03 липня 2025 р. Справа № 120/7572/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
02.06.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Дзіся А.Р., подана від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача з 28.03.2025 зі збільшенням розміру пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою суду від 06.06.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
12.06.2025 та 13.06.2025 до суду надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що згідно з п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-ІV. Таким чином, оскільки позивачу пенсія призначена на умовах ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-ІV, відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ.
Водночас, на думку відповідача, обчислення пенсії позивача за "двоскладовою формулою" є недоцільним та призведе до суттєвого зменшення загального розміру пенсії, тоді як проведення розрахунку пенсії без застосування цієї "двоскладової формули" чинним законодавством не передбачено.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивач має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ, обчислену відповідно до Закону № 1058-IV.
28.03.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до вимог п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ.
Листом від 22.04.2025 за № 5442-4024/Г-02/8-0200/25 відповідач надав відмову, посилаючись на відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача за віком відповідно до п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ без застосування двоскладової формули, визначеної ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-ІV. В іншому разі перерахунок пенсії є недоцільним та призведе до істотного зменшення загального розміру пенсії.
Позивач з діями пенсійного органу щодо відмови у перерахунку пенсії не погоджується, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 4 Закону № 1058-ІV передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України і, складається, в тому числі, з цього закону і Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно із статтею 1 Закону № 796-ХІІ цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 56 Закону № 796-ХІІ передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Так, згідно з п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
У зв'язку з набранням 11.10.2017 чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину 2 доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною першою статті 27 Закону № 1058-IV визначено формулу розрахунку розміру пенсії за віком, а частиною другою цієї статті передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
В той же час для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена у п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону № 796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21 та є обов'язковою для застосування в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Вказана позиція підтримується і Сьомим апеляційним адміністративним судом (постанови від 18.09.2024 у справі № 120/9578/23, від 01.10.2024 у справі № 240/2912/24, від 20.11.2024 у справі № 240/27758/23 та інші).
Таким чином, оскільки позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4, на нього розповсюджується дія статті 56 Закону № 796-XII, а тому перерахунок його пенсії повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, згідно з п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII.
При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача на неможливість застосування до позивача п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII у зв'язку з непризначенням йому пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV" (двохскладова формула).
Суд враховує, що пенсія позивачу призначена до внесення до закону змін, які передбачили дану умову (тобто до 11.10.2017), а попередня редакція вказаної статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV. Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення відповідних змін.
Таким чином, оскільки у цьому випадку пенсія позивачу не призначається вперше, а підлягає перерахунку, на неї не може поширюватися вищевказана умова.
Зазначений висновок підтверджується застосованою вище постановою КАС ВС від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21, в якій судова палата констатувала, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII, то згідно з вимогами ст. 58 Конституції України, такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII.
Крім того, як видно з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії також слугував умовний розрахунок його пенсії, з якого відповідач зробив висновок про недоцільність проведення перерахунку, оскільки розмір пенсії підлягатиме зменшенню.
Втім, суд зауважує, що Закон № 796-XII не містить жодних норм щодо обмеження частини пенсії, обчисленої відповідно до його положень за період роботи особи на територіях радіоактивного забруднення максимальною величиною 168,00 грн.
Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 09.04.2020 у справі № 560/869/17 та від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21.
Незастосування двоскладової процедури автоматично усуває й обмеження у 168 грн, оскільки воно є невід'ємною частиною цієї процедури. Відтак зазначення щодо відсутності цього обмеження у резолютивній частині рішення не є доцільним. При цьому суд зауважує, що пенсія позивача повинна розраховуватись виключно за нормами відповідно до п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII у редакції до 11.10.2017, яка не передбачає жодних обмежень, ідентичним тим, що вводяться двоскладовою процедурою.
Визначаючись щодо дати, з якої необхідно провести перерахунок пенсії позивача, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Оскільки позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 28.03.2025, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, без застосування двоскладової формули, визначеної ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, починаючи з 28.03.2025, тобто з дати, про яку просить позивач.
За змістом частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статтей 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а будь-яких інших судових витрат у справі не встановлено, питання про їх розподіл не вирішується.
Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 28.03.2025 перерахунок та виплату пенсії із збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції чинній до 11.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули), з урахуванням вже виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) представник позивача: адвокат Дзісь Андрій Романович (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: вул. Магістратська, 5, м. Вінниця, 21050);
3) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне рішення суду складено 03.07.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович