02 липня 2025 рокусправа № 380/16080/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) пред'явило позов до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 04.04.2024 №10844157/3198604839 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 26.10.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 26.10.2023 датою її реєстрації.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що скерував на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №15 від 26.10.2023. Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 04.04.2024 №10844157/3198604839 про відмову у реєстрації податкової накладної № 15 від 26.10.2023. На переконання позивача, це рішення є протиправним, оскільки ним, на виконання вимог п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), надано контролюючому органу всі документи, необхідні для реєстрації податкових накладних. Стверджує, що сукупність наявних первинних документів беззаперечно підтверджують реальність здійснення операції по податковій накладній, її фактичне виконання. Натомість з документів контролюючого органу не вбачається, у чому саме полягають порушення податкового законодавства. Тому акт індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень про відмову в реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню з відновленням прав позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 31.07.2024 позовну заяву залишено без руху, а позивачу встановлено 10-денний строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На виконання вимог цієї ухвали 09.08.2024 позивач подав до суду заяву про поновлення процесуального строку, до якої долучив докази пропущення процесуального строку.
Водночас вимоги ухвали в частині сплати судового збору у сумі 2422,40 грн або подання до суду документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, не виконав.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
21.08.2024 позивач подав до суду клопотання, до якого долучив оригінал документа про сплату судового збору.
Ухвалою судді від 26.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачі правом на надання відзиву на позовну заяву не скористалися, жодних документів процесуального характеру від них на адресу суду не надходило. Про відкриття провадження у справі були проінформовані шляхом направлення тексту ухвали в їх електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, яка сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».
За змістом ч. 6 ст. 162 та ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 5 ст. 262 КАС України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ФОП ОСОБА_1 зареєстрований підприємцем в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Львівській області, є платник ПДВ з 01.07.2023.
Основним видом економічної діяльності товариства за КВЕД є: Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього.
Додатковими видами діяльності є:
25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.
46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами
47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами
49.41 Вантажний автомобільний транспорт
27.90 Виробництво іншого електричного устатковання
71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах
43.29 Інші будівельно-монтажні роботи
63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.
28.29 Виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н.в.і.у.
33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання
33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання
33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів
33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення
33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів.
14.08.2023 між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та ТОВ «КЬЮПАРТ» (покупець) укладено Договір поставки № 14082023.
Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується постачати Покупцю Товар, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати його.
Згідно з п. 1.2. Договору найменування, одиниця вимірювання, кількість, ціна товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається у додатках до цього договору, специфікаціях та/або видаткових накладних та/або рахунках, що є невід'ємною частиною даного Договору.
23.10.2023 сторонами правочину підписано специфікацію (додаток №4 до Договору) на поставку товару на суму 179816,02 грн в т.ч ПДВ 29 969,34 грн.
23.10.2023 позивач виставив рахунок № ОП00000023 на суму 179816,02 грн у тому числі ПДВ 29 969,34 грн.
На виконання умов договору та Додатку № 4 від 23.10.2023р до Договору (Специфікація) ТОВ «КЬЮПАРТ» здійснило оплату в розмірі 179816,02 грн, у тому числі ПДВ 29 969,34 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 7368 від 26.10.2023 та заключною банківською випискою за період з 26.10.2023 по 26.10.2023.
26.10.2023 позивач відвантажив товар ТОВ «КЬЮПАРТ», що підтверджується видатковою накладною № 14 від 26.10.2023.
На виконання приписів п. 201.1 ст. 201 ПК України позивач сформував та подав на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 15 від 26.10.2024 на загальну суму 179816,02 грн у тому числі ПДВ 29 969,34 грн.
За результатами обробки податкової накладної № 15 від 26.10.2024 з Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України позивач отримав квитанцію від 08.11.2023 №9299477132, в якій вказано результат обробки: «ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА».
Підставою зупинення реєстрації вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 26.10.2023 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8410 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник «D»=6.4120%, «Р»=127886.94. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
25.03.2024 позивач скерував на адресу відповідача-1 повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, в якому надано пояснення та долучено первинні документи, у кількості 26 додатків.
02.04.2024 позивач скерував на адресу відповідача-1 додаткові пояснення та копії документів, необхідні для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної від 26.10.2023 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у кількості 28 додатків.
Однак комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення від 04.04.2024 № 10844157/3198604839, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 26.10.2023 №15. Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної вказано: ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
12.04.2024 позивач подав скаргу до ДПС України на рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з вимогою скасувати рішення комісії регіонального рівня та зареєструвати податкову накладну), за результатом розгляду якої 19.04.2024 прийнято рішення № 24570/3198604839/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач пред'явив цей позов до суду.
Змістом спірних правовідносин є правомірність рішень податкових органів щодо відмови у реєстрації податкової накладної у ЄРПН.
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.
За змістом пп. «а», «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України унормовано, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
За правилами п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За дефініцією, закріпленою у п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 12 Порядку №1246 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України унормовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - порядок №1165, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 4, 5 порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За приписами п. 6, 7, 10, 11 порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Суд встановив, що реєстрацію спірної податкової накладної зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до порядку №1165.
Зокрема, відповідно до пункту 1 обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання таких умов: обсяг придбання на митній території України відповідного товару/послуги та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, підлягає збільшенню у 1,5 раза та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання зазначеного Товару та таким, збільшеним у 1,5 раза обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р, у Реєстрі. Відтак, лише наявність сукупності зазначених вище обставин дає підстави для віднесення зазначених операцій до таких, що містять критерії ризиковості, визначені п. 1 Критеріїв.
Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Водночас суд звертає увагу, що в квитанції відповідач-1 не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо підстав віднесення позивача до ризикових платників податку відповідно до пункту 1 Критеріїв.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Згідно з п. 25 порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (п. 26 порядку № 1165).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - порядок №520, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За правилами п. 2-4 порядку №520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 порядку № 520 регламентовано, що платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару / послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Пунктами 6, 7 порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до п. 10 порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 12 Порядку №520 регламентовано, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2023 № 19 затверджено форми Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток 1) та Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток 2).
Зі змісту п. 10 порядку № 520 та форми Рішення (Додаток 1 до порядку №520) вбачається, що комісія регіонального рівня у випадку, якщо подані платником податків пояснення/додаткові пояснення та копії документів не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, проставляє відмітку у графі «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».
У випадку ж ненадання платником податків у встановлені строки додаткових пояснень і копій документів, встановлених абз. 6 п. 9 порядку № 520, комісія регіонального рівня проставляє відмітку у графі «ненадання/часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
Верховний Суд у постанові від 24.03.2025 в справі № 140/32696/23 сформував висновок, якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, вона направляє платнику податків повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
У зазначеній постанові також зазначається, що законодавець передбачив, що у разі недостатності пояснень та документів, наданих за наслідками отримання квитанцій про зупинення, податковий орган саме у повідомленні про надання додаткових документів повинен конкретизувати той перелік документів та інформації, яку додатково слід надати платнику.
Судом встановлено, що позивач подав для реєстрації в ЄРПН податкову накладну, реєстрацію якої за результатом проведеного моніторингу зупинено та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. Тобто за змістом квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.
На виконання вимог п. 6 порядку №520 позивач надав контролюючому органу пояснення та копії документів, що підтверджують господарські правовідносини з контрагентом по податковій накладній № 15 від 26.10.2024
Суд звертає увагу, що позивач також скористався правом надання додаткових пояснень та надав контролюючому органу пояснення та копії документів, що підтверджують господарські правовідносини з контрагентом, господарська операція з яким стала підставою для складення спірних податкових накладних.
Водночас, контролюючий орган після отримання письмових пояснень та додаткових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надсилав.
Суд акцентує на тому, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Загальними вимогами до акта індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, що означає надання податковим органом конкретних підстав для його оформлення (як фактичних, так і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів, що підтверджують правомірність формування та подання податкової накладної, безпосередньо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Використання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без зазначення відповідної підстави та розрахованих показників за критерієм, який відповідає платнику податку, є неконкретизованим і призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Наведене узгоджується з правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 23.02.2023 у справі № 420/9924/20, від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21.
Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
З наявних в матеріалах справи документів суд встановив, що позивачем надавались відповідачу-1 документи, якими підтверджується господарська операція, відображені у спірній податковій накладній. Вказані документи долучені позивачем також до пред'явленого позову.
Позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Водночас, як підтверджується змістом п. 5 порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.
З наведеного суд висновує, що наданий позивачем на виконання вимог порядку №520 обсяг документів був достатній для реєстрації податкової накладної, а підстав для відмови в реєстрації податкових накладних у контролюючого органу не було.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, за якою при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов'язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, не спростовувалось у ході розгляду справи, спірні податкові накладні були сформовані у зв'язку із настанням першої події - отримання оплати за товар.
Разом із тим, надаючи оцінку рішенню відповідача-1, що оскаржується, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної не вказано, яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Предметом розгляду в цій справі є виключно правильність та правомірність зупинення та відмова в реєстрації податкової накладної. Відтак у цій справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю.
Тобто, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
Отже, посилання відповідача на вказані в оскаржуваному рішенні підстави, в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Релевантними цій справі є також висновки, сформовані Верховним Судом у постанові від 15.02.2023 в справі № 2240/3117/18, згідно з якими невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Суд проаналізував надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарських операцій, та дійшов висновку, що такі відповідають вимогам діючого законодавства до первинних документів. Відповідачами недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідних рішеннях.
Отже, відповідність обсягу реалізованих позивачем товарів/послуг підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які за допомогою сервісу «Електронний кабінет платника» були надіслані позивачем контролюючому органу для врахування під час вирішення питання про реєстрацію податкових накладних.
Суд також наголошує, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може слугувати підставою для відмови в реєстрації податкових накладних чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
Суд звертає увагу, що контролюючий орган, надаючи оцінку 1) неможливості здійснення платником податку певних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; 2) нездійснення певним суб'єктом підприємницької діяльності; 3) відсутності у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів, фактично досліджує зміст господарських правовідносин на предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних.
При цьому, відповідно до усталеної практики така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.
Таким чином, досліджуючи у цьому випадку спірну господарську операцію позивача на предмет її реальності, контролюючий орган вийшов за межі власних повноважень, які йому надані саме у межах процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки податковий орган має перевірити відомості податкової накладної та первинних документів на правильність та відсутність суперечностей лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.
Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 16.05.2024 в справі №400/11727/23.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, а також те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, а тому спірне рішення не відповідає встановленим у ч.2 ст. 2 КАС України критеріям обґрунтованості та законності.
З огляду на вказане, суд виснує, що оскаржуване рішення відповідача-1 від 04.04.2024 №10844157/3198604839 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 26.10.2023 прийнято з порушенням порядку та не у спосіб, визначений законом, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у день подання її на реєстрацію, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків. Водночас наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно з п. 19, 20 порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація в реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких попередньо зупинено, є повноваженням ДПС України.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи, складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, з метою відновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну № 15 від 26.10.2023 в ЄРПН датою подання її на реєстрацію.
Ця правова позиція суду корелюється з висновками, сформованими Верховним Судом в постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21, від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, які в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом під час вирішення цього спору.
Покладення на відповідача такого обов'язку не є втручанням в дискреційні повноваження, оскільки повноваження суб'єктів владних повноважень не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 7 ст. 139 КАС України регламентовано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Всупереч наведеному до позовної заяви не додано жодних документів, які б підтверджували факт надання правничої допомоги.
Зважаючи на це вимога про стягнення з відповідача-1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області та ДПС України підлягає стягненню сплачений судовий збір.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 04.04.2024 №10844157/3198604839 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 26.10.2023.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 26.10.2023, складену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , датою подання на реєстрацію.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
6. У задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач-1 - Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43968090).
Відповідач-2 - Державна податкова служба України (місцезнаходження: пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна