про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
30 червня 2025 року справа № 320/49794/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 у період з 01.01.2014 по 02.08.2014, а також з 01.09.2021, на підставі офіційно отриманого статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше нарахованих та виплачених сум, пенсії як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю як інваліду ІІ групи, віднесеного до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області невідкладно здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 у період з 01.01.2014 по 02.08.2014, а також з 01.09.2021, на підставі офіційно отриманого статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше нарахованих та виплачених сум, пенсії як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю як інваліду ІІ групи, віднесеного до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 невиплачену частину перерахованої пенсії у період з 01.01.2014 по 02.08.2014, а також з 01.09.2021 з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом.
27.02.2025 на адресу суду від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 15.11.2024 надійшло клопотання про усунення недоліків позову від 28.11.2024 разом із заявою про поновлення процесуального строку звернення з адміністративним позовом від 28.11.2024.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивача посилається на те, що про порушення своїх прав дізнався від дружини - ОСОБА_2 , яка прочитала відповідну статтю у Фейсбуці приблизно 17.05.2024, після чого звернувся до відповідача з проханням надати роз'яснення по суті спірних питань. Позивач вважає, що спірні пенсійні виплати передбачені чинним законодавством, проте не виплачені з вини державного органу, що є триваючим порушенням з боку ГУ ПФУЦ у Київській області. Вказує, хоча він і отримує пенсію щомісяця, у який період і яким чином вона може бути перерахована йому невідомо. Таким чином, він раніше не знав, не міг знати, і не обізнаний був знати про порушення державним органом його прав щодо пенсійного забезпечення, оскільки не має юридичної освіти, не працює у сфері права.
Крім того, позивач стверджує, що пропуск строку звернення до суду був зумовлений також через незадовільний стан його здоров'я, він є особою з інвалідністю 2 групи згідно посвідчення від 30.08.2024, з 2014 року потребує систематичного як стаціонарного, так і амбулаторного лікування, про що свідчить належним чином завірена копія експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії №15 від 19.06.2014.
Також позивач посилається на позицію Конституційного Суду України в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на положення ч. 1 ст. 122 КАС України в системному зв'язку з положеннями ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у том числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Суд зазначає, що посилання позивача на те, що раніше він не знав, не міг знати, і не обізнаний був знати про порушення державним органом його прав щодо пенсійного забезпечення, оскільки не має юридичної освіти та не працює у сфері права, - не є поважною пропуску строку звернення до суду, суперечать презумпції знання законодавства, суть якої полягає в тому, що кожен вважається таким, що знає закони.
Суд роз'яснює, що правова основа презумпції знання законодавства - обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Цей обов'язок закріплений в частині першій статті 68 Конституції України, за змістом якої кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Разом з тим, обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. Тобто, закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідомий принцип права: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, який міститься в частині другій статті 68 Конституції України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано суду доказів триваючої неможливості звернення ним до суду в межах строку звернення до суду з моменту отримання виплати пенсії за відповідні місяці.
Враховуючи, що позовна заява подана позивачем до суду 03.07.2024, вищевказані обставини свідчать про пропуск позивачем встановленого законом строку для звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсійних платежів за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, а також з 01.09.2021 по 02.01.2024 включно.
Також суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які свідчать про те, що з 2014 року він систематично проходить як стаціонарне, так і амбулаторне лікування, що зумовило пропуск звернення до суду з даним позовом.
Крім того, судом була надана оцінка доводам позивача із посиланням на статтю 46 Закону № 1058-ІV в ухвалі суду від 15.11.2024.
Підсумовуючи, суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав, тому не визнає поважними вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсійних платежів за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, а також з 01.09.2021 по 02.01.2024 включно.
Відповідно до пунктів 1 та 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 КАС України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на зазначене, та ненадання доказів поважності строку звернення до суду, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсійних платежів за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, а також з 01.09.2021 по 02.01.2024 включно.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсійних платежів за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, а також з 01.09.2021 по 02.01.2024 включно, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Кушнова А.О.