Справа № 683/1761/25
3/683/686/2025
02 липня 2025 року м. Старокостянтинів
Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Сагайдак І.М., розглянувши у судовому засіданні в м. Старокостянтинів справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №417058 від 09 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП.
Відповідно до вищезазначеного протоколу ОСОБА_2 ставиться у вину те, що він 09 червня 2025 року о 15 годині по вул. Виноградній,62 в м. Старокостянтинів Хмельницької області виражався нецензурною лайкою, ображав та безпідставно чіплявся до ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП (дрібне хуліганство).
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він та ОСОБА_3 є членами садового кооперативу. ОСОБА_3 займалась питанням облаштування дороги в кооперативі, в результаті чого дорогу висипали щебенем. 09 червня 2025 року біля 15 години у них із ОСОБА_3 виник конфлікт через дорогу. Він попросив ОСОБА_3 , щоб грейдер розрівняв біля його помешкання щебінь, на що вона відповіла, щоб він узяв лопату і сам розрівняв. Вказує, що ОСОБА_3 цькує усіх членів кооперативу, хто не здавав гроші на дорогу, перешкоджає пересуватись по дорозі. Тоді він сказав ОСОБА_3 , щоб вона як вдова, краще б поминала свого чоловіка, а не створювала конфлікти та сварки із сусідами. Це все, що він сказав на адресу ОСОБА_3 , після чого вона почала сварку. Вказує, що він не виражався на адресу ОСОБА_3 нецензурною лайкою та не чіплявся до неї, жодним чином не порушував громадський порядок та спокій громадян. Факт вчинення ним хуліганських дій категорично заперечив.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто, особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну чи кримінальну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху, справи приватного обвинувачення, домашнє насильство тощо).
Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів, тощо.
Тобто, громадське місце є обов'язковою ознакою, яка підлягає доказуванню під час розгляду справи про адміністративні правопорушення. Громадським місцем визначається вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст.10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст.173 КУпАП.
Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян.
Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст.173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.
З огляду на вищенаведене, для встановлення істини у справі та належної оцінки дій ОСОБА_1 має значення мотив його поведінки та спрямованість його умислу.
При цьому, сам лише факт висловлювання особою нецензурною лайкою без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП необхідно встановити факт того, що особа дійсно в активній формі, безпричинно, з власної ініціативи чи через незначний привід порушила громадський порядок і спокій громадян, перешкоджала нормальним умовам їх життєдіяльності чи відпочинку.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)
встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляд справи Конвенцію про захист прав і основоположних свобод і протоколів до неї, та практику Європейського суду з прав людини і Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №417058 від 09 червня 2025 року, 09 червня 2025 року о 15 годині по вул. Виноградній,62 в м. Старокостянтинів Хмельницької області ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою, ображав та безпідставно чіплявся до ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності також будь-яких інших доказів не є безумовним та беззаперечним доказом вини особи, оскільки не є імперативним фактом доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією порушення, яке виявлено працівником поліції, та, відповідно до ст.251 КУпАП, є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі, але не є остаточним і достатнім доказом для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 заперечив факт висловлювання нецензурною лайкою та чіпляння до ОСОБА_4 , стверджуючи, що між ними мав місце словесний конфлікт через дорогу, спровокований самою ОСОБА_3 .
Факт словесного конфлікту , який виник між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 09 червня 2025 року біля 15 години з приводу дорожніх робіт, під час якого ОСОБА_5 образив ОСОБА_3 висловлюванням на її адресу «що вона не така як треба вдова», підтверджується письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 від 09 червня 2025 року.
Із письмових пояснень ОСОБА_3 від 09 червня 2025 року вбачається, що 09 червня 2025 року біля 15 години ОСОБА_1 на дорозі по вул. Виноградній виражався нецензурною лайкою в сторону перехожих громадян, а коли вона зробила йому зауваження, він почав принижувати її честь та гідність стосовно її чоловіка, який загинув. Стверджувала, що такі дії ОСОБА_1 вчиняє систематично. При цьому, ОСОБА_3 у своїх поясненнях жодним чином не вказувала, що ОСОБА_1 виражався на її адресу нецензурною лайкою та безпідставно чіплявся до неї, як то зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, із показань ОСОБА_1 , письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наявний триваючий конфлікт та неприязні відносини, чого при кваліфікації дій за ст.173 КУпАП недостатньо, адже сварка між особами, які знаходяться в неприязних стосунках без наслідків - порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а такого матеріали справи не містять.
Крім того, із письмових показань ОСОБА_3 не вбачається, що ОСОБА_2 виражався на її адресу нецензурною лайкою та безпідставно чіплявся до неї, як то зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Тому, з врахуванням відсутності об'єктивних даних, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, в контексті застосування ч.1 та 3 ст.5, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю, що відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.283-284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: