Справа № 685/295/25
Провадження № 2/685/228/25
(З А О Ч Н Е)
03 липня 2025 року селище Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді Турчин-Кукаріної І.В.,
за участю секретаря судового засідання Медун В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 37356833; місцезнаходження: вулиця Саксаганського, будинок 133-А, місто Київ, 01032) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Кузьменко Максим Віталійович звернувся до Теофіпольського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ціною позову 35 100,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальницею з використанням електронного цифрового підпису позичальниці, відтвореним шляхом використання позичальницею одноразового ідентифікатора Е866, надісланого на номер мобільного телефону відповідачки, укладено Кредитний договір (оферти) № 23.08.2024-100003035, за умовами якого кредитодавець надав позичальниці кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, у безготівковій формі в сумі 13 000,00 грн на строк кредитування 124 дні з фіксованою незмінною процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших двох чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, фіксованою незмінною процентною ставкою «Економ» у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт», а позичальниця зобов'язалася повернути кредит, сплативши проценти та комісію.
Позивач ТОВ «Споживчий центр» зазначає, що зі своєї сторони умови договору виконав повністю, надав позичальниці кредитні кошти, проте відповідачка свої зобов'язання не виконала, на день звернення з позовом строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідачка грошові кошти не повернула, у зв'язку з чим, посилаючись на статті, зокрема, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 1049, 1054 ЦК України, просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 23.08.2024-100003035 від 24.08.2024 у розмірі 35 100,00 грн, з яких: 13 000,00 грн становить заборгованість за основною сумою боргу (по тілу кредиту), 12 090,00 грн становить заборгованість за нарахованими процентами, 3510,00 грн становить заборгованість за комісією, 6500,00 грн - неустойка.
Ухвалою судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області Турчин-Кукаріної І.В. від 08.04.2025 позовну заяву представника позивача ТОВ «Споживчий центр» залишено без руху та надано строк на усунення недоліків заяви.
17.04.2025 представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Кузьменко М.В. у строки, встановлені судом, подав заяву про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 08.04.2025, до якої долучено картку субконто за договором № 23.08.2024-100003035 від 24.08.2024, укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та позичальницею ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21.04.2025 провадження у справі відкрито, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу призначено до розгляду по суті на 14:50 год 21.05.2025, встановлено учасникам строк для подання заяв по суті справи.
Відповідачка, отримавши 30.04.2025 копію ухвали суду про відкриття провадження та призначення справи до розгляду, правом подати відзив не скористалася.
21.05.2025 відповідачка подала до суду заяву про відкладення судового засідання, мотивовану тим, що відповідачка не має можливості з'явитися в судове засідання, призначене на 21.05.2025, у зв'язку з сімейними обставинами.
У судове засідання, призначене на 21.05.2025, сторони не прибули, явку уповноважених сторін не забезпечили. У зв'язку з неявкою учасників справи судове засідання відкладено на 17.06.2025.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді у відпустці судове засідання відкладено на 03.07.2025.
У судове засідання, призначене на 03.07.2025, сторони не прибули, заяв чи клопотань не подали, відзиву від відповідачки до суду не надійшло. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, судову повістку про виклик у судове засідання на 03.07.2025 відповідачка отримала особисто 26.06.2025.
З урахуванням позиції Верховного Суду у справі № 752/8103/13-ц від 24.10.2024, якщо сторони судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.
Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 520/5386/15-ц).
Окрім цього, із урахуванням поданого у позовній заяві клопотання позивача про розгляд справи у відсутності представника позивача, а також заяви про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи, на підставі положень ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу 03.07.2025 за наявними матеріалами на підставі поданих сторонами доказів та постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. За змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. На підставі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням фактичних обставин справи, змісту позовних вимог, позицій сторін та їх представників, викладених у заявах по суті справи, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про наявність такого, що підлягає судовому розгляду, спору між сторонами, що виник з відносин договору кредиту.
При вирішенні питання про наявність підстав для стягнення з відповідачки грошових коштів, зазначених у позові, суд, оглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши правову позицію сторін, висловлену у наявних у справі заявах по суті справи (у позові), виходячи із змісту спірних правовідносин, встановив такі фактичні обставини справи.
Судом установлено, що 24.08.2024 між ТОВ «Споживчий центр» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальницею з використанням електронного цифрового підпису позичальниці, відтвореним шляхом використання позичальницею одноразового ідентифікатора E866, укладено Кредитний договір (оферту) № 23.08.2024-100003035 (а.с. 19 (зворот)-24), за умовами п. 3.1. якого кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісія(ії) встановлена(і) договором). Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 3.2.). Відповідно до заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем (далі - заявка, а.с. 22 (зворот)-23), яка є невід'ємною частиною зазначеного договору, сума кредиту становить 13 000,00 грн; строк, на який надається кредит - 124 дні з дати його надання; дата повернення кредиту - 25.12.2024; процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших двох чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»; комісія, пов'язана з наданням кредиту, становить 9% від суми кредиту та дорівнює 1170,00 грн, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 1170,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів.
Відповідно до п. 2.1. Договору, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Як вбачається із п. 2.3. Договору кредитодавець розміщує на власному вебсайті пропозицію укласти електронний договір. Позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті. Позичальник в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір. У випадку погодження кредитодавця на обрані позичальником умови кредитодавець у особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця направляє позичальнику пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та заявку, а також формує формуляр форми відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) в електронній формі для її заповнення та підписання позичальником. Також для підписання позичальником відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) позичальнику передається одноразовий ідентифікатор в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті. Позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отриманим ним у вищевказаному порядку. Примірник договору споживача підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що без ознайомлення з Пропозицією про укладення кредитного договору (офертою), подальше укладення електронних договорів кредиту на сайті є неможливим. Даний висновок відповідає змісту постанови Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №623/2936/19. Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення Кредитного договору № 23.08.2024-100003035 від 24.08.2024 між кредитодавцем ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 як позичальницею з використанням електронних цифрових підписів його контрагентів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За умовами укладеного 24.08.2024 між між кредитодавцем ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 як позичальницею Кредитного договору № 23.08.2024-100003035, кредитодавець надав кредит позичальниці у розмірі та на умовах, встановлених договором, відповідно до заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальниці, обрання нею конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, яка є невід'ємною частиною зазначеного договору, сума кредиту становить 13 000,00 грн; строк, на який надається кредит - 124 дні з дати його надання; дата повернення кредиту - 25.12.2024; процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших двох чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»; комісія, пов'язана з наданням кредиту, становить 9% від суми кредиту та дорівнює 1170,00 грн, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 1170,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів, а позичальниця зобов'язалася повернути кредит до 25.12.2024 та сплатити проценти і комісію (комісії).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. До відносин за кредитним договором застосовуються положення § 1 Глави 71 ЦК України (позика), якщо інше не встановлено § 2 Глави 71 ЦК України (кредит) і не випливає із суті кредитного договору.
На вимогу ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
На виконання ухвали Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21.05.2025 представник АТ КБ «ПриватБанк» надав витребувану інформацію, з якої вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ).
Згідно з випискою за договором № б/н щодо руху коштів по картці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 14.06.2025 за період з 24.08.2024 по 24.08.2025, долученої представником АТ КБ «ПриватБанк», 24.08.2024 на картку № НОМЕР_2 було здійснено переказ IPAY_CREDIT_VISA1, Visa Direct в сумі 13 000,00 грн.
Окрім цього, як вбачається із листа сервісу онлайн платежів iPay за вих. № 4_3103 від 31.03.2025, відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, укладеного між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Споживчий центр», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 24.08.2024 о 00:00:48 на суму 13 000,00 грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 489568360, призначення платежу: видача за договором кредиту № 23.08.2024-100003035 (а.с. 26).
Відтак, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Споживчий центр» зобов'язання перед ОСОБА_1 , взяті на себе за Кредитним договором № 23.08.2024-100003035 від 24.08.2024, виконав у повному обсязі, грошові кошти у сумі 13 000,00 грн було передано відповідачці у власність шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки.
За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Разом з тим, на день звернення до суду ТОВ «Споживчий центр» з цим позовом строк дії договору минув, як стверджує позивач, позичальниця у встановлений у договорі строк позичені грошові кошти кредитодавцеві не повернула, проценти за користування кредитом та комісію не сплатила. У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачка свої зобов'язання перед кредитодавцем, взяті на себе за Кредитним договором № 23.08.2024-100003035 від 24.08.2024 виконала повністю або частково.
Оскільки докази виконання позичальницею ОСОБА_1 взятих на себе за Кредитним договором № 23.08.2024-100003035 від 24.08.2024 обов'язків з повернення позичених грошових коштів, процентів та комісії у матеріалах справи відсутні, суд вважає невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Кредитним договором № 23.08.2024-100003035 від 24.08.2024 встановленим фактом.
Як вбачається із долученої позивачем ТОВ «Споживчий центр» картки субконто за Кредитним договором № 23.08.2024-100003035 від 24.08.2024 (а.с. 45-53), сума заборгованості позичальниці перед кредитодавцем становить 28 600,00 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості позичальниці ОСОБА_2 за Кредитним договором № 23.08.2024-100003035 від 24.08.2024 (а.с. 15), долученої позивачем, сума загальної заборгованості позичальниці перед кредитодавцем становить 35 100,00 грн, з яких основний борг 13 000,00 грн, проценти 12 090,00 грн, комісія 1170,00 грн, неустойка 6500,00 грн, додаткова комісія 2340,00 грн.
На підставі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
На підставі положень ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Стосовно суми заявленого до стягнення основного зобов'язання (тіла кредиту) в розмірі 13 000,00 грн суд виходить із відсутності у справі доказів виконання позичальницею її обов'язків щодо повернення позичених коштів, відтак, зазначені грошові кошти підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Вирішуючи спір в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами, суд здійснив перерахунок нарахованих позивачем процентів за період дії кредитного договору № 23.08.2024-100003035 від 24.08.2024, з урахуванням положень заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальниці, обрання нею конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, яка є невід'ємною частиною зазначеного договору, а саме: застосувавши до договору процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1% від суми кредиту за кожен день користування кредитом протягом 62 днів перших 2 чергових періодів з 24.08.2024 по 24.10.2024, а також процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом протягом 62 днів чергових періодів, наступних за черговими періодами, протягом яких застосовується процентна ставка «Стандарт», з 25.10.2024 по 25.12.2024.
У результаті перерахунку нарахованих позивачем процентів за формулою: сума процентів = (13 000 / 100 Х 1 Х 62) + (13 000 / 100 Х 0,5 Х 62) = 8060 + 4030 = 12 090,00 (грн), суд дійшов висновку, що позивач просить суд стягнути проценти за період користування кредитом у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору № 23.08.2024-100003035 від 24.08.2024.
При вирішенні спору також враховано, що відповідно до пунктів 8, 9 заявки, яка є невід'ємною частиною Кредитного договору № 23.08.2024-100003035 від 24.08.2024, до загальних витрат позичальниці за кредитом відноситься комісія, пов'язана з наданням кредиту, в розмірі 1170,00 грн, яка нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту за ставкою 9% від суми кредиту, а також комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 1170,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, відтак, заборгованість за зазначеними комісіями в розмірі 3510,00 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Із урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках, крім цього, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення комісії та процентів за користування кредитом обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.
Щодо стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за неустойкою в розмірі 6500,00 грн суд зазначає таке.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє дотепер.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Оскільки прострочення відповідачкою ОСОБА_1 виконання грошового зобов'язання зі сплати кредиту виникло у період дії в Україні воєнного стану, то з відповідача не підлягає стягненню заборгованість за неустойкою, відтак, в цій частині позов не підлягає задоволенню.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми позичених коштів в будь-який час.
На підставі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні, оціненими кожен по окремості, а також у сукупності та взаємозв'язку, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального права, з дотриманням вимог процесуального права, суд дійшов висновку про те, що майнові права позивача підлягають захисту в судовому порядку, позов підлягає частковому задоволенню, а порушене право відновленню шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 23.08.2024-100003035 від 24.08.2024, укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у розмірі 28 600 (двадцять вісім тисяч шістсот) гривень 00 (нуль) копійок, з яких: 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок становить заборгованість за основною сумою боргу (по тілу кредиту), 12 090 (дванадцять тисяч дев'яносто) гривень 00 (нуль) копійок становить заборгованість за нарахованими процентами, 3510 (три тисячі п'ятсот десять) гривень 00 (нуль) копійок становить заборгованість за комісією.
Щодо питання про розподіл судових витрат, яке підлягає вирішенню відповідно до ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення, то на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1973,81 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (28 600,00 / 35 100,00 х 2422,40 = 1973,81 грн).
На підставі наведеного та керуючись статтями 41, 55 Конституції України, статтями 15, 16, 205, 207, 525-530, 610, 626, 628, 629, 638, 639, 1054-1056-1 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-84, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 281-289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 23.08.2024-100003035 від 24.08.2024 у розмірі 28 600 (двадцять вісім тисяч шістсот) гривень 00 (нуль) копійок, з яких: 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок становить заборгованість за основною сумою боргу (по тілу кредиту), 12 090 (дванадцять тисяч дев'яносто) гривень 00 (нуль) копійок становить заборгованість за нарахованими процентами, 3510 (три тисячі п'ятсот десять) гривень 00 (нуль) копійок становить заборгованість за комісією.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 1973 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят три) гривні 81 (вісімдесят одна) копійка.
Заочне рішення може бути переглянуте Теофіпольським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ІКЮО в ЄДРПОУ: 37356833; місцезнаходження: вулиця Саксаганського, будинок 133-А, місто Київ, 01032).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Повне рішення суду складено 03.07.2025.
Головуюча суддя Турчин-Кукаріна І.В.