Справа № 686/14987/25
Провадження № 2/686/5318/25
заочне
02 липня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.,
при секретарі Цибульській Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
встановив:
27 травня 2025 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її користь на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що з 16.10.1997 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбу, у період якого у них народився спільний син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 25 лютого 2019 року рішенням суду шлюб між сторонами було розірвано. Рішенням суду від 28 лютого 2019 року з відповідача було стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі 1 200 грн. 00 коп. щомісячно з 02.11.2018 року і до його повноліття.
На даний час ОСОБА_4 вже повнолітній, проте продовжує навчання у відокремленому структурному підрозділі «Хмельницького торгівельно-економічного фахового коледжу Державного торгівельно-економічного університету» на денній формі навчання, у зв'язку з чим не має змоги сам себе забезпечувати.
Позивачка вказує, що відповідач є військовослужбовцем, проте згідно сповіщення сім'ї від 30.11.2023 року вважається зниклим безвісти. Разом з тим, відповідачу, як військовослужбовцю, що зник безвісти, продовжує нараховуватись грошове забезпечення у 120 000 грн. 00 коп. щомісячно.
Оскільки позивачка не може самостійно в повній мірі матеріально забезпечувати дитину, який потребує коштів на утримання, а тому вважає за необхідне звернутись до суду та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 30 травня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивачка ОСОБА_3 не з'явилась, її представниця ОСОБА_5 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином з місцем його реєстрації.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого є сторони по справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Як вбачається із копії довідки від 03.09.2024 року № 79/ВК ОСОБА_4 з 01.09.2024 року є студентом 1-го курсу денного відділення Відокремленого структурного підрозділу «Хмельницький торгівельно-економічний фаховий коледж Державного торгівельно-економічного університету». Передбачений термін закінчення навчання - 31 січня 2027 року.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами у справі відсутня домовленість (договір) щодо сплати аліментів на утримання повнолітньої дитини.
Позивачка зазначає, що у зв'язку із навчанням сина потребує матеріальної допомоги, оскільки потрібно оплачувати кошти за навчання, проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування, підручники тощо. Крім цього, у зв'язку з тим, що навчається на денній формі, позбавлений можливості працевлаштуватись. На даний час, утриманням його займається лише мати, відповідач матеріальну допомогу не надає.
Між сторонами по справі мають місце сімейні правовідносини щодо обов'язків батьків утримувати повнолітніх доньку (сина) до закінчення навчання. Дані обов'язки регулюються главою 16 Сімейного кодексу України.
Відповідно до положень ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно роз'яснень, даних у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У відповідності до ст.ст. 200, 201 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, незалежно від форми навчання, і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати їм матеріальну допомогу.
Згідно сповіщення сім'ї № 64, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 29.11.2023 року під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини в районі населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області, що підтверджується і витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20240517-821 від 17.05.2024 року.
Пунктом 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» встановлено, що члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
В даному випадку, виплата грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884.
Згідно п. 3 вказаного Порядку, за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Пунктом 4 Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Відповідно до п. 7 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Згідно п. 6 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIII від 12.07.2018 року, набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.
Цивільна правоздатність особи це здатність мати цивільні права та обов'язки, яку мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. (ст.25 ЦК України).
Суд зазначає, що відповідач ОСОБА_2 29.11.2023 року набув статус особи, яка безвісти зникла за особливих обставин, однак, такий статус не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, зокрема, не позбавляє його обов'язку, передбаченого ст. ст. 198, 199 СК України, утримувати повнолітнього сина ОСОБА_4 , який продовжує навчання.
Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи те, що син відповідача є повнолітнім, навчається на денному відділенні коледжу, а тому не має можливості працювати, потребує витрат на проживання, проїзд, харчування, потребує матеріальної допомоги, а за відповідачем як військовослужбовцем зберігається виплата грошового забезпечення, рахуючись зниклим безвісти, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про стягнення аліментів у зв'язку з навчанням повнолітнього сина є обґрунтованими й підлягають стягненню у заявленому ним розмірі.
При визначені часу, з якого присуджуються дані аліменти, суд враховує, що відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 27 травня 2025 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», а також враховуючи те, що позивачку звільнено від сплати судового збору, а її позов було задоволено, то суд приходить до висновку, що з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 27 травня 2025 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не довше, аніж до досягнення ним 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Хмельницького апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 02 липня 2025 року.
Суддя: О.М. Палінчак