Справа № 420/36533/24
03 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Миколаївській області до фізичної особи платника - податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС в Миколаївській області звернулося з позовною заявою до суду, в якій просить:
- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь відповідного місцевого бюджету Коблівської ОТГ в рахунок погашення податкового боргу, а саме з орендної плати з фізичних осіб (18010900) у сумі 62 773,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб 62 773,88 грн. Контролюючим органом проводилась робота з боржником щодо добровільного погашення податкових зобов'язань, однак вона не мала позитивного результату.
На виконання ч. 3 ст. 171 КАС України суд звернувся із запитом до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Відповідно до відповіді на запит зареєстроване місце проживання відповідача відповідає зазначеному у позовній заяві.
Ухвалою суду у справі відкрито спрощене провадження, розгляд призначено без повідомлення сторін.
Відповідачем відзив не надано, позовна заява та додатки до неї направлені відповідачу позивачем 22.11.2024 року.
Ухвала про відкриття провадження, яку суд направив відповідачу, повернулась до суду із позначкою на конверті «за закінченням терміну зберігання».
На підставі ст. 124 КАС України суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи та про можливість подати відзив на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Відповідач у справі є платником орендної плати з фізичних осіб за податковою адресою: Коблевська ОТГ, Миколаївська обл.
Станом на 19.11.2024 року заборгованість відповідача складає 62 773,88, яка виникла за результатами внесення податкового повідомлення-рішення форми (форма 'Ф') № 1090548-2411-1423- UA48060090000097375 вiд 17.04.2024 у сумі 42 315,87 грн. за період 2024 рік. та пеня за період 28.11.2015-21.10.2024 рік. у сумі 20 458,01 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу.
Податковий борг не погашено.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми Ф №77-53 від 15.01.2019 року, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, що підтверджується письмовими доказами.
Вивчивши позицію позивача, оцінивши надані ними докази на підтвердження позовних вимог, враховуючи приписи діючого законодавства суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За приписами пунктів 36.1, 36.3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України для платників податків виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За змістом п. 54.1 ст. 54, пунктів 56.17, 56.18 ст. 56 ПК України сума грошового зобов'язання та/або пені, самостійно обчислена платником податків та зазначена в податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, вважається узгодженою. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, визначеного рішенням контролюючого органу, вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження, а в разі зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
За змістом пунктів 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Так, з метою забезпечення погашення податкового боргу контролюючим органом відповідачу направлено податкову вимогу, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
До суду з позовом про стягнення податкового боргу контролюючий орган звернувся з дотриманням строків, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, тобто після спливу 60 днів з дня вручення податкової вимоги.
За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості в сумі, заявленій до стягнення, відповідачем до суду не надано, доводи контролюючого органу щодо наявності такої заборгованості відповідачем не спростовані.
Приймаючи до уваги викладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь відповідного місцевого бюджету Коблівської ОТГ в рахунок погашення податкового боргу, а саме з орендної плати з фізичних осіб (18010900) у сумі 62 773,88 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов