26.06.2025 Справа №607/21307/24 Провадження №2/607/1254/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Двикалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі - ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №29.03.2024-100000044 від 29.03.2024 в сумі 25740,00 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 29.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №29.03.2024-100000044, згідно умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 13000,00 грн., строком на 42 дні. ОСОБА_1 29.03.2024 електронним цифровим підписом підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтвердив укладення кредитного договору та отримав на рахунок кошти у розмірі 13000,00 грн., а отже акцептував умови договору. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 09.05.2024 утворилась заборгованість в розмірі 25740,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13000,00 грн, по процентам в розмірі 12740,00 грн.
Ухвалою судді від 10.10.2024 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
28.01.2025 до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача Лисенко О.В. просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Згідно зі змістом позовної заяви, відповідач начебто 29.03.2024 об 00.30 год. уклав із ТОВ «Споживчий кредит» Кредитний договір (оферти) № 29.03.2024-100000044 та відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 13000,00 грн. Проте з липня 2023 року відповідач мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу. З 01.01.2024 відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та знаходиться у зоні бойових дій. 28-29 березня 2024 року відповідач виконував бойове завдання на позиціях, тому необхідності в отриманні кредитних коштів у нього не виникало та будь-яких транзакцій він не проводив. Також позивач стверджує, що кредитні кошти були надані відповідачу шляхом їхнього перерахунку на платіжну картку № НОМЕР_2 , яка зазначена у кредитному договорі. На підтвердження видачі коштів позивач посилається на копію квитанції LIQPAY АТ КБ «Приватбанк». Однак, згідно з інформацією наданою АТ КБ «Приватбанк» станом на 29.03.2024 року на ім'я ОСОБА_1 у зазначеному банку відкрито два поточних рахунки, з них: НОМЕР_3 IBAN: НОМЕР_4 із залишком коштів на суму 3978,59 грн, та НОМЕР_5 IBAN: НОМЕР_6 із залишком коштів на суму 5878,41 грн. Тобто, картковий рахунок із реквізитами НОМЕР_2 у АТ КБ «Приватбанк» відповідачу не належить, а тому кошти відповідач не отримував. Водночас, позивач не підтвердив списання коштів із свого рахунку як кредитодавця, як це передбачено п.4.3. Договору. Окрім того, у Договорі зазначено місце роботи позичальника - ТОВ «Транс Буд Компанія», а місце проживання - АДРЕСА_1 . Така інформація не відповідає дійсності, оскільки відповідач з липня 2023 року проходить службу у складі Збройних Сил України у військовій частині на Запорізькому напрямку, а адреса його реєстрації - АДРЕСА_2 . Транзакції, здійснені Відповідачем 31.03.2024, вказують на його місце перебування у м. Запоріжжя. Зазначені обставини дають підстави стверджувати, що відповідач Кредитний договір (оферти) №29.03.2024-100000044 не укладав та кошти не отримував, а відповідно не набув кредитних зобов'язань.
Оскільки відносно відповідача вчиняються неправомірні дії по сплаті неіснуючого кредиту із використанням його анкетних даних, відповідач звернувся до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області із відповідною заявою. Відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025216040000042 від 14.01.2025. Окрім того, діючим військовослужбовцям не нараховуються штрафи, відсотки, пеня за користування кредитними коштами до завершення дії воєнного стану.
03.02.2025 суд отримав відповідь на відзив, у якій на спростування доводів відповідача сторона позивача зазначила таке. Відповідачем документи, що складають Кредитний договір підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який надсилався у смс-повідомлені на номер, вказаний останнім, як фінансовий - 0686366201. Саме останній було використано відповідачем для підписання Кредитного договору 29.03.2024 о 00:30 год. Відтак, відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується квитанцією про сплату №2443113727 від 29.03.2024, яка є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», а відтак належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу. Позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено ним у кредитному договорі (заявці), за допомогою еквайрингу Liqpay. Щодо проходження відповідачем військової служби слід зазначити, що відповідач не надав документів перелік яких вказаний у п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та із заявою про зменшення розміру заборгованості не звертався.
06.02.2025 суд отримав заперечення сторони відповідача на відповідь на відзив. Відповідач категорично заперечує підписання будь-яких документів одноразовим ідентифікатором та отримання коштів від ТОВ «Споживчий центр», а позивач не надає доказів на підтвердження, що номер телефону, на який надійшло смс із кодом для прийняття та укладання договору позичальнику, належить саме відповідачу і саме відповідачем підтверджена заявка. Відтак, існують підстави вважати, що позивач не надав належних доказів того, що між відповідачем та ТОВ «Споживчий центр» було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору про надання кредиту і укладено такий договір. Обставини щодо видачі кредиту спростовуються тим, що згідно з копією квитанції Liqpay про електронний переказ коштів від 29.03.2024 за Кредитним договором №29.03.2024-100000044, ТОВ «Споживчий центр» перерахувало на невстановлений банківський рахунок кошти в сумі 13000,00 грн., при цьому номер рахунку отримувача в ній не відображається, як і не відображається прізвище, ім'я та по батькові, РНОКПП особи, тому ідентифікувати відповідача, як власника банківської картки та отримувача цих коштів за вказаним документом неможливо. Також цей документ не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Відтак, сама по собі, довідка сформована платіжним сервісом LiqРay, не є належним та достатнім доказом виникнення та існування між кредитором та відповідачем кредитних відносин та доказом заборгованості. Інших документів, які б підтверджували отримання відповідачем грошових коштів від позивача на умовах договору кредитування позивачем не надано.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просить суд розглянути справу без його участі, про що зазначив у прохальній частині відповіді на відзив.
У судовому засіданні 24.06.2025 представник відповідача Лисенко О.В. просила позов задовольнити з підстав наведених у відзиві на позов і у запереченнях.
Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 15 год. 00 хв. 26.06.2025, проте учасники справи на вказану дату та час не з'явились.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, керуючись такими міркуваннями.
Судом встановлено, що від імені ОСОБА_1 оформлено заявку кредитного договору № 29.03.2024-100000044 (кредитної лінії), в якій вказані персональні дані ОСОБА_1 , як позичальника, визначена сума кредиту 13000,00 грн., строк кредиту 42 дні з дати його надання до 09.05.2024, проценти за користування кредитом розраховані протягом первинного періоду користування та чергового періоду користування кредитними коштами.
29.03.2024, за твердженням ТОВ «Споживчий центр», між даним товариством та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 29.03.2024-100000044 (далі - Договір), підписаний зі сторони відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора Е733.
Відповідно до п.2.2 Договору електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови:
2.2.1. пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті Позичальника на веб-сайті Кредитодавця;
2.2.2. заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем;
2.2.3. відповідь Позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Згідно з п. 3.1. Договору Кредитодавець зобов?язується надати
Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов?язується повернути Кредит та сплатити Проценти.
Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов?язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов?язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4323-34ХХ-ХХХХ-3398.
Згідно з п. 4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця.
Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов?язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід?ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов?язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред?явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідно до умов Заявки кредитного договору № 29.03.2024-100000044 від 29.03.2024 позичальнику надається кредит у розмірі 13000,00 грн, строком на 42 дні з дати його надання, дата видачі кредиту - 29.03.2024, дата повернення кредиту - 09.05.2024, із процентною ставкою у розмірі 2% за 1 день користування кредитом («Економ»), яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних 14 днів з дня отримання чергового траншу включно, або процентною ставкою в розмірі 2,5% за 1 день користування кредитом («Стандарт»), яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ».
Згідно з п. 20 Заявки, позичальник підтверджує, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в частинах 1, 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» примірник цього договору.
Згідно з п. 6.7.1 Договору, позичальник підтверджує, що він уклав цей договір, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та згідно з вільним волевиявленням, та має здатність виконувати його умови.
Також до матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, з якого вбачається інформація про фінансову установу та умови кредитування.
Згідно з квитанцією LiqРay, 29.03.2024 кошти в розмірі 13000,00 грн. перераховані на картку НОМЕР_7 *98, призначення платежу: видача за договором № 29.03.2024-100000044.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 29.03.2024-100000044 від 29.03.2024 відповідач ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 25740,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13000,00 грн, по процентам в розмірі 12740,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з статтями 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа; правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з умовами кредитного договору №29.03.2024-100000044 від 29.03.2024 договір укладено в електронній формі на сайті кредитодавця шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції та підписані накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Такий договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.
Відповідач заперечує отримання кредитних коштів.
Згідно із квитанцією LiqPay, виданою АТ КБ «ПриватБанк», 29.03.2024 на номер картки НОМЕР_7 *98, ID платежу 2443113727, здійснено переказ в сумі 13000 грн, призначення платежу видача за договором № 29.03.2024-100000044.
Заперечуючи щодо викладених у позові обставин, представник відповідача вказував на те, що відповідач зазначений договір не укладав і коштів не отримував. При цьому номер картки не належить ОСОБА_1 .
Для підтвердження чи спростування вказаних обставин, за клопотанням представника відповідача, ухвалами суду від 20.02.2025 та від 13.05.2025 було витребувано з АТ «А-Банк» інформацію про те, чи емітувалась (видавалась) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 ) банківська картка НОМЕР_9 , та інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_9 за 29.03.2024.
Згідно з відповіддю АТ «А-Банк» від 06.03.2025 (отримана судом 11.03.2025) та 28.05.2025 (отримана судом 02.06.2025), банк немає змоги надати запитувану інформацію стосовно номера картки НОМЕР_9 , оскільки серед банківських карт ОСОБА_1 карту з таким номером не знайдено.
Крім того, згідно з банківськими виписками АТ КБ «ПриваБанк», долученими стороною відповідача до відзиву на позов, станом на 29.03.2024 у АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 у зазначеному банку відкрито два поточних рахунки, з них: НОМЕР_3 IBAN: НОМЕР_4 із залишком коштів на суму 3978,59 грн, та НОМЕР_5 IBAN: НОМЕР_6 .
Жодна з вказаних карток ( НОМЕР_3 та НОМЕР_5 ) не є тією карткою ( НОМЕР_9 ), на яку здійснено переказ коштів в сумі 13000,00 грн. на виконання кредитного договору № 29.03.2024-100000044.
Таким чином, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами позивачем не доведено отримання відповідачем від позивача кредитних коштів (13000 грн), а тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 29.03.2024-100000044 від 29.03.2024 у розмірі 25740,00 грн відсутні.
Так як у задоволенні усіх позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження - вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ - 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 , місце проживання - АДРЕСА_2 .
Рішення складено та проголошено 26.06.2025.
Головуючий суддяП. Я. Стельмащук