Справа № 420/40271/24
02 липня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Бойко О.Я., розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо можливості продовження розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання здійснити перерахунок усіх видів щомісячного грошового забезпечення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання здійснити перерахунок усіх видів щомісячного грошового забезпечення.
30.12.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11.06.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд залишив адміністративний позов без руху в порядку ч.13 ст. 171 КАС України. У вказаній ухвалі суд зазначив, що виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом направлення до Одеського окружного адміністративного суду: клопотання про поновлення строку звернення з відповідними доказами поважності причин його пропуску в частині зазначених судом позовних вимог.
Зокрема, у вказаній ухвалі суд встановив, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 28.02.2022 по теперішній час. При цьому, спірним в рамках розгляду даної справи є перерахунок розміру усіх видів щомісячного грошового забезпечення та інших виплат за період з 28.02.2022 по дату ухвалення рішення в даній справі. Отже, спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (19 липня 2022 року) та після цього. Відповідно, період з 28.02.2022 до 18.07.2022 регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком. Проте період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією ч. 1 ст. ст. 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (з урахуванням пункту першого глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України).
Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на момент звернення позивача до суду (26.12.2024), тримісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 до 26.09.2024 сплинув, а отже і строк для звернення з позовними вимогами за цей період завершився. Період позовних вимог з 27.09.2024 охоплюється тримісячним строком звернення до суду.
26.06.2025 від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив аналогічні обставини, що і у доданому до позовної заяви клопотанні про поновлення строку звернення до суду із вказаним адміністративним позовом.
Зокрема, позивач зазначив, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 28.02.2022 по теперішній час. У жовтні 2024 р. позивач дізнався про порушення військовою частиною НОМЕР_1 його прав щодо нарахування та виплати усіх видів щомісячного грошового забезпечення та інших виплат (нарахування здійснювалося не в повному обсязі та з порушенням п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».). Таким чином, позивач зазначив, що позов поданий в межах трьох місячного строку, передбаченого ст. 233 КЗпП, відповідно, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого прав
Розглянувши вказані доводи в якості підстав для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Щодо посилань позивача, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 по теперішній час, суд зазначає, що за правовим висновком постанови Верховного Суду від 29.11.2024 у справі №120/359/24 стосовно застосування положень статей 122 та 123 КАС України щодо пропуску процесуального строку, яких пов'язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Відповідно до наявного в матеріалах справи посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 позивач згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 44 від 28.02.2022 призначений на посаду начальника відділення КП штабу в/ч НОМЕР_1 , а відтак вказана посада є штатною, при цьому позивач не наводить жодних обставин що унеможливлювали звернутися до суду в межах строку звернення, н.д. участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях.
При цьому, суддя зауважує, що виплата грошового забезпечення має щомісячний характер, відповідно позивач мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про виплату йому грошового забезпечення або причини його не виплати в належному розмірі.
Щодо посилань, що позивач дізнався про порушення його прав лише у жовтні 2024 року, то суд звертає увагу, що позивач не зазначає з якою подією пов'язане таке ознайомлення та не надає на підтвердження вказаних обставин жодних доказів.
Відтак, позивач не навів переконливих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту.
При вирішенні питання поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду сукупності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, судом не встановлено.
Таким чином, за об'єктивним критерієм обставини, на які посилається позивач в обґрунтування недотримання ним строків звернення до суду, не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та його поновлення в частині визначених судом позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України: “Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду».
Отже, на підставі викладеного, суд робить висновок про відсутність у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду, а тому позовна заява в частині визначених судом позовних вимог належить до залишення без розгляду.
Керуючись статтями 121, 122, 248, 256, 294, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання здійснити перерахунок усіх видів щомісячного грошового забезпечення в частині позовних вимог про визнання дії військової частини НОМЕР_1 щодо не застосування за період проходження військової служби ОСОБА_1 з 19.07.2022 по 26.09.2024 у військовій частині НОМЕР_1 розміру усіх видів щомісячного грошового забезпечення та інших виплат відповідно до вимог постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 протиправними; зобов'язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 по 26.09.2024 усіх видів щомісячного грошового забезпечення та інших виплат з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідний тарифний коефіцієнт згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Оксана БОЙКО