Справа № 420/8446/25
02 липня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 24 березня 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати дії та бездіяльність відповідача щодо відмови здійснити перерахунок винагороди присяжній ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року з застосуванням посадового окладу судді місцевого суду з 01.01.2019 року у розмірі- 63060,00 грн. - протиправними, зобов'язати відповідача виконати належний перерахунок розміру винагороди та сплатити борг несплаченої винагороди за цей період;
- визнати дії та бездіяльність відповідача щодо відмови здійснити перерахунок винагороди присяжній ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року з застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, затвердженого нормою ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 № 2710-IX у розмірі - 2684,00 гривні., зобов'язати відповідача виконати належний перерахунок розміру винагороди та сплатити борг несплаченої винагороди за цей період;
- визнати дії та бездіяльність відповідача щодо відмови сплатити несплачені відпрацьовані години починаючи з вересня 2017 року по 01.12.2023 року - протиправними та зобов'язати відповідача сплатити усі несплачені відпрацьовані години за цей період;
- визнати дії та бездіяльність відповідача щодо відмови виконати перерахунок винагороди за період з 01.09.2017 року по 01.02.2024 року, де штучно зменшено місячні часові тарифи винагороди - протиправними та зобов'язати відповідача виконати перерахунок винагороди та сплатити несплачений розмір винагороди за цей період;
- визнати дії та бездіяльність щодо несплати/не перерахування стягнутих з нарахованої винагороди присяжної ОСОБА_1 суми Військового збору до ГУ ДПС в Одеській області на ІНН2055802266 за період з вересня 2017 року по 01.01.2021 року та зобов'язати відповідача перерахувати Військовий збір за цей період;
- визнати дії та бездіяльність щодо відмови внести записи в трудову книжку присяжної Ярошик В.В. про дату зарахування та про дату увільнення від виконання обов'язків присяжної Суворовського районного суду м. Одеси - протиправними та зобов'язати відповідача внести такі записи до трудової книжки;
- визнати дії та бездіяльність відповідача щодо відмови надати до ГУ ПФУ в Одеській області Довідки про нараховані щомісячні доходи присяжній Суворовського районного суду м.Одеси Ярошик В.В. починаючи з вересня 2017 року по 01.02.2024 року для можливості проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням цих доходів - протиправними та зобов'язати відповідача надати до ГУ ПФУ в Одеській області належним чином оформлені Довідки про щомісячні доходи присяжної ОСОБА_1 з урахування нарахованих боргів несплаченої винагороди за судовими рішеннями;
- стягнути з Державного бюджету України на користь присяжної ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої тривалими незаконними діями та бездіяльністю ТУ ДСАУ в Одеській області у розмірі - 100000 (сто тисяч)грн. чи у розмірі визначеному неупередженим судом.
Ухвалою суду від 27 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року про повернення позовної заяви скасовано, справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Матеріали позовної заяви надійшли з суду апеляційної інстанції до Одеського окружного адміністративного суду 27 червня 2025 року (вхід. № 65469/25).
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.06.2025 року, адміністративну справу за №420/8446/25 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано її з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визначення причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За змістом частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд прийшов до висновку, що вона подана щодо частини позовних вимог після закінчення строків, установлених законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строки звернення до суду у справах щодо недотримання законодавства про оплату праці встановлені статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).
Враховуючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 524/39/15-а, від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22 та рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX (далі Закон № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).»
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 та від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
Поряд з цим, згідно з пунктом 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначений статтею 233 КЗпП України на строк дії такого карантину.
Аналогічний правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22 та від 18.01.2024 у справі № 240/5105/23.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати:
враховуючи положення частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом № 2352-ІХ), до 18.07.2022 не обмежене будь-яким строком;
відповідно до частини першою статті 233 КЗпП України (в чинній редакції згідно із Законом № 2352-ІХ) з 19.07.2022 обмежене тримісячним строком; водночас вказаний строк не підлягає застосуванню до 30.06.2023, так як він продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відтак про розмір нарахованої та виплаченої заробітної плати за відповідний місяць працівник дізнається сьомого числа місяця, який слідує за місяцем, за який здійснюється виплата.
Так, про розмір нарахованого і виплаченого грошового забезпечення за грудень 2023 року позивач дізнався 07.01.2024.
Тому тримісячний строк звернення до суду щодо виплати йому винагороди за грудень 2024 року спливає через три місяці з дня, коли він дізнався про порушення свого права (07.01.2024), тобто 07.04.2024 року.
Позовну заяву про стягнення винагороди позивач подала до адміністративного суду 24.03.2025 року.
З наведеного слідує, що позовні вимоги в частині стягнення винагороди за період з 19.07.2022 року по 31.12.2023 року подані з порушенням тримісячного строку звернення до адміністративного суду.
Заяву про поновлення пропущеного строку позивач до суду не подав.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивач повинен подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо стягнення винагороди за період з 19.07.2022 року по 31.12.2023 року, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Стефанов