Справа № 950/1160/25
Провадження № 2-о/950/103/25
про залишення заяви без розгляду
01 липня 2025 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Косолапа В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,
розглянувши в порядку окремого провадження у приміщенні суду в м. Лебедині цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Лебединський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення,
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа. ОСОБА_1 просить суд встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти 28.10.2022 під час виконання бойового завдання відносно - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; внести до актового запису № 172 від 23.11.1999 про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зміни у відомості про батька, зазначивши батьком ОСОБА_5 , громадянина України.
У судовому засіданні 01.07.2025 судом поставлено на обговорення питання щодо залишення поданої заяви без розгляду, з огляду на неможливість розгляду такої заяви в порядку окремого провадження з урахуванням обставин, які були підставою звернення до суду.
Представник заявника просила оголосити перерву та надати час для обґрунтування підстав звернення до суду саме із заявою.
У подальшому, представник заявника направила до суду заяву у якій справу просила розглядати без її участі та участі заявника. В обґрунтування підстав звернення до суду в порядку окремого провадження посилалась на постанову Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 557/1535/23.
Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та доводи, наведені у заяві, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у якій просив встановити факт того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти 28.10.2022 під час виконання бойового завдання, є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України.
Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад , відповідно до ч. 2 ст. 55 Кодексу про шлюб та сім'ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Як свідчить наявна у матеріалах справи копія сповіщення сім'ї № 28, адресована ОСОБА_2 , від 21.11.2022 № 2/2206, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 28.10.2022 і з того часу інформація про його місце знаходження відсутня (а.с. 18).
У судовому засіданні представник заявника підтвердила, що на даний час статус ОСОБА_5 не змінився, він є зниклим безвісти. Також він не оголошувався судом померлим.
Частина 1 ст. 315 ЦПК України визначає, які факти можуть бути установлені судом. Частина 2 цієї статті передбачає, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як уже зазначено судом з посиланням на п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5, заява про встановлення факту батьківства може бути розглянута в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.
Крім того положення ч. 1, 2 ст. 130 Сімейного кодексу України передбачають, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Таким чином особа може звернутись до суду із заявою про встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження у тому разі, якщо імовірний батько на момент звернення до суду помер.
Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 у справі № 361/2653/15-ц зазначив, що передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.
Натомість, відповідно до ч. 3 ст. 128 Сімейного кодексу України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Зазначені положення указують на необхідність звернення до суду саме з позовом про визнання батьківства, а не із заявою про встановлення факту батьківства.
Таким чином справи про встановлення фактів батьківства, на підставі ст. 130 Сімейного кодексу України, розглядаються за правилами окремого провадження, а справи на підставі ст. ст. 128, 129 Сімейного кодексу України про визнання батьківства - за правилами позовного провадження.
У першому випадку передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть того, батьківство кого встановлюється, а у другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем або позивачем у справі.
Посилання представника заявника на постанову Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 557/1535/23 суд вважає нерелевантним, оскільки у даній справі Верховний Суд вирішував питання судової юрисдикції за наслідками розгляду касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо відмови у відкритті провадження у цивільній справі. При цьому Верховний Суд не досліджував питання можливості встановлення факту батьківства в окремому провадженні з огляду на відсутність даних про смерть імовірного батька (визнання його померлим) та не формував відповідних висновків.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 43 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування, а відповідно до ст. 45 таке рішення може бути скасоване судом у разі появи такої особи.
Натомість наслідки визнання фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків смерті такої особи, що передбачено ст. 47 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 293, 294, 315, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Лебединський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що він має право пред'явити позов на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 03.07.2025.
Суддя Вадим КОСОЛАП