Справа № 686/18774/25
Провадження № 1-кс/686/6633/25
03 липня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання слідчого ВРЗЗС слідчого відділу Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницького, українця, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , розлученого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12025243000002098,
встановив:
03.07.2025 слідчий ВРЗЗС слідчого відділу Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням, погодженим із прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Заслухавши думку слідчого та прокурора, які наполягають на задоволенні клопотання, підозрюваного та його захисника, які просили обрати більш м'який запобіжний захід, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.07.2025 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025243000002098 зареєстровано кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією - ч.1 ст. 263 КК України.
01.07.2025 року о 13 годині 58 хвилин ОСОБА_5 було затримано на підставі ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
02.07.2025 ОСОБА_5 письмово повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, а саме про те, що « ОСОБА_5 усвідомлюючи те, що вогнепальна зброя та боєприпаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обігу і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне поводження із вогнепальною зброєю та бойовими припасами, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, в порушення вимог п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, а також Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, в невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, усвідомлюючи те, що бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обігу і не можуть знаходитись у власності громадян без спеціального дозволу, не маючи передбаченого законом дозволу на поводження з бойовими припасами, умисно незаконно придбав ручну бойову гранату типу «Ф1» із підривачем з наявними маркуваннями «116-86 УЗРГМ-2 583».
Тоді ж, ОСОБА_5 , усвідомлюючи те, що бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обігу і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне поводження із бойовими припасами, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, в порушення вимог п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, а також Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб умисно вчинив незаконне зберігання вказаного бойового припасу за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 .
В подальшому, 01.07.2025 близько 08:30 год. ОСОБА_5 усвідомлюючи те, що бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне поводження із бойовими припасами, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, в порушення вимог п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, а також Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, перебуваючи в спальній кімнаті за місцем проживання в ході діалогу витягнув із тумби ручну бойову гранату типу «Ф-1», яку передав ОСОБА_8 разом із чим наказав міцно її стиснути. Після чого, висмикнув запобіжне кільце чим привів гранату в бойову готовність, однак остання не втримавши її в руці кинула гранату поблизу себе, внаслідок чого відбувся вибух».
Дана підозра є обґрунтована, адже зокрема підтверджується: протоколом огляду місця події від 01.07.2025; актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів №310 від 01.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 01.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 01.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 01.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 02.07.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 01.07.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).
З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. А отже, з метою уникнення кримінальної відповідальності останній може переховуватись від органів досудового розслідування.
Слідство знаходиться на початковій стадії, усі свідки не встановлені та не допитані, а тому існує ризик незаконно впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення на сьогодні не є доведеним, оскільки предмет кримінального правопорушення - гранату Ф-1 слідчим було вилучено. Також у квартирі за місцем проживання підозрюваного проведено огляд та інших вибухових пристроїв та бойових припасів не вилучено. Сам підозрюваний є раніше не судимою особою, а тому ніщо не указує на ймовірність повторення вчинення ним кримінально-протиправних дій.
Аналізуючи особу підозрюваного, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, розлучений, утримує двох неповнолітніх дітей, на його утриманні жодні особи не перебувають, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 .
Однак обставини наявності постійного місця проживання, відсутності судимостей та наявність на утримані двох малолітніх дітей не є достатніми для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Окрім того, слідчим суддею враховується, що відповідно повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2025, ОСОБА_5 , перебуваючи у зведеному підрозділі тимчасово прибулих осіб, які повернулися з СЗЧ, 25.03.2025 самовільно залишив територію військової частини.
За таких обставин приходжу до висновку про наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Враховуючи наведені ризики, усі, визначені ст. 178 КПК України обставини в їх сукупності, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Більш м'які запобіжні заходи забезпечити виконання цієї функції не зможуть.
Доходячи такого висновку слідчий суддя враховує особливу суспільну небезпечність інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки вибух гранати, відповідно до інкримінованої підозри, був спричинений саме внаслідок дій ОСОБА_5 , відбувся у житловому приміщенні та становив небезпеку для здоров'я іншої особи.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.
Визначаючи на підставі ч.3 ст.183 КПК України розмір застави, вважаю, що застава в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400,00 грн., буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
В разі внесення застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400,00 грн. підозрюваний ОСОБА_5 буде зобов'язаний: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання відповідному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України, у випадку наявності .
Строк тримання під вартою слід визначити в межах строку досудового розслідування та в межах строку визначеного ст.197 КПК України, а саме по 29 серпня 2025 року включно.
Керуючись ст.ст.110, 177, 178, 183, 196, 197 КПК України,
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 29 серпня 2025 року включно.
Визначити заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400,00 грн., в разі внесення якої, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, а також на нього слід покласти наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин розслідуваного кримінального провадження;
- здати на зберігання відповідному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України, у випадку наявності.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала діє до 29 серпня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя