Справа№592/8171/25
Провадження №2/592/2076/25
03 липня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - Литовченка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Соляник Є.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
встановив:
Виклад позиції позивача, відповідача. Процесуальні дії.
Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 160 000 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 01.05.2021 він надав в борг відповідачу грошові кошти в розмірі 160 000 грн. строком на 2 роки до 01.05.2024 у вигляді безвідсоткової позики, що підтверджується розпискою наданою відповідачем. Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується відповідним підписом у розписці від 01.05.2021. По закінченню дворічного терміну він звернувся до відповідача погасити борг. Відповідач пообіцяв погасити. Однак на даний час відповідач в повному обсязі не виконав свої зобов'язання та грошові кошти за розпискою не повернув.
Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
16.06.2025 від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог у повному обсязі. Просив розглядати справу без його участі.
Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.06.2025 продовжено розгляд цивільної справи.
01.07.2025 від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Фактичні обставини, встановлені судом. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Судом встановлено, що відповідно до Розписки від 01.05.2021, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 160 000 грн. та зобов'язався повернути зазначену суму 01.05.2024. Дата складання та отримання коштів 01.05.2021. (а.с.3)
Відповідач свої зобов'язання щодо повернення коштів належним чином не виконав, з огляду на що в нього утворилася заборгованість, яка становить 160 000 грн.
Частиною першою статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно вимог ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, шо встановлені договором.
У ч. 1 ст. 631 ЦК України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Ч.2 ст. 1050 ЦК передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За встановлених обставин суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 160 000 грн.
Судові витрати
На підставі викладеного, оскільки до початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява про визнання позову, при подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1600 грн., а суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, необхідно дійти висновку про наявність підстав для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову та стягнення з відповідача на користь позивача інших 50 відсотків судового збору.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263, 264, 280-281 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 800 грн. 00 коп.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 800 грн. 00 коп., сплаченого при подачі позовної заяви у AT «УКРПОШТА» 20.05.2025.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде виготовлено 18.03.2024.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідачі - ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .
Суддя О.В. Литовченко