заробітної плати позивачу за березень 2024 року, ТУ ДСАУ в Херсонській області звернулося до суду із заявою про закриття провадження у справі відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України, яку ухвалою суду від 04.09.2024 року закрито та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 року скасовано та справу в частині вимог позивача про визнання протиправними наказу за №04-05/13 від 31.01.2024 року та дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо невиплати своєчасно ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2024 року направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Таким чином, судом в межах частини позовних вимог досліджується питання правомірності наказу начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області за №04-05/13 від 31.01.2024 року та дій відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2024 року.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.19, ст. 43 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно із ч. 1, 6 ст. 155 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат який очолює керівник апарату. Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із ст. 151, 154 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII Державна судова адміністрація України державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом. Державна судова адміністрація України має територіальні управління. Територіальними органами Державної судової адміністрації України є територіальні управління Державної судової адміністрації України.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативно роботи.
З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірних правовідносин Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області здійснювалось організаційне та фінансове забезпечення діяльності Білозерського районного суду Херсонської області, в якому ОСОБА_1 з 20.08.2021 року обіймає посаду секретаря судового засідання.
Згідно із ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до ст.115, 179 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищу шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
За бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.
Так, згідно ст.18, ч. 3 ст. 20 Закону України «Про відпустки» після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою матері, батька або осіб, зазначених у ч.3 ст.18 цього Закону, повністю або частково в межах установленого періоду та оформлюється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Таким чином відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є значущим елементом системи соціальних гарантій та трудових прав, який забезпечує баланс між професійною діяльністю та виконанням батьківських обов'язків. Дана відпустка надається на засадах диспозитивності, що означає її добровільний характер та визначає ключову роль автономії волі одного з батьків у прийнятті рішення про її оформлення, вибору між повним терміном або будь-яким іншим, коротшим періодом, залежно від індивідуальних потреб та обставин, а також можливість перервати відпустку в будь-який момент на власний розсуд.
При цьому, право особи на визначення тривалості перебування у відпустці для догляду за дитиною та її дострокове переривання не може бути обмежене такими обставинами, як відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання трудових функцій на підприємстві.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 22.09.2023 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та за власною ініціативою перервала останню, що відображено в наказі в.о. керівника апарату Білозерського районного суду Херсонської області від 01.01.2024 року №1-68/01 «Про переривання відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_1 ».
Відповідно до ст. 34, 113 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). За час простою, коли виникла виробнича ситуація небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Час простою з вини працівника не оплачується.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 року №221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» керівник органу, підприємства, установи або організації, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, може самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).
Таким чином, оплата праці за час простою, що виник не з вини працівника, є ключовою державною гарантією у сфері оплати праці, що відображає принцип соціальної відповідальності та захисту економічних інтересів найманих працівників, а також забезпечує збереження доходу працівника навіть за умови вимушеної бездіяльності, перекладаючи тягар економічних ризиків простою на роботодавця або державу, і слугує важливим механізмом забезпечення соціальної справедливості та стабільності трудових відносин.
Так, наказом в.о. керівника апарату Білозерського районного суду Херсонської області від 01.01.2024 року № 01-68/01 «Про переривання відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_1 » оголошено простій з 01.01.2024 року не з її вини, у зв'язку із чим позивач мала право на оплату невідпрацьованого часу простою, при реалізації свого права на переривання відпустки для догляду за дитиною.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо наявності в наказі Білозерського районного суду Херсонської області від 01.01.2024 року № 01-68/01 протиріч як підстави для його невиконання відповідачем, оскільки вказаний наказ є чинним та в судовому порядку ТУ ДСА не оскаржувався.
Також суд вважає безпідставними аргументи відповідача щодо відсутності механізму оплати держслужбовцю часу простою у разі переривання відпустки, оскільки право на таку державну гарантію не може залежати від механізму його реалізації, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.07.2014 року у справі «Будченко проти України» (заява № 38677/06) дійшов висновків, що якщо відповідне національне законодавство, як давало особі право на певне майно (майнові права) та згідно з яким мав бути запроваджений відповідний механізм упродовж певного (короткого) строку, але не був запроваджений чи запроваджений після спливу якогось проміжку часу, то в такому разі незапровадження механізму є порушенням (за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, пункт 70) Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
В рішенні №37801/97 від 01.07.2003 року по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а рішення від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд зазначає, що скасування відповідачем наказу в.о. керівника апарату Білозерського районного суду Херсонської області від 01.01.2024 року №01-68/01 «Про переривання відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_1 » та здійснення нарахування та виплати позивачу заробітної плати за період з січня по квітень 2024 року у розмірі 26893,44 грн., а також компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 190,25 грн. не змінює того факту, що наказ начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області за №04-05/13 від 31.01.2024 року є протиправним, а позовна вимога про визнання протиправним оскаржуваного наказу не може бути задоволена.
Так, з метою повного захисту порушених прав позивача суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправним наказу начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області за №04-05/13 від 31.01.2024 року та визнання протиправними дій Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Щодо заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 12500 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження здійснення витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи представником позивача надані до суду: договір про надання правової допомоги №3/24/3 від 05 листопада 2024 року, акт №2 наданих послуг за договором №3/24/3 від 05.03.2024 року, додаткову угоду №1 від 05.03.2024 року до договору №3/24/3 від 05.03.2024 року, акт №6 від 03.10.2024 року наданих за договором №3/24/3 від 05.03.2024 року, акт №7 від 08.01.2025 року наданих за договором №3/24/3 від 05.03.2024 року.
Згідно п.4.2. договору про надання правової допомоги №3/24/3 від 05 листопада 2024 року, гонорар винагороди Адвоката за надання правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначається сторонами в додаткових угодах до цього договору.
Згідно акту №2 від 27.05.2024 року наданих послуг за договором №3/24/3 від 05.03.2024 року адвокатом надані такі послуги: складання адвокатського запиту від 31.03.2024 року, ознайомлення з відповіддю - 30 хв. - 500 грн., складання адвокатського запиту від 01.04.2024 року, ознайомлення з відповіддю - 30 хв. - 500 грн., складання адвокатського запиту від 09.04.2024 року, ознайомлення з відповіддю - 30 хв. - 500 грн., дослідження нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини. Складання та подання до суду позовної заяви - 3 год. - 3000 грн., складання та подання до суду заперечень на заяву про закриття провадження - 1 год. - 1000 грн., складання та подання до суду клопотання про приєднання доказів - 30 хв.. - 500 грн., складання та подання до суду клопотання про доручення документів та стягнення судових витрат - 30 хв.. - 500 грн.
Відповідно до акту №6 від 03.10.2024 року наданих за договором №3/24/3 від 05.03.2024 року адвокатом надані такі послуги: складання і подання до суду апеляційної скарги - 3 год. - 3000 грн., складання і подання до суду клопотання про доручення документів і стягнення судових витрат - 30 хв. - 500 грн.
Відповідно до акту №7 від 08.01.2025 року наданих за договором №3/24/3 від 05.03.2024 року адвокатом надані такі послуги: складання і подання до суду заяви про уточнення позовних вимог - 30 хв. - 500 грн., складання та подання до суду відповіді на відзив - 1 год. 30 хв. - 1500 грн., складання і подання до суду клопотання про доручення документів та стягнення судових витрат - 30 хв. - 500 грн.
Від Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу. В обґрунтування клопотання відповідач зазначає про те, що витрати позивача на правничу допомогу є завищеними, неспівмірними із складністю даної справи, яка є справою незначної складності, та не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Крім того, визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12500 гривень, за результатами розгляду даної справи є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач вважає, що компенсація витрат на правничу допомогу за рахунок суб'єкта владних повноважень не повинна розглядатись особою як сатисфакція за порушені права та нести надмірне фінансове навантаження на бюджет, а стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються та не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023р. №910/7032/17).
При цьому, суд зазначає, що вказана справа не відноситься до складних справ, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи документами, підготовка документів в цій справі не потребує великої кількості часу, а тому, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 6, 14, 90, 134, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області (вул. Перекопська, 5, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 26283946) про визнання протиправними наказу за №04-05/13 від 31.01.2024 року та дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо невиплати своєчасно ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2024 року - задовольнити.
Визнати протиправним наказ начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області за №04-05/13 від 31.01.2024 року.
Визнати протиправними дії Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2024 року.
Стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області (вул. Перекопська, 5, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 26283946) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА