Справа № 603/268/25
Провадження № 3/603/116/2025
03 липня 2025 року м. Монастириська
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіян І. М., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , керівника Приватного підприємства «Хлібодар Г»,
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Головним управлінням Державної податкової служби у Тернопільській області до Монастириського районного суду Тернопільської області направлено матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Як видно зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 603/19-00-04-04 від 15.05.2025 року, ОСОБА_1 , керівник Приватного підприємства «Хлібодар Г» (далі - ПП «Хлібодар Г»), вчинив порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2024 рік, самостійно задекларованого поданою податковою декларацією з податку на прибуток за 2024 рік № 9427574499 від 03.03.2025 року. Граничний термін сплати 11.03.2025 року, а платником фактично сплачено 15.03.2025 року суму в розмірі 74 000 грн та 37 811,06 грн 18.03.2025 року (кількість днів прострочення 7), чим порушено вимоги п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями).
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх повній сукупності, суд приходить до переконання, що провадження у справі слід закрити, виходячи з таких міркувань.
У силу вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною та відсилає до інших нормативно-правових актів, якими визначено, зокрема, порядок ведення податкового обліку, яким у цьому випадку є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а також відповідати диспозиції статті закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення. Водночас висновки суду щодо оцінки доказів повинні бути викладені у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, середі іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, іншими документами тощо.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 603/19-00-04-04 від 15.05.2025 року видно, що ОСОБА_1 ставиться у провину несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2024 рік. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, до протоколу також долучено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств ПП «Хлібодар-Г» № 5259/19-00-04-04/38288939 від 10.04.2025 року. Зі змісту вказаного акта видно, що ПП «Хлібодар-Г» (код ЄДРПОУ 38288939) порушено терміни сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за звітний період 2024 року (податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2024 рік № 9427574499 від 03.03.2025 року), чим порушено п. 57.1 ст. 57 ПК України.
Однак суд звертає увагу на те, що порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання не охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Натомість відповідальність за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПК України, передбачена п. 124.1 ст. 124 цього Кодексу.
Отже, підсумовуючи наведене, протокол про адміністративне правопорушення № 603/19-00-04-04 від 15.05.2025 року не конкретизує якими саме діями (бездіяльністю) керівник ПП «Хлібодар Г» ОСОБА_1 порушив порядок ведення податкового обліку, адже таке порушення не тотожне порушенню строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, про що зазначено в протоколі. Тобто вищевказаний протокол всупереч вимогам ст. 256 КУпАП не містить вказівки на конкретні дії (бездіяльність) ОСОБА_1 , за вчинення яких передбачена відповідальність ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до визначених КУпАП правил справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення, і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є неприпустимим, оскільки порушує право особи на захист.
Пред'явлене обвинувачення повинно відповідати диспозиції статті закону, яким встановлено відповідальність за вчинення правопорушення. Поряд з цим, відповідно до усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже, самостійне коригування судом фабули адмінправорушення, що зафіксована у протоколі, буде порушувати принцип рівності сторін процесу та свідчити про те, що особа мала захищатись від обвинувачення, яке їй не було пред'явлено.
Суд наголошує, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Водночас матеріали справи також не містять доказів, які б підтверджували порушення ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку. Так, протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення (постанова Верховного Суду у справі № 338/1/17 від 26.04.2018 року).
Окрім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 08.09.2020 року (справа № П/811/2893/14), висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. А тому суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на наведене, з огляду на те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Суддя І. М. Галіян