справа №380/9976/25
з питань забезпечення позову
03 липня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку письмовому провадження заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
«- визнати протиправними підстави відмови у задоволенні заяви б/н від 24.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що оформлені Листом №5579 від 01.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що порушують права ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що гарантовані Конституцією, а саме використане право на виключення з військового обліку та незаконне поновлення на військовому обліку;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині видачі повістки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на оновлення даних;
- керуючись ч. 2 ст. 13 ЗУ "Про Єдиний державний реєстр призовників, та резервістів» зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 знищити в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстрі Оберіг інформацію відносно виключеного з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до його тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 26.09.2019;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстрі Оберіг відносно виключеного з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з виключенням з військового обліку, у відповідності до записів у його тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 26.09.2019;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести інформацію про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідності до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 26.09.2019 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстру ОСОБА_2 ».
Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 та іншим компетентним органам вчиняти дії пов?язані з призовом на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №380/9976/25.
В обґрунтування заяви позивач виклав позицію щодо протиправності дій відповідача, яка аналогічна викладеній у позовній заяві. Додатково вказав, що з 19.06.2025 перебуває у розшуку, хоча дані ним оновлено вчасно 01.07.2024. Вважає, що у разі не вжиття заходів забезпечення існує очевидна небезпека його мобілізації та заподіяння шкоди правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд керується таким.
Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною 1 статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При цьому, частиною 2 статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Під час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. Водночас обов'язок доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
Крім того, згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Предметом розгляду у цій справі є незгода позивача із діями відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстру «Оберіг» даних позивача про те, що він має статус військовозобов'язаного.
Сама лише незгода позивача із рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Водночас під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Викладені висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.05.2023 у справі №640/15534/22.
На цьому етапі обмеженими є можливості суду встановити наявність ознак протиправності оскаржених дій та рішення суб'єкта владних повноважень. Крім того, встановлення ознак їх протиправності є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є передчасно на цій стадії провадження.
Позивач обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову виклав позицію щодо протиправності дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстру «Оберіг» даних позивача про те, що він має статус військовозобов'язаного.
При цьому, позивач зазначає, що у тимчасовому посвідченні №Ш001784 від 26.09.2019 зроблено відповідний запис про виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних.
Як зазначено вище, на стадії вирішення питання про забезпечення позову суд не може досліджувати питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, оскільки таке є фактично вирішенням адміністративного спору по суті.
Факт протиправності дій відповідача стосовно позивача, а також, факт наявності порушення його прав, потребують доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх зібраних доказів під час розгляду справи.
Суд зазначає, що лише факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Крім того, безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень мають певний вплив на фізичних чи юридичних осіб. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Однак відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №826/14951/18, від 10.04.2019 у справі №826/16509/18, від 26.12.2019 у справі №640/13245/19 та від 29.01.2020 у справі №280/4367/19, від 07.09.2022 у справі №160/15421/21.
З огляду на викладене суд висновує, що заява позивача про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях щодо можливого/ймовірного вчинення посадовими особами відповідача дій з метою його призову. Проте забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (частина 5 статті 154 КАС України).
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Керуючись статтями 77, 150-154, 241-243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,-
1. У задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Відповідно до частини 8 статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців О.Р.