Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 липня 2025 року Справа№200/3219/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
06.05.2025 через систему "Електронний суд" до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до інформації, яка міститься у військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 28.06.1994;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відомості про виключення ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до інформації, яка міститься у військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 28.06.1994.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що згідно військового квитка серії НОМЕР_2 він виключений з військового обліку військовозобов'язаних згідно 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з 25.07.2018 виключений з військового обліку.
Однак, 26.12.2024 оновивши дані у "Резерв+", виявив, що був постановлений на облік з формулюванням "непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час". 11.02.2025 позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою з приводу впорядкування його відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервісті. Однак відповідь надана не була.
Позивач вважає, що оскільки він 25.07.2018 був виключений з військового обліку як раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину відповідно до п. п. 6 п. 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", то з цієї дати він є звільненим від виконання військового обов'язку як особа, що в силу закону вважається непридатною до проходження військової служби.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.05.2025 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1937,92 грн. або доказів на підтвердження неможливості його сплати.
13.05.2025 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 09.05.2025 позивачем надано докази сплати судового збору.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні згідно ст. 263 КАС України. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 надати суду у строк до 30.05.2025 заяву позивача щодо внесення актуальних відомостей про виключення з військового обліку.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
30.05.2025 на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-2) надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 заперечує щодо задоволення позову.
Обґрунтовуючи відзив відповідач-2 зазначає, що ч. 1 ст. 34 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2233-XII визначено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_5 не веде військовий облік військовозобов'язаних, не видає військово-облікові документи і не вносить дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
Станом на дату ухвалення рішення, ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - відповідач-1) на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 витребувані докази не надано.
Причин неможливості подати такі докази у встановлені строки, які витребувані судом, відповідачем-1 не повідомлено.
Згідно з частиною 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Крім того, відповідач-1 своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, враховуючи, що відповідач-1, як суб'єкт владних повноважень, без поважних причин не подав витребувані докази, не подав відзиву на позовну заяву, виходячи із обставин справи, зважаючи на положення ч. 9 ст. 80 та ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
25.07.2018 позивача було знято з військового обліку військовозобов'язаних відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2233-XII, про що була поставлена відмітка у військово квитку серії НОМЕР_1 .
24.09.2024 представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою щодо отримання довідки про підтвердження інформації, зазначеної у військовому квитку.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2024 № 01/15748 представника позивача повідомлено, що нормативно-правовими документами, що регулюють діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 не передбачено видачу довідок (довільної форми) щодо виключення військовозобов'язаного з обліку.
26.12.2024 позивач оновив дані у "Резерв+" та виявив, що перебуває на військовому обліку з формулюванням "непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час".
27.12.2024 позивач звернувся зі скаргою до Міністерства оборони України.
Листами ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.02.2025 № 08-02-353 та від 26.02.2025 № 08-02-570 позивачу запропоновано "особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 " або за місцем фактичного проживання для вирішення питання щодо військового обліку.
11.02.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 у якій просив внести відомості щодо виключення його із військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервісті.
Станом на день звернення до суду із цією позовною заявою, відповідь на заяву від 11.02.2025 надана не була.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до інформації, яка міститься у військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 28.06.1994, позивач звернувся до суду за відновленням його порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII, в редакції станом на час виникнення спірних відносин,), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" № 65/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII), в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що:
- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій;
Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) здійснюється правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Наведена редакція ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII викладена з врахуванням змін, які внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 № 3633-IX, які набрали чинності 18.05.2024.
До внесення змін ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII мала таку редакцію "Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими".
Також, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-XII взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.
Також, на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 № 3633-IX, Кабінетом Міністрів України постановою № 560 від 16.05.2024 (набрала чинності 18.05.2024 року), затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким, окрім іншого, врегульовано процедуру проведення призову на військову службу під час мобілізації, оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації.
Відповідно до п. 4 Порядку № 560 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) На військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин;
підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання;
підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) визначено правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Відповідно до ст. 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 559), згідно пунктом 4 якого, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Наведена норма дає підстави для твердження, що позивач вважаючи, що має місце невідповідність відомостей, зазначених у військовому квитку, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України, мав звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у спосіб визначений пунктом 4 Порядку № 559 із заявою про внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач 11.02.2025 звернувся із письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогою внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо виключення його із військового обліку. Зазначена заява була направлена засобами поштового зв'язку та вручена відповідачу-1 18.02.2025, що підтверджується повідомленням про вручення.
Разом із тим, доказів того, що зазначена заява позивача була розглянута, матеріали справи не містять.
Слід зазначити, що під час розгляду справи відповідачем-1 також не було надано суду будь-яких доказів щодо прийняття рішення (чи то задоволення, чи то відмови у задоволенні) за результатами розгляду вказаної заяви позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зазначена заява позивача від 11.02.2025 в порушення вищевказаних норм законодавства, розглянута відповідачем-1 не була, тобто фактично матеріалами справи підтверджується бездіяльність відповідача щодо не розгляду та неприйняття жодного рішення по суті заяви ОСОБА_1 від 11.02.2025.
При цьому, суд зазначає, що під час розгляду цієї справи не надає оцінку підставам за якими позивач вважає, що відповідач повинен внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію, про виключення його з військового обліку, оскільки така оцінка не надавалася відповідачем та в межах цієї справи суд оцінює саме законність дій/бездіяльності відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Оскільки в даному випадку, відповідачем-1 взагалі не було розглянуто заяву позивача від 11.02.2025, суд вважає за необхідне обрати належний захист порушеного права позивача, шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не розгляду та неприйняття рішення по суті заяви ОСОБА_1 від 11.02.2025 та зобов'язання відповідача-1 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 11.02.2025.
Відповідно позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача-1 внести відомості про виключення ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до інформації, яка міститься у військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 28.06.1994 задоволенню не підлягає, як передчасна.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до інформації, яка міститься у військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 28.06.1994, то така не підлягає задоволенню, оскільки як встановлено судом, заява позивача від 11.02.2025 була адресована ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав її розглянути та прийняти рішення по її суті.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_5 не вчиняв будь-яких дій щодо розгляду заяви позивача від 11.02.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачем у розмірі 1937,92 грн. підлягають відшкодуванню в сумі 968,96 грн. тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду та неприйняття рішення по суті заяви ОСОБА_1 від 11.02.2025.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 11.02.2025.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Повний текст рішення складено та підписано 03 липня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.О. Кошкош