про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2025 року м. Київ № 320/30166/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_2 з позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у якому просить суд:
- визнати рішення, ухвалені паном ОСОБА_3 від 17.09.2024, 28.08.2024 та 27.08.2024, а також рішення пана ОСОБА_4 від 08.08.2024 та пані ОСОБА_5 від 10.09.2024 щодо ненадання електронних копій запитуваних документів на ознайомлення з матеріалами справи протиправними та відмінити і зобов'язати повторно розглянути заяви від 22 липня 2024 року, від 9 серпня 2024 року, від 28 серпня 2024 року - дві заяви (додаються до матеріалів справи) з урахуванням висновків суду;
- надати офіційне тлумачення формулювання, викладеного у відмові відповідача змісту цитати з листа відповідача від 27.08.2024 року: " У Ваших діях вбачається особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у соціально шкідливих учинках суб'єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального типу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права.";
- встановити, чи відповідає вказане формулювання вимогам законодавства щодо обґрунтованості та чіткості рішень державних органів, зокрема: ст. 2, 19, 40 Конституції України Закону України «Про доступ до публічної інформації» Закону України «Про звернення громадян»;
- визнати відмову відповідача, яка містить вказане формулювання з пункту 2) протиправною, та такою, що не відповідає вимогам закону щодо чіткості та юридичної визначеності, та зобов'язати відповідача надати обґрунтовану відповідь відповідно до вимог чинного законодавства та відмінити і забов'язати відпоаідача повторно надати відповідь відповідно до чинного законодавства;
- визнати ненадання відповіді на звернення від 02.09.2024 за № С-32350.3/24 протиправною та зобов'язати офіс уповноваженого надати відповідь;
- звільнити від сплати судового збору, оскільки є батьком і дію в інтересах малолітніх дітей, відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону «Про судовиий збір» Відповідно до постанови по справі N 120/1647/20-а;
- звільнити Заявника, від сплати судового збору на підставі п.21 статті 5 Закону України “Про судовий збір»;
- звільнити заявника, від сплати судового збору на підставі п.2, з урахуванням пункту 2 статті 8 Закону України “Про судовий збір» та доданою довідкою про доходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «дії» передбачає певні активні вчинки, а «бездіяльність» - пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень, невчинення будь-яких дій ані правомірних, ані протиправних.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Натомість прохальна частина позовної заяви, зокрема п. 2 та п. 3, не містять формулювання про які саме дії, рішення чи бездіяльність відповідача повинні бути судом визнані протиправними для відновлення порушеного права позивача та в подальшому зобов'язання вчинити певні дії.
Натомість позивач просить суд надати офіційне тлумачення формулювання, викладеного у відмові відповідача змісту цитати з листа відповідача від 27.08.2024: "У Ваших діях вбачається особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у соціально шкідливих учинках суб'єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального типу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права" та встановити, чи відповідає вказане формулювання вимогам законодавства щодо обґрунтованості та чіткості рішень державних органів, зокрема: ст. 2, 19, 40 Конституції України, Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про звернення громадян».
Вказані вимоги не відповідають положенням ст. 5 КАС України.
Тому позивачу необхідно уточнити які саме дії чи бездіяльність відповідача суд повинен визнати противними у даній справі, шляхом надання позовної заяви у новій редакції, враховуючи вимоги частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу про визнання рішення, ухвалені паном ОСОБА_3 від 17.09.2024, 28.08.2024 та 27.08.2024, а також рішення пана ОСОБА_4 від 08.08.2024 та пані ОСОБА_5 від 10.09.2024 щодо ненадання електронних копій запитуваних документів на ознайомлення з матеріалами справи протиправними.
Водночас, до суду з позовною заявою позивач звернувся лише 14.06.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку.
Від позивача до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій позивач через завантаженість суду, порушення прав дитини на доступ до правничої допомоги, некорректне інформування представників правничої допомоги позивача щодо відсутності необхідності дій заявника на повернення справи до розгляду, обмежені знання ведення судових справ щодо захисту інтересів дітей.
Проте, суд зазначає, що вказані обставини не можуть бути визнані судом як поважними причинами пропуску строку звернення з позовною заявою до суду.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, в якому зазначити причини пропуску строку та надати відповідні докази на підтвердження даного факту.
Крім того, за приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.).
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI).
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.
Позивачем заявлено 5 вимог немайнового характеру.
Таким чином, сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви складає 6056,00 грн (1211,20* 5).
При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивачу необхідно сплатити до суду 4844,80 грн.
Однак, позивачем не надано доказів сплати судового збору в належному розмірі.
Водночас, позивач просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки він є батьком, який звертається до суду в інтересах малолітньої дитини, на підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 та п. 21 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що норми п. 14 ч. 2 ст. 3 та п. 21 ст. 5 Закону № 3674-VI, відповідно до яких позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору, не стосується предмета позову.
Так, розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Також, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за якщо позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За змістом положень статті 8 Закону № 3674-VI та статті 133 КАС України саме заявник, крім клопотання про звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру, має надати суду докази на підтвердження заявленого клопотання та обґрунтувати неможливість, з урахуванням його майнового стану, сплатити судовий збір в установленому законом порядку.
Водночас окремий доказ, сам по собі, не свідчить про майновий стан, докази мають обґрунтовувати об'єктивні причини, які обумовлюють неможливість оплати судового збору.
Крім того, суд зазначає, що з огляду на позовні вимоги, на думку суду, вказана позовна заява стосується ймовірних порушень норм Закону України "Про звернення громадян", а не спрямована на захист прав дитини.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 4844,80 грн.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court. .ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Щодо посилання позивача на ухвалу про відкриття провадження у справі № 320/17965/25, як на судову практику, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не в судових рішеннях у інших справах.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 78 КАС України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.