Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 липня 2025 року Справа№240/2132/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС "Бочка" про застосування заходів реагування,
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить застосувати заходи реагування, а саме: заборонити подальшу експлуатацію модульної АЗС ТОВ "АЗС Бочка" за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 55А, до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, визначених у акті перевірки.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 передано адміністративну справу № 240/2132/22 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Бочка" про застосування заходів реагування за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2022 відмовлено Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу та призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд справи розпочато спочатку. Запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими ст.162 КАС України.
Позов мотивовано недотриманням відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки під час експлуатації належних позивачу, що створює реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на вказаному об'єкті, та є підставою для зупинення експлуатації зазначеного об'єкта до повного усунення виявлених порушень.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2025 про прийняття справи до провадження була направлена на адресу відповідача: м. Київ, вул. Якутська, 7, що була зазначена в позовній заяві.
Згідно матеріалів справи ухвала суду від 01.04.2025 відповідачем не отримана, про що свідчить наявний в матеріалах справи поштовий лист, повернутий до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), зокрема, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.
Будь-яких повідомлень про зміну юридичної адреси ТОВ "АЗС Бочка" матеріали справи не містять.
Верховний суд в Постанові від 28.03.2023 у справі № 260/1322/21 наголосив на обов'язковості для певних суб'єктів реєстрації офіційної електронної адреси в системі ЄСІТС, зазначивши, що «згідно із частиною шостою статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Таким чином, цієї нормою визначено суб'єктний склад осіб, реєстрація офіційної електронної адреси в системі ЄСІТС для яких є обов'язковою». (пункти 50-51).
При виконанні свого обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі учасник процесу має можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами) між судом та учасниками судового процесу (ч. 5 ст. 18 КАС України).
Таким чином, суд вважає, що виконав свій обов'язок щодо направлення ухвали від 01.04.2025 про прийняття справи до провадження.
Також судом враховано, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Зазначена ухвалу суду була направлена на електронну пошту відповідача.
Крім того, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, як суб'єктом владних повноважень, на виконання вимог абз. 2 ч. 2 ст. 161 КАС України, надіслано відповідачу листом з описом вкладення копію позовної заяви та доданих до неї документів про, що позивачем надавались відповідні докази.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
22.11.2021 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області на підставі наказу ГУ ДСНС України у Житомирській області від 03.11.2021 №488 «Про проведення позапланових перевірок» було видане посвідчення № 1179 на проведення позапланової перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Бочка», за адресою: 10029, Житомирська обл., м. Житомир, пр. Незалежності, 55А.
За результатами перевірки, проведеної у період з 22.11.2021 по 23.11.2021, складений акт від 23.11.2021 №1229 у якому зафіксовано порушення ТОВ «АЗС Бочка» щодо дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:
- пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки України - пожежну безпеку не забезпечено шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж відповідно пункту 10.8.21 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території», а саме: модульна АЗС з одностінним резервуаром палива розташована в межах населеного пункту на території підприємства;
- абзац перший пункту 1.1 глави І розділу ІІІ Правил - зменшено відстані від модульної АЗС до будівель та споруд промислового підприємства (відповідно до таблиці 15.6 ДБН Б.2.2- і 2:2019 «Планування та забудова території» відстані повинні становити не менше 30 метрів);
- пункт 1.17 глави 1 розділу ІV Правил - в приміщенні оператора електророзетки та вимикачі встановлені на горючій основі (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити розетки (вимикача) не менше ніж на 0.01 метра;
- пункт 1.12 глави 1 розділу ІV Правил - в приміщенні оператора електропроводи безпосередньо прокладені по горючій основі (конструкції) без відокремлення від горючої поверхні шаром не горючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу не менше ніж на 0.01 метра;
- пункт 1.20 глави 1 розділу ІV Правил - не проведений замір опору ізоляції і перевірку справності приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
- пункт 4 розділу І Правил - пожежну безпеку не забезпечено шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж додатку 2 пункту 14 глави 1 розділу VII Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 за № 658 та зареєстрованих Міністерстві юстиції України від 16 березня 2009 р. за №235/16251, а саме: пожежний щит не укомплектований первинними засобами пожежогасіння, а саме: трьома порошковими вогнегасниками з масою заряду вогнегасної речовини не менше 9 кг кожний; покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повстю розміром 2 х 2 м; одним ящиком з піском місткістю не менше 0.5 куб.м; двома лопатами (совковою і штиковою); двома пожежними відрами; двома ломами; двома сокирами; трьома гаками; ношами або возиками для перенесення (перевезення) пожежного інвентарю та піску;
- пункт 4 розділу І Правил - пожежну безпеку не забезпечено шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж відповідно до пункту 24 глави 1 розділу VII Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 за № 658 та зареєстрованих Міністерстві юстиції України від 16 березня 2009 р. за № 235/16251, а саме: не здійснено очищення резервуару модульної АЗС;
- абзац перший частини другої статті 57 КЦЗ України - не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, щодо використання об'єкта нерухомості (модульної АЗС).
Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель і споруд відповідача до повного усунення виявлених під час перевірки порушень.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно - рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч. 2 ст. 64 КЦЗ).
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч. 3 ст. 64 КЦЗ).
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз.2 п.1 Положення №20/2013).
У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 КЦЗ).
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ).
У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2. ст. 70 КЦЗ).
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відтак, захід реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) нежитлового / житлового приміщення до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При цьому, враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
Підставами для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єктів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Суд звертає увагу, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.
За змістом частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697) затверджено «Правила пожежної безпеки в Україні», якими встановлено загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Правилами пожежної безпеки в Україні передбачено, зокрема, що Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (пункт 2). Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4).
Судом встановлено, що об'єктом перевірки був суб'єкт господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Бочка», за адресою: 10029, Житомирська обл., м. Житомир, пр. Незалежності, 55А.
За результатами перевірки складений акт від 23.11.2021 № 1229 у якому зафіксовано 8 порушень вимог законодавства, що можуть призвести до пожежі та аварії.
Враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
Станом на день ухвалення судом рішення у справі, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували усунення усіх виявлених під час перевірки порушень вимог техногенної та пожежної безпеки, що стали підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до суду для застосування заходів реагування у вигляді акта позапланової перевірки відповідного суб'єкта господарювання, як і доказів, що зазначені у акті перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Таким чином, на момент розгляду даної справи, усі порушення, встановлені в акті перевірки від 23.11.2021 № 1229 відповідачем не усунуто.
Доказів, які б підтвердили повне усунення виявлених порушень, до матеріалів справи не надано.
Разом з тим, як вбачається з характеру порушень, встановлених актом перевірки, вони не є формальними, а стосується виключно відсутності на підприємстві необхідних умов для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Тобто, виявлені порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
ГУ ДСНС України у Житомирській області є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а тому належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки чи оскаржуваному приписі порушень є результати повторної перевірки.
Суд зазначає, що підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров'ю людей.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить, зокрема з того, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення окремих приміщень відповідача до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на головний та розподільчі електрощити, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають братись до уваги принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють у відповідача, на безпечні умови праці та життя.
Як вбачається з характеру порушень, встановлених актом перевірки, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявлені порушення можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей.
Отже, враховуючи вищезазначене у сукупності, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, в даному випадку є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та не порушує принципу пропорційності, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС "Бочка" про застосування заходів реагування задовольнити.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зазначених у даному позові а саме: заборонити подальшу експлуатацію модульної АЗС ТОВ «АЗС Бочка», за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 55 А.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов