Справа № 738/1387/25
№ провадження 1-в/738/206/2025
03 липня 2025 року м. Мена
Менський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_2 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким - пробаційним наглядом,
за участю:
секретаря ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_2 ,
представника виправної колонії ОСОБА_5 ,
26 червня 2025 року до Менського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_2 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким - пробаційним наглядом, яке обгрунтоване тим, що ОСОБА_2 засуджений вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2022 року за ч. 5 ст. 407 КК України до 5 років позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислюється з 02.12.2022 року. Засуджений відбув половину строку призначеного покарання. У ДУ «Менська виправна колонія (№91)» відбуває покарання з 12.06.2023 р., характеризується позитивно, має два заохочення, працює, стягнення відсутні, вину у вчиненні злочину визнає, порушень режиму тримання у колонії не допускає, а тому став на шлях виправлення.
Засуджений у судовому засіданні просив задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав. Вказав, що бажає проходити службу у ЗСУ, а тому просить замінити йому покарання на пробаційний нагляд.
Представник виправної колонії підтримав клопотання засудженого. Вказав, що засуджений характеризується позитивно, працює, має заохочення, стягнення відсутні.
Прокурор вказав, що засуджений відбуває покарання за вчинення тяжкого злочину, а тому покарання у виді пробаційного нагляду буде занадто м'яким.
Заслухавши осіб, які приймали участь у розгляді клопотання та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2022 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з 02 грудня 2022 року.
На час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_2 відбув більше 1/2 частини призначеного судом покарання.
З характеристики засудженого та матеріалів особової справи, вбачається, що засуджений за час перебування в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до дисциплінарної відповідальності не притягувався, не заохочувався. У ДУ «Менській ВК (№91)» відбуває покарання з 09 червня 2023 року, характеризується позитивно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, на оперативно-профілактичних обліках не перебуває, з серпня 2023 року працевлаштований на різних роботах, має два заохочення. Залучений до програми диференційованого виховного впливу на засуджених «Фізкультура та спорт, заходи програми виконує. Заходи виховного та культурно-масового характеру, які проводяться в установі відвідує, реагує на них позитивно.
Згідно з висновком щодо ступеня виправлення засудженого, складеного щодо ОСОБА_2 який наданий суду ДУ «Менська виправна колонія (№91)», засуджений отримав 94 бали, що вказує на те, що він став на шлях виправлення (довів свого виправлення) та може бути представлений до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або умовно-дострокового звільнення.
Відповідно до положень ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, або покарання у виді довічного позбавлення волі невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким є важливою складовою прогресивної системи відбування покарання, яка дає змогу, дотримуючись мети покарання, водночас покращувати правове становище засудженого і зменшувати обсяг та характер карально-виховного впливу на нього. У такий спосіб закон стимулює добросовісне відбування покарання засудженим, визначаючи, що саме від його поведінки значною мірою залежить можливість покращення його правового становища.
Умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є: 1) засуджений відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, або довічного позбавлення волі (ч. 1 ст. 82); 2) він став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82); 3) він фактично відбув встановлену ч. 4 ст. 82 частину призначеного судом покарання.
Зі змісту частини другої статті 50 КК України слідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів особової справи та матеріалів клопотання, вбачається, що засуджений ОСОБА_2 за час відбування покарання до дисциплінарної відповідальності не притягувався, з серпня 2023 року працевлаштований, має два заохочення, бере участь у реалізації програми диференційованого впливу на засуджених «Фізкультура та спорт», яку виконує, заходи виховного та культурно-масового характеру, які проводяться у відділенні відвідує, реагує на них позитивно.
Законом України № 3342-IX від 23 серпня 2023 року «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» внесено зміни до Кримінального кодексу України, в ст. 51 «Види покарань», а саме частину першу доповнено пунктом 7-1 такого змісту:
7-1) пробаційний нагляд.
Також цим Законом доповнено Кримінальний кодекс України статтею 59? «Пробаційний нагляд», за змістом якої пробаційний нагляд полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п'яти років. (ч.4 ст. 59? КК України).
У відповідності до абзацу третього частини першої статті 6 Закону України «Про пробацію» завданням пробації є здійснення нагляду за засудженими до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років, а також, із урахуванням внесених змін та доповнень - здійснювати нагляд за особами, засудженими до покарання у виді пробаційного нагляду та за особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді пробаційного нагляду.
На засудженого до пробаційного нагляду суд покладає обов'язки відповідно до частини другої статті 59-1 КК України.
Статтею 51 КК України визначено систему кримінальних покарань, яка включає в себе види покарань та їх порівняльну суворість, яка визначається від першого виду найбільш м'якого покарання до останнього - найсуворішого. Пунктом 7-1 ч.1 вказаної статті визначено вид покарання - «пробаційний нагляд», а пунктом 11 цієї ж статті є вид покарання - «позбавлення волі на певний строк» з чого слідує, що пробаційний нагляд є більш м'яким видом покарання, ніж позбавлення волі.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 квітня 2002 року "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" під час розгляду питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким слід ретельно з'ясовувати, зокрема, ставлення засудженого до вчиненого злочину.
Оскільки виправлення засудженого є процесом змін, які під час відбування покарання відбуваються у його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, то врахування його посткримінальної поведінки в сукупності з іншими обставинами є необхідним елементом як у ході призначення засудженому покарання при ухваленні вироку, так і під час вирішення питання про можливість звільнення його від відбування покарання чи заміни невідбутої частини покарання на більш м'який його вид.
Засуджений ОСОБА_2 відбуває покарання за вчинення умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Законодавцем визначено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, передбачено дискреційною нормою Кримінального Кодексу України, тобто, не є обов'язком суду, а є правом суду, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання і така заміна може бути застосована за певних умов.
Доцільність і необхідність заміни невідбутої частини покарання викликана тим, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути необхідним, і подальше його виправлення можливе в умовах відбування більш м'якого виду покарання, чого не встановлено в цьому провадженні для досягнення мети заходу примусу за вчинення ОСОБА_2 тяжкого злочину. Відбутий ним строк покарання, хоч і узгоджується з вимогами КК України, проте наразі застосування положень ст. 82 КК України, а саме заміна невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, пробаційним наглядом, щодо засудженого є невиправданим з точки зору дотримання вимог загальної та особливої превенції.
Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності, а також те, що процес виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, ту обставину, що пробаційний нагляд, є найбільш м'яким покаранням, визначеним Кримінальним кодексом України у порівнянні з покаранням у виді позбавлення та обмеження волі, виконання якого відбувається за межами установи виконання покарань, беручи до уваги тяжкість вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, невідбуту частину покарання, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні клопотання, оскільки заміна засудженому найбільш тяжкого виду покарання позбавлення волі на пробаційний нагляд, за вчинення ним тяжкого кримінального правопорушення не відповідатиме меті покарання, передбаченій статтею 50 КК України виправленню засуджених, запобіганню вчинення ними та іншими особами нових злочинів, а отже є передчасною. При цьому, висновок щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_2 є лише підставою для представлення його до умовно-дострокового звільнення або заміни йому невідбутої частини покарання більш м'яким, а не безумовною підставою для задоволення такого клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким - пробаційним наглядом.
Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1