Іменем України
02 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/827/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
22 квітня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2025 рік;
- зобов'язати ТУ ДСА України в Луганській обл. видати судді у відставці ОСОБА_1 довідку за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами ПФУ, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 25.01.2008 про суддівську винагороду для перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1.01.2025 - 3 028 грн, з урахуванням складових суддівської винагороди.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивач перебуає на обліку в органах пенсійного фонду, як суддя Кремінського районного суду Луганської області у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання.
02.04.2025 позивач письмово звернулася до відповідача про надання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці з посадовим окладом, розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1.01.2025 - 3 028 грн.
Листом від 7.04.2025 № 251/24-Вих відповідач відмовив у наданні запитуваної довідки та роз'яснив, що базовий розмір посадового окладу судді складає 2102 гривні.
Позивач з такою відповіддю не погоджується та вважає, що такі дії відповідача щодо невидачі запитуваної довідки для судді у відставці є протиправними, оскільки вони порушують право на отримання відповідної довідки для обчислення та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ч. 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи із базового посадового окладу працюючого судді місцевого суду в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, відповідно станом на 1.01.2025 - 3 028 грн.
Ухвалою суду від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвалу суду від 28.04.2024 доставлено до Електронного кабінету відповідача 28.04.2025 о 18:54 год.
Станом на дату розгляду справи відповідач правом подання відзиву на позов не скористався.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 № 788-VІІІ звільнена у відставку з посади судді Кремінського районного суду Луганської області.
02.04.2025 позивач звернулася до відповідача з заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посадовим окладом, розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 - 3 028 грн.
Листом від 07.04.2025 № 251/25-Вих відповідач повідомив, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня відповідного року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102 гривні. Зазначена законодавча норма є чинною, неконституційною не визнавалася, а тому є обов'язковою для застосування. Враховуючи наведене, надати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на періоди, які зазначені в заяві із застосуванням іншої розрахункової величини не виявляється можливим.
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 130 Конституції України, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Так, згідно із частиною другою статті 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.Закон України «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон № 966-XIV) дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Згідно зі статтею 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Так, за змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 3028 гривні.
Водночас, згідно з абзацом п'ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, було встановлено у розмірі 2102 гривні.
У цьому аспекті суд зауважує, що наведені приписи абзацу п'ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Водночас, викладений у справі № 240/9028/24 висновок Великої Палати Верховного Суду відрізняється від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22, від 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23 та ін. Спори у цих справах стосувалися застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року.
У наведених справах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV, і в цьому ж Законі закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум. Ураховуючи те, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» і за приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.
За позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в цій категорії спорів закон про Державний бюджет України на відповідний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 240/9028/24 не погодилась з наведеними висновками та відступила від них з таких підстав.
Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 240/9028/24 відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Згідно вимог частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, в постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24 Великою Палатою Верховного Суду чітко визначено, що для розрахунку базового розміру посадового окладу судді має застосовуватися встановлений в Державному бюджеті України на відповідний рік прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Як було зазначено, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 гривні.
Застосовуючи зазначені вище приписи і враховуючи викладену позицію Великої палати Верховного Суду України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання видати довідку для перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025 - 3 028 грн, відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця