Справа № 650/3592/25
провадження № 2/650/2362/25
про повернення зустрічного позову
03 липня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Сікори О.О., за участю секретаря - Завістовської Л.А., в селищі Велика Олександрівка, розглянувши питання про прийняття зустрічного позову з яким звернувся представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журик Андрій Леонідович,
встановив:
В провадженні суду перебуває цивільна справа про розірвання договору оренди землі, сторонами у якій зазначені: позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - КОВАЛЬЧУК МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».
Позивач просить: розірвати договір оренди землі від 19.06.2006 року №4АА002128-040671500036 (з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2017 року та додаткової угоди від 27.12.2023 року), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС- АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_2 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31636249, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:034:0001, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» від 17 квітня 2025 року №1704/25-17.
24 червня 2025 року представник відповідача звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання привести земельну ділянку у придатний для використання стан в якому просить зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) привести земельну ділянку кадастровий номер 6520686700:03:034:0001 у придатний для використання стан, шляхом надання доступу до земельної ділянки кадастровий номер 6520686700:03:034:0001 на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі.
На судове засідання представник позивача - Ковальчук М.О. не з'явився, надав клопотання в якому заперечив проти прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову. Розгляд справи просив провести за його відсутності.
На судове засідання представник відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету ТОВ «ЮТС-Агропродукт» в підсистемі «Електронний суд».
У відзиві, поданому представником відповідача, останній не висловив своєї позиції щодо участі у судовому засіданні; окреме клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло.
На судове засідання представник відповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом направлення на його юридичну адресу ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки, які повернулися на адресу суду з відміткою про відсутність адресата за відповідною адресою.
Вирішуючи питання про можливість проведення судового засідання без участі представника ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» суд також виходив з положень частини шостої статті 14 ЦПК України відповідно до якої юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Відповідач ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» не виконав такий обов'язок та не зареєстрував свій кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, з огляду на що суд зазначає, що права відповідача, який не зареєстрував електронний кабінет, не порушуються у разі ненаправлення йому позивачем паперових копій процесуальних документів при поданні позову з використанням підсистеми «Електронний суд». Відповідач несе певні негативні наслідки невиконання обов'язку з реєстрації електронного кабінету. Ці наслідки прямо передбачені ЦПК України, вони є збалансованими та пропорційними, тобто не порушують основоположні принципи цивільного процесу, такі як верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом та судом, диспозитивність, гласність та відкритість судового процесу, змагальність сторін, пропорційність, зокрема, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами тощо. Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №752/11445/22, від 01.02.2024 у справі №520/11344/23, від 28.03.2023 у справі №260/1322/21 (з урахуванням відмінностей у змісті процесуальних кодексів).
З огляду на викладені обставини, а також враховуючи, що представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не з'явилися до суду без повідомлення причин, окремі з них не вжили заходів для реалізації свого процесуального обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання представника відповідача за наявними у матеріалах справи доказами та письмовими поясненнями сторін.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 274 ЦПК України суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача належним чином подано зустрічний позов або позов третьої особи із самостійними вимогами, або за первинним позовом відбулося збільшення розміру позовних вимог або зміна предмета позову, і відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Зі змісту первісного позову вбачається, що він обґрунтований тим, що відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування двома земельними ділянками, які на праві власності належать позивачу, що призвело до утворення заборгованості. Крім того, відповідач не здійснює обробіток зазначених земельних ділянок за їх цільовим призначенням, унаслідок чого вони перебувають у занедбаному стані, що спричиняє зниження родючості ґрунтів та порушує інтереси орендодавця. Такі дії відповідача є систематичним порушенням умов договорів оренди землі та норм чинного законодавства, що відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» та пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України є підставою для дострокового розірвання договорів оренди землі.
Зі змісту зустрічного позову вбачається, що він обґрунтований тим, що відповідач за первісним позовом не виконав свій обов'язок щодо передачі орендованих земельних ділянок у стані, придатному для використання за цільовим призначенням. Позивач за зустрічним позовом стверджує, що після запровадження воєнного стану на території України, а також у зв'язку з окупацією та проведенням бойових дій на території Херсонської області, ці земельні ділянки потребують очищення від вибухонебезпечних предметів та проведення заходів дистанційного зондування землі, що унеможливлює їх використання. Позивач за зустрічним позовом посилається на положення Додаткової угоди до договору оренди землі, які покладають на орендодавця обов'язок забезпечити доступ до земельних ділянок для організації своєчасного комплексного забезпечення їх використання, та на норми Цивільного кодексу України (ст. 322, 333, 526), які зобов'язують власника (орендодавця) утримувати майно у належному стані та забезпечувати його безпечне використання.
У своїх запереченнях щодо прийняття зустрічного позову представник позивача зазначив, що відповідач подав зустрічну позовну заяву з порушенням встановленого процесуального строку для подання такого позову, не подавши клопотання про поновлення строку. Представник позивача вказав на те, що відповідач, користуючись допомогою низки професійних адвокатів, мав і час, і можливість подати зустрічну позовну заяву вчасно. Крім того, представник позивача обґрунтував, що задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, оскільки вимоги зустрічного позову не мають прямого впливу на обґрунтованість первісних вимог позивача. Таким чином, представник позивача вважає, що прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду є недоцільним і лише призведе до затягування строків розгляду справи.
Суд вважає, що зустрічна позовна заява не підлягає прийняттю до спільного розгляду з первісним позовом з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 193 ЦПК України, зустрічна позовна заява приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані та спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли: вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Суд зазначає, що первісний позов стосується розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості з орендної плати у зв'язку з порушенням відповідачем умов договорів щодо своєчасної оплати. Натомість зустрічний позов відповідача стосується зобов'язання орендодавця (позивача у первісному позові) забезпечити доступ до земельної ділянки шляхом отримання акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі.
Суд вважає, що між заявленими позовами відсутня така взаємопов'язаність, яка б обґрунтовувала їх спільний розгляд в одному провадженні. Зустрічний позов відповідача стосується фактично інших правовідносин - зобов'язань орендодавця забезпечити доступ до земельної ділянки у зв'язку із проведенням розмінування, тоді як предметом первісного позову є розірвання договору оренди через несплату орендної плати.
Крім того, задоволення зустрічного позову саме по собі не призводить до повного або часткового виключення задоволення первісного позову, оскільки вимоги щодо забезпечення доступу не впливають безпосередньо на обґрунтованість вимог позивача про розірвання договору та стягнення заборгованості.
Суд також враховує, що спільний розгляд зустрічної позовної заяви з первісним позовом призведе до ускладнення та затягування розгляду справи, оскільки потребуватиме встановлення обставин, які не є необхідними для розгляду первісного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не відповідає критеріям взаємопов'язаності та доцільності спільного розгляду, а тому не підлягає прийняттю до спільного розгляду з первісним позовом.
На підставі вищенаведених положень ЦПК України, суддя,
постановив:
Повернути заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ОСОБА_1 про зобов'язання привести земельну ділянку у придатний для використання стан.
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 03 липня 2025 року.
Суддя: ________________ О.О. Сікора