іменем України
(зачне)
Справа № 684/257/25
Провадження № 2/684/180/2025
03 липня 2025 року селище Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Галиш І.Б.
за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» за допомогою електронної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 20764,70 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 29 квітня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Макс Кредит" був укладений Договір кредитної лінії № 00-9748131, підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 38056. Відповідно до Договору кредитної лінії № 00-9748131 від 29 квітня 2024 року ТОВ "Макс Кредит" надало ОСОБА_1 кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії в сумі 5500,00 грн, переказ коштів було здійснено на платіжну картку № НОМЕР_1 . Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 550,00 грн та передбачені договором відсотки за користування кредитними коштами у передбаченому договором розмірі.
25 листопада 2024 року між TOB «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія "ЕЙС» був укладений Договір факторингу №25112024-МК/Ейс, відповідно до якого TOB «Макс Кредит» передало (відступило) за плату ТОВ «ФК "ЕЙС» права вимоги, а ТОВ «ФК "ЕЙС» прийняло належні TOB «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за Кредитним договором № 00-97488131 від 29 квітня 2024 року до відповідача ОСОБА_1 на суму 20764,70 грн.
Відповідач ОСОБА_1 на користь нового кредитора ТОВ "ФК ЕЙС" жодних платежів станом на 29 травня 2025 року (дата звернення з позовом до суду) не здійснила. Тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-9748131 від 29 квітня 2024 року у розмірі 20764,70 грн, з яких: 6050,00 грн - заборгованість по кредиту; 14714,70 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та стягнути з відповідача судові витрати, а саме 2422,40 сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою суду від 02 червня 2025 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, при звернені до суду з позовом просив розгляд справи проводити в його відсутності, не заперечує щодо постановленням заочного рішення у справі.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подавала.
Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, ухвалою суду від 03 липня 2025 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 29 квітня 2024 між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №00-9748131 шляхом підписання відповідачем Договору електронним підписом з використанням наданого кредитодавцем на номер мобільного телефону НОМЕР_2 одноразового ідентифікатора 38056.
Відповідно до п.1.1 Договору ТОВ "Макс Кредит" надало ОСОБА_1 кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов'язки, передбачені Договором (п.1.1). Сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає 5500,00 гривень. Тип кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту) на споживчі потреби (п.1.2). Строк дії кредитної лінії (строк кредитування) - 360 календарних днів (п. 1.3.).
ОСОБА_1 зобов'язалася повернути суму кредиту ТОВ "Макс Кредит" в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) - 24 квітня 2025 р (п.1.3), а також здійснювати оплату нарахованих процентів від 29 квітня 2024 року на кожний 25 день після цієї дати протягом строку кредитування. Дата повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та дата сплати комісії зазначаються в Графіку платежів, який міститься в Додатку № 1 до Договору кредитної лінії № 00-9748131та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. Договору 1.5,1.5.1,1.7.,1.7.1 тип процентної ставки - фіксована, процентна ставка складає 1,47 % за день користування коштами.
Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10.00 % від суми кредиту, що складає 550,00 грн (п. 1.6. договору).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою на дату укладення Договору становить 9598,20% (п.1.8).
Орієнтовна загальна вартість кредиту за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою на дату укладення Договору становить 35156,00 грн (п.1.9).
Сторони Договору кредитної лінії №00-9748131 узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, графік погашення платежів, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору і на таких умовах та шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Вказане стверджується також довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ "Макс Кредит", з якої вбачається, що 29 квітня 2024 о 17 год 53 хв відповідач надав кредитодавцю особисту інформацію (прізвище, ім'я, по батькові, номер мобільного телефону, ідентифікаційним номер платника податку. Сторонами погоджено Графік платежів, який міститься в Договорі кредитної лінії № 00-9748131 від 29 квітня 2024 року.
Згідно з Паспортом споживчого кредиту - Інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), 29 квітня 2024 року відповідач ознайомилася з інформацією про умови кредитування та вартістю кредиту, що стверджується підписом з використанням одноразового ідентифікатора 35106.
З інформаційної довідки ТОВ "Платежі Онлайн" № 1106/13 від 18 грудня 2024 року та додатку до Інформаційної довідки вбачається, що 29 квітня 2024 року о 17 год 53 хв на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , банк емітент Приват Банк відбулось зарахування коштів в сумі 5500,00 грн, номер транзакції 41440-24269-98093.
Як встановлено з витребуваних на виконання ухвали суду від 02 червня 2025 року у АТ КБ «Приватбанк» доказів, на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) емітовано картку № НОМЕР_4 та 29.04.2024 на дану картку проведене зарахування в розмірі 5500,00 грн, номер телефону який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 та на який відправляється інформація про підтвердження операцій за даною карткою НОМЕР_2 .
Отже, Договір кредитної лінії № 00-9748131 від 29 квітня 2024 року є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Договору і волевиявлення учасників Договору було вільним.
З детального розрахунку заборгованості за Договором кредитної лінії № 00-9748131 від 29 квітня 2024 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає 5500,00 грн заборгованість по кредиту, в тому числі 550,00 грн за нарахованою комісією, 2750,00 грн штрафні санкції згідно умов договору та 14714,70 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 00-9748131 від 29 квітня 2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 станом на 15 травня 2025 року (включно) має непогашену заборгованість за Кредитним договором № 00-9748131 яка складає 20764,70 грн, в тому числі 6050,00 грн заборгованість за сумую кредиту, 14714,70 грн прострочена заборгованість за процентами.
25 листопада 2024 року між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ «ФК "ЕЙС» укладений Договір факторингу №25112024-МК/Ейс відповідно до якого ТОВ "Макс Кредит" передало (відступило) за плату ТОВ «ФК "ЕЙС» права вимоги, а ТОВ «ФК "ЕЙС» прийняло належні ТОВ "Макс Кредит" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між ТОВ "Макс Кредит" до Договору факторингу №25112024-МК/Ейс від 25 листопада 2024 року ТОВ «ФК "ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 00-9748131 від 29 квітня 2024 року на суму 20764,70 грн.
Станом на дату подання позовної заяви до суду - 29 травня 2025 р відповідачем ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-9748131 від 29 квітня 2024 року не погашено.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12 ЦПК України).
У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Із матеріалів справи встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», тому, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що договір, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а відтак вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст.ст. 205, 207 ЦК України.
Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі ЗУ «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Ч. 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту. Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі №569/8962/16-ц.
Судом встановлено, що в порушення умов Договору кредитної лінії № 00-9748131 від 29 квітня 2024 року а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором в установлений строк не виконала ні первісному кредитору ні позивачу, який набув права вимоги до відповідача, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами перед позивачем ТОВ «ФК ЕЙС».
Щодо розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає до стягнення із відповідача ОСОБА_1 суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , уклавши договір кредитної лінії № 00-9748131 від 29 квітня 2024 року про кредиту на споживчі потреби із ТОВ «МКС КРЕДИТ», право вимоги за якими перейшло до позивача ТОВ «ФК ЕЙС» належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту 5500,00 грн, комісією 550 грн. та відсотками.
Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості за договором як позивачу, так і первісному кредитору, матеріали справи не містять.
В даному випадку позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача на свою користь борг за договором кредитної лінії № 00-9748131 від 29 квітня 2024 року станом на 15.05.2025 року у розмірі 20764,70 грн., з яких: 5500,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, комісія 550 грн., заборгованість за нарахованими процентами 14 714,70 грн.
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що нарахування процентів здійснювалось первісним кредитором за 211 днів з дати видачі кредиту 29 квітня 2024 року до часу відступлення права вимоги 25 листопада 2024 року включно, при цьому застосовувалась процентна ставка 1,47 % за кожен день користування кредитом.
Разом з тим, суд не бере до уваги надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором № 00-9748131 від 29 квітня 2024 року в частині нарахування процентів за користування кредитом з огляду на наступне.
Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов'язки його сторін.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Так, Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її частиною 5, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Вказаним Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, в якому передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів -2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Таким чином, нормами Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що при укладенні договорів про споживчий кредит максимальна денна процентна ставка 2,5% застосовується до 22 квітня 2024 року, 1,5% - до 20 серпня 2024 року, а з 21 серпня 2024 діє процентна ставка 1%.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що розрахунок заборгованості по відсотках за користування кредитом становить 12207,25 грн, виходячи із наступного розрахунку: 9216,90 грн - відсотки за період з 29 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 (5500 грн тіло кредиту х 1,47 % х 114 днів), 5335 грн відсотки за період з 21 серпня 2024 року по 25 листопада 2024 року (5500 грн тіло кредиту х 1,0 % х 97 днів), що разом становить 14551,90 грн., а з врахуванням коштів сплачених відповідачем на погашення кредиту 970,20 грн. та 1374,45 грн. становить 12207,25 грн. (14551,90 - 970,20 -1374,45 =12207,25)
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 18257,25 грн, з яких: 6050 грн. - сума заборгованості кредитом, що включає 5500 грн. - тіло кредиту, 550 грн комісія; 12207,25 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідачем не спростовано наявність укладеного кредитного договору, як і не надано доказів погашення кредиту в строки, визначені договором, а тому суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-9748131 від 29 квітня 2024 року розмірі 18257,25 грн
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2147,36 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 87,92 %).
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.1 п. 1, ч. 3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи та входять до складу судових витрат.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які складають 7000 грн.
Між ТОВ "ФК ЕЙС" та Адвокатським бюро "Тараненко та Партнери" укладено договір № 07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року про надання правничої допомоги. Відповідно до умов договору клієнт доручає а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах передбачених договором. Додатковою угодою № 5 до Договору № 07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року про надання правничої допомоги згідно з якою АБ "Тараненко та Партнери" взяло на себе зобов'язання щодо надання правничої допомоги по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника ОСОБА_1 . З акту прийому-передачі наданих послуг вбачається, що АБ "Тараненко та Партнери" надано послуги ТОВ "ФК ЕЙС" з підготовки матеріалів справи до суду - позову до ОСОБА_1 на суму 7000,00 грн,
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи із умов договору про надання послуг, беручи до уваги складність справи та обсяг виконаних робіт, характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши надані докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "ЕЙС" (02090, м. Київ, Харківське шосе, 18, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-9748131 від 29 квітня 2024 року в розмірі 18257,25 грн, яка складається з 6050 грн. - сума заборгованості кредитом, що включає 5500 грн. - тіло кредиту, 550 грн комісія; 12207,25 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "ЕЙС" (02090, м. Київ, Харківське шосе, 18, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2147,36 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, а всього 5147,36 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ФК «ЕЙС», адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 18, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне заочне судове рішення складено 03 липня 2025 року.
Головуюча суддя Галиш І.Б.