03 липня 2025 року Справа № 280/3974/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач, з урахуванням ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог, просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення командира військової частини НОМЕР_2 наказ №1817 від 10.07.2024 Про підсумки службового розслідування стосовно факту добровільної здачі в полон солдата ОСОБА_2 , яким старший навідник 1 гранатомета протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 визнано таким, що самоусунувся від виконання службових обов'язків;
визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_2 Про підсумки службового розслідування стосовно факту добровільної здачі в полон солдата ОСОБА_2 №1817 від 10.07.2024, щодо притягнення старшого навідник 1 гранатомета протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 до дисциплінарної відповідальності, позбавлення премії та додаткової грошової винагороди за березень 2024 року у повному обсязі.
Ухвалою від 21.05.2025 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення командира Військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_3 , яке оформлено листом №25 від 07.01.2025 про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди її сина - солдата Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 та зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткові грошові винагороди її сина - солдата Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 з 17 березня 2024 року, у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року №884.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ відповідача № 1817 від 10.07.2024, яким ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, позбавлено премії та додаткової винагороди є протиправним, у звязку з порушенням тривалості проведення службового розслідування, передбаченого ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Окрім того, висновок відповідача про самоусунення від виконання своїх обов'язків є необгрунтованим. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідачем 02.06.2025 подано відзив на позовну заяву та вказано, що за результатами проведеного службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_2 свідомо та добровільно здався у полон, тобто встановлені обставини порушення солдатом ОСОБА_2 статей 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України. Додатково військова частина НОМЕР_2 зазначила, що, якщо за результатами розслідування кримінального провадження № 42024052210003222 буде встановлено, що солдат ОСОБА_4 добровільно у полон не здавався, а був, наприклад, змушений це зробити з об'єктивних підстав, усе належне йому грошове забезпечення буде йому нараховане та виплачене, а наказ про підсумки службового розслідування скасовано. Просить у задоволенні позову відмовити.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , ОСОБА_2 не одружений, дітей немає.
Згідно Сповіщення сім'ї отриманого позивачем, солдат, старший навідник гранатомета протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 зник безвісті 17.03.2024 під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в районі населеного пункту Роздолівка Бахмутського району Донецької області.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 17.03.2024 № 1101 «Про призначення службового розслідування стосовно факту добровільної здачі в полон солдата ОСОБА_2 » вирішено за самоусунення від виконання своїх службових обовязків, порушення вимог ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старшого навідника гранатомета протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 притягнути до дисциплінарної відповідальності, позбавити премії та додаткової грошової винагороди за березень 2024 року у повному обсязі; начальнику відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 на підставі підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України підготувати проект наказу командира військової частини НОМЕР_2 про зарахування солдата ОСОБА_2 старшого навідника гранатомета протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_2 у розпорядження, як військовослужбовця, що відсутній понад десять діб - до повернення військовослужбовця у військову частину; начальнику групи психологічного супроводу та відновлення мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 капітану ОСОБА_5 копії матеріалів службового розслідування направити до територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Краматорську та Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону для прийняття правового та процесуального рішення, внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За наслідками службового розслідування наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 1817 від 10.07.2024 за самоусунення від виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог статей 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, старшого навідника 1 гранатомета протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_2 притягнути до дисциплінарної відповідальності. Повідомлення про скоєння кримінального правопорушення направлено до правоохоронних органів. 16.09.2024 Першим слідчим відділом Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську, до ЄРДР за № 42024052210003222 внесені відомості про скоєння ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 430 Кримінального кодексу України (добровільна здача у полон).
На звернення позивача від 17.12.2024, листом Військової частини НОМЕР_2 від 07.01.2025 №25 повідомлено, що відповідно до результатів службового розслідування від 10.07.2024 №1508 - солдат ОСОБА_2 добровільно здався в полон. Згідно витягу з ЄРДР за № 42024052210003222 відкрито кримінальне провадження у зв'язку з добровільною здачою у полон. На підставі вищезазначених даних та у відповідності до пункту 8 Порядку виплат грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України №884 (зі змінами) виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (установи, організації), місця служби або дезертирували, не здійснюється.
Не погоджуючись із прийнятим наказом № 1817 від 10.07.2024 позивач звернулась до суду із цим позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.
Вказане кореспондується також з положеннями частини першої статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону №2232-XII).
Закон №2232-XII здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з ч.4 ст.2 Закону №2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно зі ст.26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України», дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV затверджено статут Внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до ст.11 якого необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Пунктом 84 Дисциплінарного статуту, встановлено, що з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини військовослужбовця, може проводитися службове розслідування.
При цьому стаття 85 Дисциплінарного статуту, визначає порядок проведення службового розслідування, яке, з огляду на приписи частини першої статті 84 цього Статуту, може передувати прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення та проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Частиною четвертою статті 85 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Частиною четвертою статті 85 Дисциплінарного статуту визначено, що якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Відповідно до п.4 Розділу ІІ Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 29 листопада 2018 року №604, доповіді та донесення про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, командири (начальники) військових частин надають своїм прямим начальникам за підпорядкованістю (керівники державних підприємств - керівнику структурного підрозділу Міністерства оборони України, на який покладено функціональне управління цим підприємством), повідомляють начальника органу управління Військової служби правопорядку та керівника відповідної спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, у зоні діяльності яких військова частина виконує завдання за призначенням.
Доповіді та донесення надаються:
- негайно (протягом 15 хвилин) після отримання інформації про подію, кримінальне правопорушення, адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією,- усно (у доповіді мають зазначатися умовне найменування, пункт дислокації та підпорядкованість військової частини, дата і час скоєння правопорушення, стислий зміст, обставини та місце скоєння (вчинення), ким виявлено правопорушення, заподіяні матеріальні збитки, загибель, поранення людей, демографічні дані учасників, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові командира військової частини, номери телефонів для уточнення інформації);
- про обставини вчинення події, кримінального правопорушення - за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції; адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією,- за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції,- письмово протягом доби з моменту надання усної доповіді про подію, кримінальне правопорушення, адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією. У разі вчинення військового адміністративного правопорушення завірена копія протоколу про військове адміністративне правопорушення протягом 5 діб надсилається до органу управління Військової служби правопорядку та до спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, у зоні діяльності яких військова частина виконує завдання за призначенням.
У разі скоєння підлеглим військовослужбовцем кримінального правопорушення командир (начальник) військової частини протягом робочого дня письмово повідомляє про це керівника відповідного органу досудового розслідування (з урахуванням підслідності, визначеної статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України), начальника органу управління Військової служби правопорядку та керівника відповідної спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, у зоні діяльності яких військова частина виконує завдання за призначенням.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України визначаються Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 608 від 21.11.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок № 608).
Також, на підставі п.1 Розділу 2 Порядку №608, службове розслідування може призначатися у разі, зокрема: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань.
Пунктом 1 розділу ІІІ вказаного порядку встановлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Розділом V Порядку № 608 врегульовано, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Відповідно до пунктів 1, 4 розділу VІ Порядку, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Відповідно до п.6 Розділу 6 Порядку №608 якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини (начальник) письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 2232-ХІІ військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
Згідно з частиною шостою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:
дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до матеріалів акта службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 10.07.2024, солдат ОСОБА_2 старший навідник 1 гранатомета протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону виконував бойове завдання по відбиттю наступу сил противника у складі мотопіхотного батальйону в районі населеного пункту Роздолівка Соледарської міської громади, Бахмутського району, Донецької області.
З 15.07.2023 особовий склад мотопіхотного батальйону виконував бойове завдання по відбиттю наступу сил противника з боку збройних сил російської федерації в районі населеного пункту Роздолівка Соледарської міської громади, Бахмутського району, Донецької області. На позиціях військовослужбовці були забезпечені продуктами харчування, засобами радіаційного, хімічного, біологічного захисту, озброєнням та боєприпасами для стримування сил противника. На момент штурмових дій противника позиції ротного опорного пункту “Барон», а саме: “ ОСОБА_6 », “Блок», “Хатабич» та “Червоний» знаходились під контролем Збройних Сил України, Спроби штурму були відбиті, позиції не захоплені. Наказів на відхід або зміну позицій не надходило.
Солдат ОСОБА_2 знаходився на позиціях 14 днів та 18.03.2024 мав змінитись та вибути до ротного опорного пункту для відпочинку. Зв'язок на позиціях “ ОСОБА_6 », “ ОСОБА_7 » та “ ОСОБА_8 » з ротним опорним пунктом “Барон» підтримувався за допомогою радіостанцій.
17.03.2024 солдат ОСОБА_2 знаходився у складі 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону. Близько 11:25 противник здійснив штурмові дії позицій ротного опорного пункту мотопіхотного батальйону в районі південно-східної околиці населеного пункту Роздолівка Соледарської міської громади, Бахмутського району, Донецької області силами до мотострілецького взводу із застосуванням гранат з хімічними речовинами за підтримки мінометів та артилерії з напрямку населеного пункту Соледар Бахмутського району, Донецької області. В ході ведення бою після застосування противником боєприпасів із хімічними речовинами (скид із БПЛА) спроби наступу припинились. В ході ведення бою після застосування противником боєприпасів із хімічними речовинами, противник здійснив скид інформаційних листівок. Солдат ОСОБА_2 підняв один з листів та прочитав. Після того, як противник спробував здійснити штурм на інші позиції, солдат ОСОБА_2 розпочав рух у напрямку населеного пункту Краснополівка Соледарської міської громади, Бахмутського району, Донецької області, де знаходився противник. Близько 12:00 засобами аеророзвідки мотопіхотного батальйону було виявлено солдата ОСОБА_2 , що рухався з піднятими руками від позицій мотопіхотного батальйону по полю в напрямку населеного пункту Краснополівка Соледарської міської громади, Бахмутського району, Донецької області (тимчасово окупована територія) та в подальшому ймовірно добровільно здався в полон. Солдат ОСОБА_2 знаходився в засобах індивідуального захисту та без табельної зброї.
Таким чином, за результатами проведеного службового розслідування відповідачем встановлено, що солдат ОСОБА_2 свідомо та добровільно здався у полон.
За таких обставин суд зазначає, що висновками службового розслідування, оформленого актом від 10.07.2024 та спірним наказом від 10.07.2024 №1817 встановлено, що ОСОБА_2 добровільно здався в полон, у зв'язку із чим повідомлено правоохоронні органи.
Вищевикладене вказує, що підстави для скасування наказу від 10.07.2024 №1817 відсутні. Доказів, які б підтверджували протилежне, до суду не надано.
Стосовно посилання позивача на тривалий проміжок часу проведення службового розслідування суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 31.10.2019 у справі №826/9858/18 вказав, що "саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу».
Суд також звертає увагу, що Військова частина НОМЕР_2 перебуває у складі Збройних Сил України, особовий склад військової частини якої залучений до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у областях України.
Таким чином, допущені відповідачем порушення, не можуть бути підставою для скасування спірного наказу, оскільки порушення строку проведення службового розслідування не впливають на висновки такого розслідування.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 03 липня 2025 року.
Суддя А.В. Сіпака