про залишення позовної заяви без руху
02 липня 2025 року м. Київ Справа № 320/28802/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області , Держави України в особі Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Держави України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області , Держави України в особі Державної казначейської служби України , в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії службових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які при перерахунку та виплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії на підставі рішення судді Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенка В.В. від 22 серпня 2024 року в адміністративній справі № 400/6802/24 і довідки Управління Служби безпеки України в Миколаївській області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 02.05.2024 року № 101/2-57 станом на 01.01.2022 року, діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та зобов?язати утриматися від вчинення певних дій шляхом здійснення нового перерахунку та виплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії.
2. Відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету майнової шкоди у розмірі 104 003,85 грн. та моральної шкоди у розмірі 1 500 000,00 грн., завданої службовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які при перерахунку та виплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії на підставі рішення судді Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенка В.В. від 22 серпня 2024 року в адміністративній справі № 400/6802/24 і довідки Управління Служби безпеки України в Миколаївській області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 02.05.2024 року № 101/2-57 станом на 01.01.2022 року, діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим порушили право ОСОБА_1 на "ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження" (ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Так, згідно зі ст.2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028, 00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом позовних вимог позивач просить: визнати протиправними дії службових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які при перерахунку та виплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії; стягнути з відповідача майнову та моральну шкоду.
Отже, позивач заявив 3 позовні вимоги.
Позивач у позовній заяві покликається на звільнення його від судового збору на підставі пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір». Вказаною нормою передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Наведене вище положення Закону України «Про судовий збір» передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а отже, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди ця бездіяльність повинна бути визнана судовим рішенням незаконною.
Разом з тим, матеріали адміністративного позову справи не містять доказів, які б підтверджували, що дії відповідача визнані незаконними в установленому законом порядку, зокрема відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а в межах даної справи рішення ще не прийнято та, як наслідок, не встановлено, що позивачу заподіяно шкоду незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою. Тому, на стадії до відкриття провадження у справі суд не має можливості встановити, що спірна майнова або моральна шкода, завдана незаконними діями, бездіяльністю відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Виходячи з того, що на даний час не встановлено прийняття відповідачами незаконного рішення чи вчинення дій або бездіяльності по відношенню до позивача, суд дійшов висновку, що позивач в межах даної справи не входить до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору згідно з п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", а отже при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення шкоди позивачу необхідно сплачувати судовий збір.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
З наведених норм права випливає, що позивач заявив одну вимогу немайнового характеру (про визнання протиправними дій відповідача) та дві майнового характеру (стягнення майнової та моральної шкоди).
Отже, сума судового збору складає: 1211,20 грн за заявлену вимогу немайнового характеру про визнання протиправними дій відповідачів (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), 1211,20 грн за заявлену вимогу майнового характеру про стягнення майнової шкоди та 15000 грн за заявлену вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Загальна сума судового збору за заявлені позовні вимоги становить 17422,40 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп. Суд також зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із поданням доказів про наявність у нього інших пільг зі сплати судового збору.
Суддя звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Водночас ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
За змістом норм п. 9 ч. 1 ст. 4, ч. 3 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. При цьому, в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України "суб'єкт владних повноважень" - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Суддею встановлено, що в позовній заяві позивач вказує двох відповідачів Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Державну казначейську службу України, та позовні вимоги пред'явлені до одного відповідача, а саме Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, до іншого відповідача вимоги відсутні.
Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Таким чином, позивачу необхідно визначитись із колом відповідачів по справі та відповідно викласти та обґрунтувати позовні вимоги до кожного з них, вказавши якими рішеннями діями чи бездіяльністю порушені її права та інтереси, зокрема, в разі пред'явлення вимог до Державної казначейської служби України та надати до суду усі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог відносно кожного відповідача.
Крім того, суддя зауважує, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Враховуючи вищезазначене, суддя приходить до висновку, що позов не відповідає положенням ст. 160 та ст. 161 КАС України.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 17422,40 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- надати уточнену позовну заяву (кількість примірників відповідно до кількості учасників справи), з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій конкретизувати прохальну частину позову та відповідачів у справі.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області , Держави України в особі Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І. І.