"03" липня 2025 р. Справа № 596/878/25
Провадження № 3/596/386/2025
Суддя Гусятинського районного суд Тернопільської області Лисюк І.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительку АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, не працюючу, за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
08.06.2025 року близько 18 год.50 хв. в с.Крогулець, Чортківського району, Тернопільської області, ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме висловлювалася нецензурною лайкою, залякувала, що викликало у ОСОБА_2 побоювання за власну безпеку, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим порушила п.3 ч.1 ст.1 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
08.06.2025 року близько 18 год.50 хв. в с.Крогулець, Чортківського району, Тернопільської області, ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме висловлювалася нецензурною лайкою, залякувала, чинила моральний та психологічний тиск, що викликало у ОСОБА_3 побоювання за власну безпеку, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_3 , чим порушила п.3 ч.1 ст.1 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
08.06.2025 року близько 18 год.50 хв. в с.Крогулець, Чортківського району, Тернопільської області, ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 та неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2009 року народження, а саме чинила моральний та психологічний тиск у присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 , 2014 року народження, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_4 , чим порушила п.3 ч.1 ст.1 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постановою судді від 03.07.2025 року, об'єднано справу № 596/880/25 (провадження №3/596/388/2025) про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, справу № 596/879/25 (провадження №3/596/387/2025) про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП із справою № 596/878/25 (провадження №3/596/386/2025) про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП в одне провадження. Об'єднаній справі присвоєно номер № 596/878/25 (провадження №3/596/386/2025) .
Правопорушниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлялася належним чином. 02.07.2025 року через канцелярію суду подала письмову заява, вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнала, просила розгляд справи проводити у її відсутності.
Приймаючи до уваги поведінку особи, яка притягається до відповідальності, яка не з'явилася в судове засідання, однак подала письмову заяву про визнання вини, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.
Правилами ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку .
Згідно до диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення накладається на особу, за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення накладається на особу, за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Насильство в сім'ї є порушенням прав людини. У законодавчо закріпленому понятті «насильство в сім'ї» є конкретна вказівка на це: «якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина». Відповідно, не буде насильством у сім'ї вчинення дій, які за своїм характером мають ознаки цього виду насильства, але не порушують права та свободи особи. А тому, для правильної кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, факт порушення вказаних прав повинен відображатися у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Держава здійснює захист дитини від усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII дитиною, яка постраждала від домашнього насильства є особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Факт вчинених адміністративних правопорушень ОСОБА_1 стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №424796 від 16.06.2025 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №424795 від 16.06.2025 року, та протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №424794 від 16.06.2025 року; копією електронного рапорту помічника чергового відділення поліції №3 (селище Гусятин)Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Польового Н.В. від 08.06.2025 року, протоколами прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.06.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 16.08.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 08.06.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 08.06.2024 року.
У відповідній графі протоколів є пояснення ОСОБА_1 , яка згідна з протоколом, під яким підписалася.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю їх достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з статтею 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Накладаючи адміністративне стягнення за вказані адміністративні правопорушення, суд враховує характер вчинених правопорушень, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності. Обставин, що пом'якшують відповідальність та обтяжують відповідальність судом не встановлені.
З врахуванням наведеного до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкціями ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП.
При цьому з врахуванням ст. 36 КУпАП суд накладає стягнення в межах санкції ч.2 ст.173-2 КУпАП, яка передбачає більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімум.
Керуючись ст.ст. 36, 401, ч.1, ч.2 ст. 173-2, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на неї адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП у виді 510 (п'ятсот десять) гривень штрафу (ГУК у Терн.обл/тг смт.Гусятин/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача: UA518999980313090106000019661; код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Ірина ЛИСЮК