Іменем України
02 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/34311/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації про визнання неправомірної відмови, дій, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Київської міської ради (далі- відповідач 1), Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач 2), з такими вимогами:
-визнати протиправними відмову Київської міської ради та її виконавчого органу - Київської міської державної адміністрації, надати довідку, що підтверджує моє перебування на окупованій території України у період Другої світової війни;
-визнати протиправним ненадання вичерпного переліку правових актів, які регулюють порядок видачі довідки, що підтверджує перебування на окупованій території України у роки Другої світової війни, документів та відомостей, необхідних для її отримання;
-зобов'язати Київську міську раду та її виконавчий орган - Київську міську державну адміністрацію скласти та видати мені належну довідку про підтвердження мого перебування на окупованій території України у період Другої світової війни, а саме в м. Київ, з 11.05.1943 до 07.11.1943 включно;
-зобов'язати Київську міську раду та її виконавчий орган - Київську міську державну адміністрацію надати мені вичерпний перелік правових актів, які регулюють порядок видачі довідки, що підтверджує перебування на окупованій території України у роки Другої світової війни, документів та відомостей, необхідних для її отримання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено таке.
У зв'язку з перебуванням позивача на окупованій території в м.Київ у період з 11.05.1943 по 07.11.1943 остання направила до Київської міської ради та її виконавчого органу - Київської міської державної адміністрації звернення щодо надання довідки про перебування на окупованій території України у період Другої світової війни у вказаний період; переліку правових актів, які регулюють порядок її видачі; вичерпного переліку документів та відомостей, необхідних для її отримання.
На підтвердження своїх вимог, позивач подала копії документів, які належно підтверджують дату та обставини її народження та перебування на окуповані території у вказаний період. Разом з цим, позивач звернула увагу відповідачів на загальновідому обставину, що людина не може народитися окремо від місця перебування своєї матері. Також позивач надала копії листів Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про поновлення у 1946 році актового запису про її народження на підставі наявних документів та про те, що у період окупації не видавались документи про народження, а відповідні актові записи Бюро метрик районних управ збереглися лише частково.
Листами від 17.09.2021 відповідачі відмовили у наданні запитуваної довідки, посилаючись на відсутність у Державному архіві м.Києва та Державному архіві Київської області документів щодо позивача за вказаний період.
Переліку правових актів які регулюють порядок видачі запитуваної довідки та документів та відомостей, необхідних для її отримання. відповідачі не надали. Вказану відмову позивач вважає необґрунтованою і такою, що порушує її законні права та інтереси з таких підстав.
Час перебування на окупованій території України у період Другої світової війни підтверджується довідками міських Рад або їхніх виконкомів та районних державних адміністрацій (п.15 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637).
Оскільки відповідно до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" відповідачі не є архівними установами, їх наполегливі спроби обмежити розгляд звернень позивача пересиланням архівної довідки щодо осіб, яких остання не зазначала у своїх зверненнях, є безпідставними. Відповідачі не мають підстав ототожнювати запитувану довідку з архівною довідкою. Правові підстави стверджувати, що запитувана довідка надається на підставі архівних документів лише Архіву Києва чи Архіву Київської області, а не на підставі наявних у позивача документів чи архівних фондів інших установ - відсутні.
Відтак обмеження розгляду звернень позивача виключно змістом архівних фондів архіву Києва та архіву Київської області є необґрунтованим.
Зміст архівної довідки архіву Київської області засвідчує, що картотека мешканців м.Києва та Київської області, що проживали на окупованій території (1941-1943 років), не є архівним документом зазначеного періоду, який містить вичерпний перелік відповідних осіб. Посилання цієї картотеки на архівні справи, що містять первинні документи, засвідчує, що вона відображає відомості лише щодо осіб, які згадуються тільки у документах 1941-1943 роках, які збереглися в архіві Київської області, і лише так, як це відображено в оригіналах документів. Оскільки документ, на який посилається архівна довідка, не містить ім'я та по-батькові " ОСОБА_2 ", то і в картотеці ім'я та по-батькові цієї особи не вказані.
Доказів того, що вказана картотека містить відомості про усіх без винятку мешканців м. Києва, які перебували у ньому в період окупації (1941-1943 роки), ані переслана архівна довідка, ані листи відповідачів не містять.
У списку фондів періоду нацистської окупації, розміщеному на офіційному сайті архіву Київської області (https://dako.gov.ua/wpcontent/uploads/2019/03/Список-фондів-періоду-нацистської-окупації-м.-Києва-та-Київської-області-1941-1943pp..pdf) вказано, що в ньому зберігаються документи Дарницької районної управи м. Київ лише за 1941-1942 років, тобто період, який не охоплює 1943 рік (Р-2426, Описів: 1; справ: 6). Отже наявні документи не містять відомості про позивача з тієї очевидної причини, що стосуються періоду лише до народження останньої на окупованій території, і не можуть бути трактовані, як відсутність підтвердження перебування позивача на окупованій території.
Вказане підтверджує, що первинний актовий запис про народження позивача під час окупації втрачено і в силу того компетентні органи у 1946 році його поновили. Доказів необґрунтованості поновлення чи змісту запису відповідачі не надали.
З таких умов, відповідачі не мають підстав обмежитись вичерпно відомостями вказаних архівів, а повинні врахувати відомості повоєнних документів про місце перебування позивача у 1943 році.
Листи відповідачів засвідчують, що ними не виявлено як підтверджень, так і спростувань, що " ОСОБА_2 ", перебування якого в м.Києві у 1942 році засвідчує архівна довідка, не є ОСОБА_2 батьком позивача.
З урахуванням змісту документів про народження позивача та перебування її матері в м.Київ у період окупації, відповідачі не мають обґрунтованих підстав трактувати виявлену інформацію про " ОСОБА_2 " як відсутність підтвердження перебування у м.Київ у вказаний період як батьків позивача, так і останньої.
Відповідачі не встановили, що за умов окупації щодо людини віком до 6 місяців окрім актового запису про народження існували інші документи і такі документи не виявлені (не надані). Відтак, відсутність інших документів, які підтверджують перебування позивача в м.Києві у 1943 році, не є обставиною, яка спростовує факт перебування позивача на окупованій території.
Відповідачі порушили Закон України «Про звернення громадян», стаття 15 якого зобов'язує органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб при розгляді заяв (клопотань) перевіряти викладені в них факти, повідомляти громадян про наслідки їх розгляду. Оскаржувана відмова не містить результатів перевірки викладених у зверненні фактів, зокрема щодо дати та обставин народження позивача в м.Київ, а посилання на Закон в надані запитуваної довідки відсутнє.
Просить суд звернути увагу, що запитана довідка має підтвердити перебування на окупованій території у роки Другої світової війни, а не проживання в розумінні реєстрації місця проживання. Факт народження позивача в м.Київ 11.05.1943 належно встановлено органами внутрішніх справ і відображено у виданому ними свідоцтві про народження. Оскаржувані відмови не містять відомостей про виявлення фактів вибуття позивача з міста Києва у період з 11.05.1943 по 07.11.1943.
Ухвалою суду від 03.02.2025 прийнято справу до провадження, вирішено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачі не скористались правом подачі відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 звернулась до відповідачів зі зверненням від 02.05.2019 щодо надання довідки, у якому просила надати належну довідку, яка підтверджує факт перебування позивача на окупованій території України у період Другої світової війни від дня народження до закінчення окупації міста Києва (з 11 травня 1943 року по 07 листопада 1943 року включно) відповідно до пункту 15 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
10.05.2019 ОСОБА_1 повторно звернулась до відповідачів із заявою про надання вищевказаної довідки.
До відповідних заяв від 02.05.2019 та від 10.05.2019 позивачем надано копію посвідки про народження серії НОМЕР_1 , копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , копію анкети матері позивача- ОСОБА_3 .
Зі змісту посвідки про народження серії НОМЕР_1 судом встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Києві. Поновлена посвідка про народження складена відділом актів громадянського стану 29.06.1946, про що у книзі записів актів цивільного стану про народження внесено запис № 1094. Батьками записані: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
На підставі посвідки про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 видано паспорт серії НОМЕР_3 , що підтверджується відповідною відміткою на копії посвідки про народження серії НОМЕР_1 .
22.11.1971 ОСОБА_4 укладено шлюб з ОСОБА_5 , змінено прізвище на ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 .
В подальшому ОСОБА_1 видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , в якому також зазначено дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м.Київ.
Дослідженням змісту анкети матері позивача- ОСОБА_3 , судом встановлено, що під час окупації м.Києва у період Другої світової війни, остання знаходилась у м. Києві (Дарниці).
Згідно інформації, наданої позивачу Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 03.03.2020 за № 273/5.1-46, вбачається, що проведеною перевіркою виявлений актовий запис № 1094 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений 29.06.1946. В паперовому носії вказаного запису про народження у графі 16 вказано перелік документів, на підставі яких було поновлено актовий запис про народження: заява, довідка будинкового управління; свідоцтво 200; паспорти заявників. Одночасно проінформовано, що відповідно до наявних відомостей архівного фонду Центрального відділу з 1937 по 1943 роки реєстрація актових записів цивільного стану про народження у період з 1941 по 1943 роки в м.Києві проводилась - Бюро метрик Районних управ, у вказаний період документи про народження дітей не видавалися.
Відповідно до інформації, наданої позивачу Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 30.03.2020 за № 838/5.1-46, вбачається, що надати копії документів, на підставі яких у 1946 році Печерським районним у м.Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) поновлено актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вбачається за можливе, оскільки відповідні документи не зберігаються у відділі та належать до документів тимчасового зберігання. Книги реєстрації актів цивільного стану у період з 1941 по 1943 роки у м.Києві Бюро метрік Районних управ зберігаються у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Цивільного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). Разом з тим, проведеною перевіркою, первинного актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.
Згідно інформації Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 у справі № 640/24038/21 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації щодо розгляду звернень ОСОБА_1 про надання довідки, що підтверджує перебування позивача на окупованій території у період Другої світової війни. Зобов'язано Київську міську раду та Київську міську державну адміністрацію Кабінет Міністрів України всебічно розглянути звернення ОСОБА_1 від 05 травня 2019 року, 10 травня 2019 року та 30 травня 2019 року про надання довідки, що підтверджує перебування позивача на окупованій території у період Другої світової війни та надати обґрунтовану відповідь за результатами їх розгляду. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
17.09.2021 за вихідним реєстраційним номером 001-2292 виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) позивачу надано відповідь на звернення від 02.05.2019, 10.05.2019, 30.05.2019 стосовно надання ОСОБА_1 довідки, що підтверджує факт перебування на окупованій території у період Другої світової війни, та на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 у справі 640/24038/21, якою із посиланням на положення статті 19 Конституції України, статті 5 Закону України «Про звернення громадян» проінформовано про таке. Згідно з рішенням Київської міської ради від 25.12.2014 № 741/741 «Про упорядкування діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» Державний архів м. Києва входить органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді. Відповідно до статті 18 Закону України «Про національний архівний фонд та архівні установи», згідно пункту 2 розділу ІІ Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 № 295/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за № 251/26696, Державний архів м. Києва правомочний надавати фізичним та юридичним особам архівні довідки (копії, витяги) лише за тими архівними документами, які передані та зберігаються у фондах архіву. Документи, які підтверджують факти перебування громадян на окупованій території м. Києва та Київської області в період Другої світової війни на зберігання до Державного архіву м. Києва не надходили. Київська міська державна адміністрація провела відповідну роботу щодо розшуку документів про перебування ОСОБА_4 та батьків - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на окупованій території від дати народження ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 за вихідним реєстраційним номером 225-МКГ-3983 Київською міською радою на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 у справі 640/24038/21 та на звернення ОСОБА_1 від 02.05.2019, 10.05.2019, 30.05.2019 стосовно надання ОСОБА_1 довідки, що підтверджує факт перебування на окупованій території у період Другої світової війни, надано відповідь, в якій, зокрема, зазначено наступне. ОСОБА_1 надано архівну довідку від 09.04.2021 № 01-43/933/1, складену за документами, що зберігаються у Державному архіві Київської області. За інформацією, наданою Державним архівом Київської області, інших будь-яких документів, що підтверджували б факт перебування ОСОБА_4 на окупованій території у період Другої світової війни, не виявлено. Оскільки вказані документи відсутні і у Державному архіві м. Києва, надати довідку про перебування ОСОБА_4 на окупованій території у період Другої світової війни не мають можливості.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом шостим частини першої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про звернення громадян» (в редакції чинній станом на час спірних правовідносин) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до частини першої статті 3 цього під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Згідно частини першої статті 5 Закону України «Про звернення громадян» (в редакції чинній станом на час спірних правовідносин) звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Згідно статті 18 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (в редакції чинній станом на час спірних правовідносин) архівні установи у порядку, визначеному законодавством, надають документи Національного архівного фонду для користування фізичним та юридичним особам, створюють для цього відповідний довідковий апарат; видають архівні довідки, копії документів та іншим шляхом задовольняють запити фізичних і юридичних осіб; повідомляють про документи, в яких містяться відомості, що можуть бути використані державними органами і органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими сторонами; публікують, експонують та в іншій формі популяризують архівні документи, а також виконують інші функції, спрямовані на ефективне використання відомостей, що містяться в документах Національного архівного фонду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 № 295/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за № 251/26696 (в редакції чинній станом на час спірних правовідносин), дія цього Порядку поширюється на центральні державні архіви, галузеві державні архіви, Державний архів в Автономній Республіці Крим, місцеві державні архівні установи, архівні установи органів місцевого самоврядування, архівні підрозділи державних наукових установ, музеїв та бібліотек, архівні підрозділи державних органів, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій (далі - архіви).
Пунктом 15 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (в редакції чинній станом на час спірних правовідносин), для підтвердження часу перебування на окупованій території України та інших держав у період Другої світової війни приймаються довідки сільських (селищних), міських Рад або їхніх виконкомів та районних державних адміністрацій.
З аналізу наведених норм слідує, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування з письмовими заявами, в якій визначаються відповідні вимоги. Архівні установи у порядку, визначеному законодавством, видають архівні довідки, копії документів та іншим шляхом задовольняють запити фізичних і юридичних осіб; повідомляють про документи, в яких містяться відомості, що можуть бути використані державними органами і органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими сторонами. Для підтвердження часу перебування на окупованій території України та інших держав у період Другої світової війни приймаються довідки сільських (селищних), міських Рад або їхніх виконкомів та районних державних адміністрацій
Яв вже зазначалося судом раніше, ОСОБА_1 звернулась до відповідачів з відповідними заявами щодо надання довідки, яка підтверджує факт перебування позивача на окупованій території України у період Другої світової війни від дня народження до закінчення окупації міста Києва (з 11 травня 1943 року по 07 листопада 1943 року включно), з підстав призначення пенсії відповідно до пункту 15 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
До вказаних вище заяв в підтвердження факту народження в м.Києві у період окупації за часів Другої світової війни (11.05.1943) позивачем надано посвідку про народження серії НОМЕР_1 , копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , копію анкети матері позивача- ОСОБА_3 .
Зі змісту посвідки про народження серії НОМЕР_1 судом встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Києві. Поновлена посвідка про народження складена відділом актів громадянського стану 29.06.1946, про що у книзі записів актів цивільного стану про народження внесено запис № 1094. Батьками записані: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Вказаний факт підтверджується інформацією, наданою позивачу Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 03.03.2020 за № 273/5.1-46, зі змісту якої вбачається, зокрема, що проведеною перевіркою виявлений актовий запис № 1094 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений 29.06.1946. В паперовому носії вказаного запису про народження у графі 16 вказано перелік документів, на підставі яких було поновлено актовий запис про народження: заява, довідка будинкового управління; свідоцтво 200; паспорти заявників. Одночасно проінформовано, що відповідно до наявних відомостей архівного фонду Центрального відділу з 1937 по 1943 роки реєстрація актових записів цивільного стану про народження у період з 1941 по 1943 роки в м.Києві проводилась - Бюро метрик Районних управ, у вказаний період документи про народження дітей не видавалися.
Тобто, Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) підтверджено факт народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві та те, що Бюро метрик Районних управ, у період з 1937 по 1943 роки документи про народження дітей не видавалися. При цьому, актовий запис № 1094 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений 29.06.1946.
Отже, за заявою батьків позивача 29.06.1946 видано поновлену посвідку про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 .
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Посвідка про народження є основним документом, який підтверджує факт народження особи.
Крім того, суд зазначає, що інформація щодо німецької окупації м.Києва під час Другої світової війни в період між 19 вересня 1941 року та 6 листопада 1943 року є загальновідомим фактом та не підлягає доказуванню.
Таким чином, судом достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_1 ) народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві та відділом актів громадянського стану 29.06.1946 видано поновлену посвідку про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 . Вказаний документ є основним доказом, який підтверджує саме факт дати та місця народження позивача, тому суд вважає, що документів, наданих ОСОБА_1 до заяв від 02.05.2019, 10.05.2019, 30.05.2019, достатньо для видачі запитуваних у відповідачів довідок в підтвердження факту перебування позивача на окупованій території України у період Другої світової війни від дня народження до закінчення окупації міста Києва (з 11 травня 1943 року по 07 листопада 1943 року включно) навіть за відсутності відомостей в архівних установах щодо підтвердження факту перебування ОСОБА_4 на окупованій території у період Другої світової війни.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними відмов Київської міської ради та її виконавчого органу - Київської міської державної адміністрації стосовно ненадання довідки, що підтверджує перебування позивача на окупованій території України у період Другої світової війни. Відтак позов в цій частині слід задовольнити.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно із загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність -це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:
-зобов'язати Київську міську раду та її виконавчий орган - Київську міську державну адміністрацію скласти та видати ОСОБА_1 належну довідку про підтвердження перебування на окупованій території України у період Другої світової війни, а саме в м. Київ, з 11 травня 1943 року до 07 листопада 1943 року включно.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним ненадання вичерпного переліку правових актів, які регулюють порядок видачі довідки, що підтверджує перебування на окупованій території України у роки Другої світової війни, документів та відомостей, необхідних для її отримання; зобов'язання Київської міської ради та її виконавчого органу - Київської міської державної адміністрації надати ОСОБА_1 вичерпний перелік правових актів, які регулюють порядок видачі довідки, що підтверджує перебування на окупованій території України у роки Другої світової війни, документів та відомостей, необхідних для її отримання слід відмовити, оскільки належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Київської міської ради та її виконавчого органу - Київської міської державної адміністрації скласти та видати ОСОБА_1 належну довідку про підтвердження перебування на окупованій території України у період Другої світової війни, а саме в м. Київ, з 11 травня 1943 року до 07 листопада 1943 року включно.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2021 позивача звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви №640/34311/21, відтак питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації про визнання неправомірної відмови, дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Київської міської ради стосовно ненадання довідки, що підтверджує перебування ОСОБА_1 на окупованій території України у період Другої світової війни.
Визнати протиправною відмову Київської міської державної адміністрації стосовно ненадання довідки, що підтверджує перебування ОСОБА_1 на окупованій території України у період Другої світової війни.
Зобов'язати Київську міську раду скласти та видати ОСОБА_1 довідку про підтвердження перебування на окупованій території України у період Другої світової війни, а саме в м. Київ, з 11 травня 1943 року до 07 листопада 1943 року включно.
Зобов'язати Київську міську державну адміністрацію скласти та видати ОСОБА_1 довідку про підтвердження перебування на окупованій території України у період Другої світової війни, а саме в м. Київ, з 11 травня 1943 року до 07 листопада 1943 року включно.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.О. Кисельова