02 липня 2025 рокуСправа № 280/5141/25 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі керівника - Тетяна Визвілко, Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Державний виконавець Хортицького ВДВС - Головко Вікторія Олександріва та Старший державний виконавець Хортицького ВДВС - Гришунов Денис Васильович про визнання бездіяльності протиправною, скасування обмежень, визнання постанови незаконною та стягнення моральної шкоди
18 червня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач 1), Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідачів;
визнати незаконною постанову від 16.06.2025 про відкриття виконавчого провадження № 78260846;
зобов'язати відповідачів скасувати всі обмеження, зняти арешти, виключити дані з реєстру боржників;
зобов'язати не відкривати провадження по завершеному виконавчому документу;
стягнути на користь позивача компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 000 (пятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Ухвалою суду від 23 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви запропоновано усунути шляхом подання до суду:
уточненої позовної заяви відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, в якій уточнити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
уточнити зміст позовних вимог шляхом зазначення того, яку саме бездіяльність відповідача 1 та відповідача 2 позивач вважає протиправною;
уточнити (конкретизувати) позовну вимогу про зобов'язання відповідачів скасувати всі обмеження, зняти арешти, виключити дані з реєстру боржників, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали;
доказів в обґрунтування позовних вимог;
доказів сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» пропорційно заявлених позовних вимог, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
В ухвалі від 23 червня 2025 року зазначено, зокрема, наступне:
«… Так, в прохальній частині позовної заяви позивач, зокрема, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів, не зазначаючи при цьому яку саме бездіяльність відповідача 1, 2 позивач вважає протиправною (в чому саме вона полягає), що робить такі позовні вимоги невизначеними, тому є потреба в їх конкретизації. …
В прохальній частині позивач просить суд зобов'язати відповідачів скасувати всі обмеження, зняти арешти, виключити дані з реєстру боржників.
Проте, позивач не зазначає які саме обмеження, арешти (їх дати, номери, тощо) необхідно зняти, тобто вимоги є не чіткими.
Таким чином позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до ст. 160 КАС України шляхом уточнення позовних вимог.
Крім того, з позовної заяви не вбачається, коли саме позивачу стало відомо про накладені арешти, що позбавляє суд встановити звернення до суду з даною позовною заявою в межах строку, встановленого законом.
Також, в обґрунтування позовних вимог позивачем не надано доказів щодо накладення арешту, обмежень тощо. …
Враховуючи те, що позов не містить чітко сформульованих позовних вимог, суд не має можливості визначити необхідну до сплати суму судового збору, у зв'язку з цим суд вважає за необхідно надати позивачу час для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір» пропорційно заявлених позовних вимог. …».
27 червня 2025 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі керівника - Тетяна Визвілко, Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Державний виконавець Хортицького ВДВС - ГОЛОВКО Вікторія Олександріва та Старший державний виконавець Хортицького ВДВС - ГРИШУНОВ Денис Васильович про визнання бездіяльності протиправною, скасування обмежень, визнання постанови незаконною та стягнення моральної шкоди (на додаток до попереднього адміністративного позову від 18 червня 2025 року), в якій позивач просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність:
Відповідача 1 - щодо невиконання доручення Міністерства юстиції №60912/Ш від 30.04.2025 та нескасування незаконних заходів примусового впливу після завершення виконавчого провадження;
Відповідача 2 - щодо неприйняття рішення про зняття арештів та обмежень після винесення постанови від 09.09.2024 про завершення ВП №69606927.
2. Визнати незаконною постанову державного виконавця від 16.06.2025 про відкриття ВП №78260846 після спливу строку пред'явлення виконавчого документа.
3. Зобов'язати:
Відповідача 2 скасувати: арешт рахунків, накладений у межах ВП №69606927 та продовжений безпідставно після його завершення; заборону на виїзд за кордон; внесення мене до Єдиного реєстру боржників.
Відповідача 1 здійснити контроль за вжиттям заходів щодо усунення виявлених порушень і надати письмове підтвердження.
4. Заборонити відповідачам відкривати нові ВП щодо виконавчого документа №Ф-16722-13 У , строк дії якого завершено 15.12.2023.
5. Стягнути з обох відповідачів солідарно компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. за грубе порушення моїх прав, зокрема: - обмеження конституційного права на вільне пересування; - незаконне блокування банківських рахунків; - включення до ЄРБ та спричинення репутаційної шкоди; - психоемоційний тиск, пов'язаний з ігноруванням скарг і новим провадженням.
Судом установлено, що позивачем недоліки позовної заяви усунуто не в повному обсязі, а саме на виконання ухвали від 23 червня 2025 року позивачем не зазначено, коли саме йому стало відомо про накладені арешти, що позбавляє суд встановити звернення до суду з даною позовною заявою в межах строку, встановленого законом.
Суд зазначає, що частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Аналогічні норми містить ч. 5 ст. 74 Закон України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що загальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом становить шість місяців, однак у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, останній становить 10 днів та починає обчислюватись з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Проте, позивачем не зазначено, коли саме йому стало відомо про накладені арешти, що позбавляє суд встановити звернення до суду з даною позовною заявою в межах строку, встановленого законом, не зазначено про дату прийняття постанови про накладення арешту.
Крім того, в ухвалі від 23 червня 2025 року було зазначено що згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач просить скасувати арешт рахунків, накладений у межах ВП №69606927 та продовжений безпідставно після його завершення; заборону на виїзд за кордон; внесення його до Єдиного реєстру боржників.
Проте, позивачем не надано доказів в обґрунтування вказаних позовних вимог.
При цьому, в заяві про уточнення позовних вимог, яка надійшла до суду 27 червня 2025 року, позивачем зазначено перелік додатків, зокрема: - копія постанови про завершення ВП №69606927 від 09.09.2024 (додана до пакету документів від 18.06.2025); - витяг з Єдиного реєстру боржників (в разі необхідності надання); - копія відповіді ПМУ Мін'юсту від 30.06.2025(додана до пакету документів від 18.06.2025).
Проте, судом установлено відсутність серед додатків до заяви про уточнення позовних вимог: копії постанови про завершення ВП №69606927 від 09.09.2024; витягу з Єдиного реєстру боржників; копії відповіді ПМУ Мін'юсту від 30.06.2025.
Суд зазначає, що вказані документи не були долучені позивачем і до позовної заяви, яка надійшла 18 червня 2025 року.
Також, частиною 3 статті 287 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Отже, відповідачем у даній справі має бути відповідний орган державної виконавчої служби, а не посадова особа, яка прийняла рішення по виконавчому провадженню.
А відповідно, позивачу необхідно визначитися із суб'єктним складом учасників з дотриманням вимог частини 3 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, в ухвалі від 23 червня 2025 року було зазначено, що позов не містить чітко сформульованих позовних вимог, суд не має можливості визначити необхідну до сплати суму судового збору, у зв'язку з цим суд вважає за необхідно надати позивачу час для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір» пропорційно заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 3028 грн.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Ознайомившись із заявою про уточнення позовних вимог, суд вважає, що позивачем заявлено дві основні вимоги немайнового характеру: 1. визнати незаконною постанову державного виконавця від 16.06.2025 про відкриття ВП №78260846 після спливу строку пред'явлення виконавчого документа; 2. зобов'язати відповідача 2 скасувати арешт рахунків, накладений у межах ВП №69606927 та продовжений безпідставно після його завершення.
Решту позовних вимог суд вважає похідними від основних позовних вимог.
За таких обставин, за подання даного позову позивач мав сплатити: 1211,20 грн х 2 х 0,8 = 1937,92 грн, де:
1211,20 грн - розмір ставки судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою;
2 - кількість основних позовних вимог;
0,8 - понижуючий коефіцієнт.
Відповідно до квитанції про сплату від 18.06.2025 позивачем судовий збір сплачено в розмірі 1211,20 грн, тобто не в повному розмірі.
Відтак, сума недоплати судового збору становить 726,72 грн (1937,92 - 1211,20).
Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з обох відповідачів солідарно компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. за грубе порушення моїх прав, зокрема: - обмеження конституційного права на вільне пересування; - незаконне блокування банківських рахунків; - включення до ЄРБ та спричинення репутаційної шкоди; - психоемоційний тиск, пов'язаний з ігноруванням скарг і новим провадженням.
Суд бере до уваги положення ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, згідно із якими моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Отже, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08.11.2019 у справі № 400/100/19 та постанові від 28.11.2018 у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18), а також в ухвалах від 09.09.2020 у справі № 202/507/20, від 30.07.2020 у справі № 9901/194/20.
При цьому, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною 2 ст. 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову фізичною особою майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
З огляду на вищезазначені правові висновки Верховного Суду, враховуючи те, що позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з обох відповідачів солідарно компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 000, 00 грн, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 968,96 грн.
Таким чином, позивачу слід надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 1695,68 грн (726,72 грн + 968,96 грн).
Згідно з ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ч.3 ст.121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Частиною 6 статті 121 КАС України визначено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про наявність підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, які можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 46, 160, 161, 287 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням висновків, викладених у даній ухвалі суду, та з дотриманням вимог ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
оригінал платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 1695,68 грн) на р/р UA538999980313131206084008512, отримувач ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код ЄДРПОУ 37941997, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Керуючись ст.ст. 6, 121, 169, 241, 248, 256 КАС України, суддя
Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дати отримання даної ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 46, 160, 161, 287 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням висновків, викладених у даній ухвалі суду, та з дотриманням вимог ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
оригінал платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 1695,68 грн) на р/р UA538999980313131206084008512, отримувач ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код ЄДРПОУ 37941997, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ж.М. Чернова