Справа № 954/552/25
Номер провадження 2/954/1165/25
03 липня 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Гром О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Нововоронцовка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У провадженні Нововоронцовського районного суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначив, що 14.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5544238, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 25000,00 гривень, строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день прострочення.
26 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу №26.09/23-Ф відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» належне йому право вимоги до відповідача коштів право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором №5544238 від 14.02.2022.
31 липня 2024 року між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №31.07/24-Ф, у відповідності до умов якого, ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» відступило позивачу належне йому право вимоги до Відповідача коштів, право на одержання яких належить ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача за Договором №5544238 від 14.02.2022. Вказав, що у зв'язку з невиконання умов договору відповідачем, заборгованість становить 90172,50 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 25000,00 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 65172,50 гривень, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, у зв'язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст.178, ч. 4 ст.223, ч. 1 ст.280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5544238.
Договір про споживчий кредит укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також підписано паспорт споживчого кредиту.
ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про споживчий кредит та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача, зазначеного останнім у договорі, № НОМЕР_1 , кошти в розмірі 25000 гривень.
26 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу №26.09/23-Ф відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» належне йому право вимоги до відповідача коштів право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором №5544238 від 14.02.2022.
31 липня 2024 року між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №31.07/24-Ф, у відповідності до умов якого, ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» відступило позивачу належне йому право вимоги до Відповідача коштів, право на одержання яких належить ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача за Договором №5544238 від 14.02.2022.
Сума заборгованості відповідача станом на 17.09.2024 становить 90172,50 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 25000,00 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 65172,50 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідност. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідност. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов'язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, проценти за його користування.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, з яким погоджується суд, відповідач внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань має заборгованість за кредитним договором №5544238 від 14.02.2022 у розмірі 90172,50 гривень.
Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості у розмірі 90172,50 гривень.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн., то слід зазначити наступне.
Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі№922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.
Чинне процесуальне законодавство встановило так і основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.
У постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19 вказано, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд вважає, що фактично наданий обсяг юридичної допомоги, є неспіввісним з заявленою сумою судових витрат, а тому підлягають стягненню судові витрати, пов'язанні з отриманням професійної правничої допомоги в сумі 5000,00 грн., вважаючи суму в 10000 грн., яку зазначає представник позивача, завищеною.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збіру розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст.4,12,13,76-83,141,247,259,263,264,265,280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (м.Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, прим. 2, код ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за кредитним договором в розмірі 90172,50 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» витрати на оплату судового збору в сумі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО.В. Гончаренко