02 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/9246/25
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 та 2022 рік як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на його користь недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн та до 5 травня за 2022 рік у розмірі 8179,00 грн, враховуючи попередньо виплачені суми допомоги.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 № 3-р/2020, яким відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції закону № 367-ХІV), він, як учасник бойових дій, отримав право на виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Однак у 2021 та 2022 роках Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат протиправно виплатив йому вищезазначену допомогу в розмірі 1491,00 грн. Вважаючи такі дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 28.04.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).
Станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав, однак надіслав розрахунок недоотриманої позивачем грошової допомоги, розмір якої складає 7354,00 грн за 2021 рік та 8179,00 грн за 2022 рік.
Згідно з ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та перебуває на обліку в Житомирському обласному центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат як отримувач щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Матеріалами справи підтверджується та визнається відповідачем, що розмір виплаченої позивачу у 2021-2022 роках щорічної разової грошової допомоги до 5 травня становив 1491,00 грн.
Вважаючи, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 № 3-р/2020, він має право на виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як це передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції Закону № 367-ХІV), позивач звертався із відповідною заявою до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якій просив виплатити йому разову грошову допомогу до 05 травня за 2021-2022 роки у вищезазначеному розмірі.
Однак Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат таких виплат не здійснив.
Вважаючи протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 та 2022 рік як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни врегульовані Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон України № 3551-XII), який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Пільги, які надаються учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, встановлені в статті 12 Закону України № 3551-XII.
01.01.1999 набрав чинності Закон України від 25.12.1998 № 367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон України № 367-XIV), яким статтю 12 Закону України № 3551-XII доповнено частиною п'ятою наступного змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
У подальшому підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон України № 107-VI) текст частини 5 статті 12 Закону України № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Однак рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені до частини 5 статті 12 Закону України № 3551-XII підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону №107-VI, визнані неконституційними.
Таким чином, з 22.05.2008 було відновлено дію частини 5 статті 12 Закону України № 3551-XII в редакції Закону України № 367-XIV.
01.01.2012 набрав чинності Закон України від 22.12.2011 № 4282-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік", пунктом 3 "Прикінцеві положення" якого було передбачено, що у 2012 році норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Аналогічні положення містились також в Законі України від 06.12.2012 №5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" та в Законі України від 16.01.2014 №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік".
Таким чином, протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 12 Закону України № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім того, правовідносини щодо порядку нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з 01.01.2015 були також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Зокрема, підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України було доповнено пунктом 26, згідно з яким, норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказане свідчить, що Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема й розмір передбаченої статтею 12 Закону України № 3551-XII щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, яка виплачується учасникам бойових дій.
На реалізацію приписів пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.04.2021 № 352 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якою передбачено, що у 2021 році особам, які мають статус бойових дій, разова грошова допомога до 5 травня у виплачується в розмірі 1491,00 грн.
Також Кабінетом Міністрів України 07.05.2022 прийнято постанову № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова № 540), якою передбачено, що учасникам бойових дій у 2022 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України № 3551-ХІІ, проводиться у розмірі 1491,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатив позивачу у 2021-2022 роках щорічну разову грошову допомогу саме в розмірі, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України, який становив 1491,00 грн.
Водночас 27.02.2020 Конституційний Суд України прийняв рішенням № 3-р/2020, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За юридичною позицією Конституційного Суду України, викладеною у вказаному рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 "встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов'язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов'язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави… Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов'язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту" (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18.12.2018 № 12-р/2018).
У пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, Конституційний Суд України посилаючись на положення свого Рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетного кодексу України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Крім того, Конституційний Суд України у вказаному рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 дійшов також висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на підставі рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, починаючи з 27.02.2020 відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону України № 3551-XII у редакції Закону України № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас чинними залишились і постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 352 та від 07.05.2022 № 540, норми яких передбачали, що у 2021 та 2022 році розмір разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України № 3551-XII, яка виплачується учасникам бойових дій, становить 1491,00 грн.
Вказане свідчить, що на час виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 та 2022 роки одночасно діяли частина п'ята статті 12 Закону України № 3551-XII (у редакції Закону України № 367-ХІV), яка передбачала, що учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, та постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 352, від 07.05.2022 № 540, які передбачали, що учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 1491,00 грн.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій слід застосовувати не постанови Кабінету Міністрів України, а Закон України № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Вказані висновки щодо застосування норм права викладені при розгляді зразкової справи у рішенні Верховного Суду від 29.09.2021 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що з 27.02.2020 у позивача як у особи, яка має статус учасника бойових дій, виникло право на отримання разової грошової допомога до 5 травня у розмірі, встановленому частиною п'ятою статті 12 Закону України № 3551-XII (у редакції Закону України № 367-ХІV), тобто в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що позивач у 2021 році мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня для осіб, які мають статус учасника бойових дій, в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що становить 8845,00 грн (1769,00 грн х 5 = 8845,00 грн, де 1769,00 грн - розмір мінімальної пенсії за віком у 2021 році). Однак отримав таку допомогу в розмірі 1491,00 грн, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 352.
У 2022 році позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що становить 9670,00 грн (1934,00 грн х 5 = 1934,00 грн, де 1934,00 грн - розмір мінімальної пенсії за віком у 2022 році). Однак отримав таку допомогу в розмірі 1491,00 грн, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540,.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що Житомирським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 та 2022 рік як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як це передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
При цьому, розмір недоотриманої позивачем у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня становить 7354,00 грн (1769,00 грн х 5 - 1491,00 грн = 7354,00 грн), а у 2022 році - 8179,00 грн (1934,00 грн х 5 - 1491,00 грн = 8179,00 грн).
Суд зазначає, що Житомирським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат визнається, що позивачем недоотримано щорічну разову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн та за 2022 рік у розмірі 8179,00 грн.
Отже, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 та 2022 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь позивача недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн та до 5 травня за 2022 рік у розмірі 8179,00 грн.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та в матеріалах справі відсутні докази на підтвердження понесення ним інших судових витрат по даній справі, підстави для вирішення питання про розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чуднівська, 105, м. Житомир, 10005, ЄДРПОУ 20405992) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошової допомоги задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 та 2022 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як це передбачено статтею 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн (сім тисяч триста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) та до 5 травня за 2022 рік у розмірі 8179,00 грн (вісім тисяч сто сімдесят дев'ять гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 02 липня 2025 р.
02.07.25