Справа № 606/828/25
02 липня 2025 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Ромазан Л.С., при секретарі судового засідання Будз М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за ч.3 ст.210 КУпАП, від 28 квітня 2025 року №6/256, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №6/256 від 28 квітня 2025 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що вказана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП - закриттю через відсутність у його діях адміністративного правопорушення.
Так, обгрунтовуючи позовні вимоги у позові ОСОБА_1 вказав, що 05 березня 2025 року він подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) пакет документів для оформлення відстрочки від призову на службу під час мобілізації на особливий період. 22 березня 2025 року на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлено довідку про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, як особі, що здійснює постійний догляд за батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який згідно із висновком ЛКК №52 від 13 лютого 2025 року потребує постійного стороннього догляду. Позивач також зазначив, що в телефонному режимі йому було повідомлено про те, що зазначену довідку він повинен отримати особисто у ІНФОРМАЦІЯ_2 . 24 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся у вказаний відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 за довідкою про надання відстрочки, однак йому повідомили про порушення ним Правил військового обліку, за що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відносно нього винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП №6/256 від 28.04.2025 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Позивач зазначив, що в постанові №6/256 від 28.04.2025 не вказано, для уточнення яких саме даних він повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Не погодився із обставинами надіслання йому повістки із вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 . на 24 жовтня 2024 року, повернення цієї повістки відправнику із відміткою «адресат відсутній», оскільки він постійно перебував за адресою, вказаною у повістці, однак повістки працівники поштового зв"язку йому не вручали. У своєму позові ОСОБА_1 ствердив, що порушень Правил військового обліку, зазначених у постанові №6/256 від 28.04.2025, не вчиняв, оскільки повістки не отримував, місце проживання не змінював, дані вчасно оновив через застосунок Резерв+. Вважає, що постанова про адміністративне правопорушення №6/256 від 28.04.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП - закриттю через відсутність у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді від 13 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 у судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.
За наявності вказаних обставин суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача, який у судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин.
Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності наявні у справі докази, що стосуються фактів, приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.
28 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову про адміністративне правопорушення №6/256 за ч.3 ст.210 КУпАП.
Згідно із постановою ОСОБА_1 24.04.2025 о 16 год. 00 хв. звернувся в ІНФОРМАЦІЯ_2 , де під час звірки військово-облікових даних було встановлено, що він вчасно не оновив дані в центрі надання адміністративних послуг, ІНФОРМАЦІЯ_5 . Крім того, ОСОБА_1 не з'явився по повістці №659976, яка була надіслана засобами Укрпошти 13 жовтня 2024 року для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) на 24.10.2024 об 11 год. 00 хв. для уточнення даних, вказана повістка повернулася у ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», дата відмітки на поштовому відправленні 12 березня 2025 року. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п.10 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022), вчинивши триваюче правопорушення в особливий період, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, серед іншого, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Частиною третьою статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, яке саме законодавство правил військового обліку порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності у період особливого стану.
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають, з-поміж інших категорій, підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, серед іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560).
Отже, з об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП полягає, серед іншого, у порушенні Правил військового обліку, зокрема, щодо встановленого обов'язку прибувати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов"язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за неоновлення у встановлений законом термін своїх персональних даних через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов"язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а також за неприбуття за викликом на 24 жовтня 2024 року об 11 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд не погоджується з висновками про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Позивач з 22 грудня 2005 року по даний час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі рішення ВЛК від 20 липня 2007 року ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби і з цього часу він перебував на військовому обліку, не змінюючи при цьому свого місця проживання.
Маючи право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, позичач 05 березня 2025 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із відповідною заявою.
22 березня 2025 року на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлено довідку про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, як особі, що здійснює постійний догляд за батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який згідно із висновком ЛКК №52 від 13 лютого 2025 року потребує постійного стороннього догляду.
Жодних питань щодо необхідності уточнення даних при наданні відстрочки відповідач позивачу не ставив.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що усі дані, які стосуються ОСОБА_1 , як військовозобов"язаного, звіряються ним вчасно і наведене підтверджується документами, поданими ним до шостого ІНФОРМАЦІЯ_6 для оформлення відстрочки.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб"єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Однак, незважаючи на те, що судом відповідач двічі повідомлявся про час та місце розгляду справи, йому надсилалась ухвала про відкриття провадження у справі від 13 червня 2025 року, в якій визначався строк для надіслання (надання) до суду відзиву із доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі і яку він отримав 17 червня 2025 року, доказів на підтвердження правомірності винесення постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №6/256 від 28 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП до суду не подано, відзиву не надіслано, пояснень позивача з приводу вчасного уточнення своїх персональних даних не спростовано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 у цій частині порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов"язаних та резервістів, а тому в цій частині постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Із оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не з'явився по повістці №659976, яка була надіслана засобами Укрпошти 13 жовтня 2024 року для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) на 24.10.2024 об 11 год. 00 хв. для уточнення даних, вказана повістка повернулася у ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», дата відмітки на поштовому відправленні 12 березня 2025 року.
Досліджуючи обставини, які вказують на вчинення ОСОБА_1 порушенння Правил військового обліку призовників, військовозобов"язаних та резервістів в цій частині, суд виходить із наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560), який, зокрема, визначає, порядок оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації.
Відповідно до п.34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Матеріалами справи підтверджується, що місцем проживання позивача з 22 грудня 2005 року по даний час є АДРЕСА_2 .
Відповідно до положень вищевказаного Порядку № 560 на ім'я ОСОБА_1 було сформовано повістку № 659976, яка була направлена засобами поштового зв'язку на адресу місця проживання ОСОБА_1 .
В оскаржуваній постанові вказано, що повістка повернулась із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", дата відмітки на поштовому відправленні - 12 березня 2025 року.
Проаналізувавши п. 41 Порядку № 560 в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що оскільки повістку № 659976 надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, яким є 12 березня 2025 року.
Беручи до уваги те, що в розумінні п. 41 Порядку № 560 ОСОБА_1 вважається належно оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 лише 12 березня 2025 року, тому не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи зазначення начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у оскаржуваній постанові про те, що ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24 жовтня 2024 року не з'явився за викликом для звірки даних.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання є 12 березня 2025 року, оскільки саме у цей день поштове відправлення було повернуто відправнику у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Натомість, повісткою № 659976 здійснено виклик ОСОБА_1 на 24 жовтня 2024 року об 11:00 год за адресою: АДРЕСА_1 , для звірки даних.
Таким чином, суд зауважує, що поштове відправлення повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_2 лише 12 березня 2025 року, тобто на значно пізніший термін, який був визначений для явки позивача до вказаного центру.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 у цій частині порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов"язаних та резервістів, а тому в цій частині постанова є також незаконною та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73, частини першої статті 77 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29).
Відповідно до вимог пункту 3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Підсумовуючи викладене в сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем «поза розумним сумнівом» не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому оскаржену постанову слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Враховуючи наведені вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають за задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 5, 6, 194, 211, 217, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за ч.3 ст.210 КУпАП, від 28 квітня 2025 року №6/256, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. скасувати, а провадження у справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення складено 02 липня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя Л.С.Ромазан