26.06.2025 Справа №607/11721/25 Провадження №3/607/4748/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Стельмащук П.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
31.05.2025 о 02 год. 19 хв. в м. Тернополі по вул. Збаразька, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan», н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Алкотест 7510 та проведення такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник адвокат Шевчук В.О. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 заперечили, оскільки в матеріалах справи відсутні докази проведення поліцейським огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а саме акту огляду на стан алкогольного сп'яніння. Порушення порядку фіксації результатів такого огляду свідчить про відсутність у поліцейського підстав вважати, що водій перебував у стан алкогольного сп'яніння. Крім того, просить зупинити провадження у справі у зв'язку із проходженням ОСОБА_1 військової служби за призовом під час мобілізації.
Розглянувши клопотання сторони захисту про зупинення провадження у справі суд вважає, що у його задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст.129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 246 КУпАП порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення у районних, районних у містах, міських чи міськрайонним судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП за обставин, наведених захисником у його клопотанні.
Чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, які пов'язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
У Кодексі України про адміністративні правопорушення не передбачено зупинення провадження у справі в зв'язку з призовом особи, що притягується до адміністративної відповідальності, для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, до звільнення такої особи з військової служби.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності забезпечено право на особисту участь та захист, шляхом участі адвоката в розгляді даної справи, з метою захисту його інтересів під час судового розгляду.
З огляду на викладене, вважаю, що у задоволенні клопотання сторони захисту про зупинення провадження у справі слід відмовити.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає, зокрема, за керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу поліцейського пройти огляд в установленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Також, вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч. 1 ст.251 КУпАП).
Згідно ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена наступними доказами, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №346867 від 31.05.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 31.05.2025; рапортом поліцейського від 31.05.2025; відеозаписом, на якому зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмову на вимогу поліцейського пройти огляд в установленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Доводи сторони захисту щодо відсутності у матеріалах справи акта огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на увагу не заслуговують. Водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому такий акт не складався. Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу працівника поліції є порушенням вимог п.2.5 ПДР України та утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Окрім цього, ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка що не відповідає обстановці), які були визначені поліцейським підставою для направлення на огляд на стан сп'ягніння, зафіксовані в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в КНП ТОМЦСНЗ ТОР від 31.05.2025.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, ступінь вини, особу порушника, його майновий стан, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяП. Я. Стельмащук