Справа № 577/1321/25
Провадження № 2/577/653/25
02 липня 2025 року м.Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Потій Н.В.,
за участі секретаря Волошко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності, та стягнення моральної шкоди в розмірі 900 000 000 грн.,-
12 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якому просить визнати дії відповідачів такими, що принижують його честь та гідність; стягнути з відповідачів у солідарному порядку на свою користь 900 000 000 грн. моральної шкоди, які перерахувати на рахунок Конотопської школи-інтернату для дітей з фізичними вадами здоров'я.
17 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 09 квітня 2025 року о 13:30 год (а.с.10).
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 28 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Потій Н.В.передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначивши у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України (а.с.13)
Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Галян С.В. від 01 квітня 2025 роуку у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Потій Н.В. - відмовлено (а.с.17).
Ухвалою судді Потій Н.В. від 09 квітня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про представництво його і інтересів в суді ОСОБА_4 відмовлено, підготовче судове засідання відкладено на 13:00 год 28 квітня 2025 року (а.с. 24).
28 квітня 2025 судове підготовче засідання відкладено на 13 травня 2025 року на 11:20 год., у зв'язку з неявкою сторін (а.с.31), роз'яснено позивачу, що справу може бути розглянуто у його відсутності, у випадку надходження заяви від позивача про розгляд справи у його відсутності, або у разі участі в справі адвоката, який здійснює представництво інтересів позивача. Роз'яснено, що у випадку повторної неявки позивача в підготовче судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, буде вирішуватися питання про призначення справи до судового розгляду (а.с.32).
13 травня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28 травня 2025 року на 15:00 год. (а.с.34)
28 травня 2025 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання позивача ОСОБА_1 та відсутністю відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, судовий розгляд відкладено на 10 червня 2025 року на 09:30 год. (а.с.36).
10 червня 2025 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання позивача, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, судове засідання відкладено на 02 липня 2025 року на 09:00 год. та роз'яснено ОСОБА_1 , що у разі його повторної неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишить його позовну заяву без розгляду (а.с.39).
02 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 , повторно (враховуючи попередню неявку в судове засідання 10 червня 2025 року), будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Клопотання про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, кожен окремо, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти заявлених вимог заперечує (а.с.21,22)
Згідно із ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку вказаним обставинам справи, вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до частин 1, 2, пункту 10 частини 3 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року в справі "Смірнова проти України").
Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Відповідно до норм пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з частиною 5 статті 223, пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, вказані положення закону пов'язані із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на розумні строки розгляду справи, суд вважає за доцільне залишити позовну заяву ОСОБА_1 , без розгляду, оскільки позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно, не з'явився у судове засідання 02 липня 2025 року причини неявки не повідомив та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Керуючись ст. 10, 13, ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності, та стягнення моральної шкоди в розмірі 900 000 000 грн. залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з текстом ухвали, в електронній формі, на офіційному вебпорталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяН. В. Потій